Альтернативні джерела енергії користуються в Україні все більшою популярністю. На це вказує статистика (до неї ми повернемося трохи пізніше) і новини з регіонів. Як перша в Україні школа із сонячними батареями дозволяє економити і продавати електрику державі.
Трохи передісторії. Антонівська загальноосвітня школа № 21 знаходиться у Херсонській області. Зараз їй вже 147 років. 2015 року керівництво виграло грант на будівництво «Зеленої школи», а до вересня 2016 року новий корпус з дерева і мінеральної вати був вже готовий.
Що ж він із себе представляє? По-перше, це модульна конструкція, тобто її можна демонтувати, перевезти і встановити на новому місці. При цьому будівля може витримати до -50°C. По-друге, це комунікації. Вода очищується сучасними фільтрами, а тому її можна пити прямо з-під крану. По-третє, це система забезпечення енергією.
На даху споруди розташовані сонячні батареї (400 кв. м). За їх рахунок відбувається обігрів двоповерхового корпусу (1,2 тис. кв. м). Також є система рекуперації тепла, що забезпечує подачу свіжого повітря в приміщення при мінімальних втратах його температури. Всього в школі сім класів плюс спальня, ігрова, актовий і читальний зали, бібліотека і туалети.
Єдиний мінус встановленої системи енергозабезпечення — залежність від погоди. В інтерв’ю виданню «Сегодня» директор школи Галина Лугова розповіла про те, що в похмурі дні, яких особливо багато було в січні і лютому, доводилося користуватися стандартним електропостачанням. Так, таку можливість при будівництві залишили.
Бюджет
25 квітня на сторінці всеукраїнської акції «Децентралізований марафон» з’явилися результати першого для «Зеленої школи» опалювального сезону. Разом експлуатація будівлі обійшлася майже в 10 разів дешевше, якщо порівнювати з експлуатацією старого корпусу такої ж площі, який розташовано по сусідству. «Тільки на закупівлю вугілля та торф’яних брикетів в минулому опалювальному сезоні витратили 178,8 тисячі гривень, недешево обійшлася й електрика», — вказано в повідомленні.
Далі мова йде про те, що незабаром «Зелена школа» стане Єдиним учбовим закладом України, що є постачальником електроенергії для національної енергосистеми». Кошти з продажу за «зеленим» тарифом підуть на потреби навчального закладу. Зараз йде збір необхідних документів (сертифікат на обладнання, схема енергозабезпечення та ін.).
Скільки коштував цей проект? Розмір самого гранту, отриманого в рамках програми «Фонд «Північна ініціатива гуманітарної підтримки і енергоефективності (Україна)», — 2,5 млн євро (на той момент— 60 млн грн). Ці гроші пішли безпосередньо на будівництво. Ще 3,5 млн грн на підготовку фундаменту, проведення зовнішніх комунікацій, демонтаж старих приміщень виділила Херсонська міськрада. За словами Галини Леонідівни, в цілому новий корпус обійшовся у 75 млн грн.
Гроші на проект виділила Фінляндія, про нього написав у твітері посол України в Гельсінкі Андрій Олефіров.
Школа на Херсонщині, побудована фінами, буде 1-ю школою в Україні, що ПРОДАВАТИМЕ електроенергіюhttps://t.co/F8CY2lUGGX pic.twitter.com/6g6yEyaSN3
— Andrii Olefirov 🇺🇦 (@AndriiOlefirov) April 26, 2017
Інші приклади
Однак «антонівці» — далеко не єдині, хто пішов шляхом встановлення сонячних панелей. З вересня 2015 року 12 сонячних колекторів підігрівають воду і обігрівають дитячий садок №41 у Чернівцях. Батареї дозволяють економити 43 тис. кВт на рік (або близько 80 тис. грн). Це стало можливим завдяки проекту «Енергоефективність в громадах». Загальна вартість— 779,5 тис. грн. З них 329,5 тис. надало Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Решту суми виділила міська рада.
12 грудня 2016 року в дитячому садку «Чебурашка» (с. Коханівка, Полтавська область) також встановили сонячні колектори. За добу вони можуть нагріти 500 літрів води, максимальна температура якої— 55 градусів. Економія на нагріванні води за рік становить 50-60%.
Цей проект також не обійшовся без закордонних інвестицій. Дитячий садок взяв участь у програмі «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» від ПР ООН та ЄС. Сума, яку виділили європейські партнери, — 318 тис. грн, 129 тис. вклала Артемівська сільрада. Плюс 23,5 тис. від Громадської організації «Коханівська громада». Загальна вартість – 470,5 тис.
Бум або не бум?
З усього вищенаведеного можна зробити декілька висновків. Перший: встановлення сонячних батарей – це дорого, особливо, якщо ви хочете оснастити такою системою державну школу або дитячий садок. В цьому питанні все індивідуально — програма, закордонний партнер, сума фінансування, участь місцевої ради. Але в першу чергу все залежить від ініціативи на місцях.
Цю думку підтверджують слова Олексія Хабатюка, міжнародного експерта з питань зміни клімату, екс-директора Фонду цільових екологічних інвестицій. В інтерв’ю Громадській мережі «Опора», яке датується 2015 роком, він пояснював чому в Україні так і не відбувся «сонячний бум». На думку фахівця, причини криються в слабкій економіці, низьких доходах населення, банківській системі. Також спостерігається відсутність системних дій у розвитку цієї сфери з боку держави. Пан Хабатюк зазначав, що термін окупності відповідних систем в українських реаліях — від 7 років.
На питання журналіста про те, навіщо в різних навчальних закладах встановлюють сонячні батареї, експерт відповів наступне:
«Зазвичай такі батареї встановлені за гроші міжнародних програм технічної допомоги (проекти ЄС, USAID тощо)… Здавалося б, в першу чергу, тут (школа, — ред.) треба було б зробити підлогу, а потім встановлювати панель. Згоден. Але знову ж таки, це специфіка роботи того, хто дав гроші… Програма, яка дає гроші на поновлювані джерела, не повинна ремонтувати підлогу. Але не взяти гроші, тому що тобі потрібно полагодити підлогу, а не поставити панель, – цього я не розумію».
Хоча не все так погано. З огляду на теперішні ціни на електроенергію, які, вочевидь, будуть тільки підвищуватися, українці охочіше переходять на альтернативні джерела енергії. Ось тепер саме час звернутися до статистики. За інформацією Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, в 2016 році кількість домогосподарств, які встановили сонячні панелі, збільшилася в 4 рази — з 244 до 1109. При цьому стала більшою і потужність самих батарей — з 2,2 МВт (кінець 2015-го) до 16,7 МВт (кінець 2016- го).
Глава Агентства Сергій Савчук вважає, що зростанню сприяв «зелений» тариф, введений державою в 2015 році. Для усіх, хто у минулому році встановив сонячні станції потужністю до 30 кВт, ціна становить 19 євроцентів за 1 кВт/год. Інакше кажучи, якщо ви використали менше електроенергії, ніж виробили, то ви можете продати її державі. Але, знову ж таки, після оформлення необхідних документів.
На думку пана Савчука, у майбутньому показники будуть тільки рости.
