Наступні слова можуть шокувати багатьох українців, але іржаві комбайни разом із граблями — це вже минуле сільського господарства. На зміну застарілим знаряддям праці прийшли дрони, автоматичні системи керування, портативні твердоміри із систематизацією даних. Усім цим користуються й в Україні.

Ба більше, все це вже виробляють в Україні. Хто саме? Які технології мають найбільший попит? Який він узагалі, вітчизняний agtech? Про все це далі.

Безпілотники на експорт

За словами Юрія Петрука, президента незалежної асоціації AgTech Ukraine, наразі можна говорити майже про сто українських стартапів, які або створюють нові продукти, або вдосконалюють вже наявні.

«Якщо порівнювати з Польщею, то ми плюс-мінус там же, де й вони. Якщо говорити про наших північних та південних сусідів, то ми на декілька голів вище. Якщо ж оцінювати загалом, то так, ми не в авангарді. Водночас деяке обладнання, вироблене в Україні, вже йде на експорт: дрони від Kray Technologies, анемометри від Skok Agro. Зараз у нашій країні розвивається достатня кількість власних технологій. До того ж, у нас є великі агрохолдинги, які дуже допомагають індустрії», — говорить пан Юрій.

Та поки вітчизняні agtech-проекти не можуть похвалитися великими бюджетами. За оцінками експертів обсяг щорічних інвестицій не перевищує $4 млн.

«Якісь гроші українські, але їх зовсім небагато. Та й загалом, хто скільки вкладає — не обговорюється. Така специфіка українського ринку інвестицій», — пояснює експерт.

Також слід розуміти, що agtech орієнтується на бізнес, а це ускладнює реалізацію і просування ідей. Особливо в Україні. Ще одна перепона для стрімкого грошового потоку — це сезонність сільськогосподарських робіт.

Аgtech на будь-який смак

Аби дізнатися більше про новітні технології у сільському господарстві, про творців цих технологій, а також про їхніх користувачів, ми звернулися до кількох вітчизняних стартапів.

Почнемо з компанії Skok Agro, про яку ми згадували вище. В її арсеналі — власні цифрові пенетрометри та цифрові анемометри з метеодатчиками. Перші визначають, на якій глибині і де саме на полі є ущільнення. Завдяки цьому можна заощадити на паливі та збільшити урожайність поля. Що ж до анемометрів, то вони показують швидкість вітру, а також температуру та вологість повітря. Ця інформація дає можливість ефективніше планувати обприскування.

Пенетрометр

Компанія імпортує обладнання до Австралії, Канади, Нідерландів, Молдови, Німеччини та Польщі.

В Україні Skok Agro співпрацює як із великими агрохолдингами — Kernel (700 тис. га), «Укрпромінвест-Агро» (122 тис. га), АСТ (100 тис. га), так і середніми за розміром господарствами — ФГ «Колос» (6 тис. га), ТОВ «Домантовське» (5 тис. га), ФГ «Вікторія» (2,5 тис. га). Найменший клієнт має 800 га.

«Нещодавно ми перенесли основний офіс у Вінницю. У Києві не важко знайти програміста, але тямущу людину на виробництво — майже нереально, ­— зауважив Сергій Скок, глава компанії. — Загалом у напрямі agtech ми почали працювати 2015 року, і ось уже 3 роки як ми в полях».

Скільки прибутку вам приносить цей бізнес?

— Ми ще не вийшли в плюс. На перший рік була закладка фундаменту. На другий — невеликий обсяг, та у підсумку все одно «мінус». На третій рік почали повертати вкладені гроші і побачили перспективи. Наша мета на найближчі кілька років — збільшити обсяги виробництва і закріпитися на міжнародних ринках. При цьому виробництво ми бачимо виключно в Україні.

GlobalGIS

Основний напрямок — розробка та впровадження геоінформаційних систем (ГІС) і даних дистанційного зондування землі (ДЗЗ), а також систем кадастрового обліку та паспортизації полів. Ще є аудит земельного банку. Це сукупний аналіз інформації про ділянку — яка площа «за документами» і «по карті», чи є в наявності всі необхідні документи, чи збігаються в них дати та підписи тощо. У підсумку аграрій бачить ділянки, за які вноситься орендна плата, але з тих чи інших причин вони не обробляються.

Зазвичай такий аудит окупає себе за 1-2 роки, хоча бувають випадки й миттєвої користі.

«На одній з останніх конференцій «IT для Агро», представники агрохолдингу МХП розповіли, що аудит земельного банку допоміг їм повернути 30% землі, яка «випала» з обробки (так звані «технічні втрати»)», — повідомили у компанії.

eFarmer

В асортименті підприємства — системи навігації та точного землеробства. Насамперед йдеться про мобільний додаток eFarmer для оптимізації роботи с/г техніки. З його допомогою можна виміряти межі та точну площу полів. Також програма зберігає нотатки та зображення з прив’язкою до точки на полі. Загалом ПЗ поєднує у собі тракторну навігацію та облік даних.

Підсилити роботу додатку можна GPS-антеною (точність — до метра), РТК-станцією (до 4 см) та системою автоматичного підрулювання (бюджетний варіант автопілоту).

«Поки ми сфокусовані на ринках Європи, бо наша аудиторія — це маленькі фермери, які мають 50-100 га землі. В Україні всі фермерські господарства великі і дуже великі. Та загалом у нашому софтвері — понад 120 тис. фермерів зі 147 країн світу. І клієнти з України в нас також є».

Що цікаво, програми eFarmer запускаються на смартфонах і планшетах, тобто для них не потрібні спеціальні термінали.

РТК-станція

Drone.UA

«Злив паливно-мастильних матеріалів, крадіжки засобів захисту рослин (ЗЗР) та добрив, халатне ставлення до техніки та роботи у полі — це справжня біда українського фермерства. Саме тому дрони набули популярності серед агрохолдингів. Єдиний мінус — безпілотник виявляє проблему, яка вже сталася. Та це дає можливість власнику запобігти її поширенню і ухвалити кадрові рішення», — розповідає Валерій Яковенко, голова Drone.UA. 

Послуги, які мають найбільший попит, — це агромоніторинг за допомогою БПЛА, створення карт полів задля пайового обліку підприємств, мап засміченості рослин, підрахунків сходів та прорахунків вегетаційних індексів, а також мап диференційного внесення азотних добрив та ЗЗР.

Напрямок аgtech приносить компанії 25-30% від загального прибутку. Хоча раніше цей показник сягав 95%.

«Річ у тім, що технології набувають популярності й в інших галузях. Та безумовно, агросектор і досі посідає високі позиції», — зазначає пан Яковенко.

З 2016 року Drone.UA працює не лише в Україні, а й за її межами. Компанія починала з експорту дронів PD1900 власного виробництва, а зараз обробляє дані, які отримує від клієнтів з-за кордону.

Одна десята

2017 року наша держава експортувала до Євросоюзу зернових злаків на суму $1,7 млрд, соняшникової олії на $1,4 млрд та насіння олійних культур на $1,1 млрд. Загалом Україна входить до ТОП-10 найбільших постачальників агропродукції в ЄС.

Є ринок, є попит. Здавалося б, за таких умов українські фермери вже через одного матимуть дрони та іншу електроніку. Але реальність трохи інша — таким обладнанням забезпечено лише близько 10% вітчизняних агровиробників. Бо, по-перше, це задоволення не з дешевих. По-друге, учасникам ринку бракує впевненості у завтрашньому дні. Ту ж землю в Україні досі не можна ані купити, ані продати. Тоді чи є сенс вкладати в неї гроші, які повернуться, добре, якщо за кілька років? У кожного підприємця власна думка з цього приводу.

Інше питання — чим саме ті 10% фермерів користуються? За словами Юрія Петрука, попит є на те, що швидко окупається:

«На першому місці — системи обліку. Вони роблять невидиме видимим. Не менш популярні GPS-трекери. Потім — супутниковий моніторинг. В останні два сезони спостерігається підвищений інтерес до метеостанцій і станцій вологості ґрунту. Серед агрохолдингів від 10 тис. га поширений аудит земельного банку».

Ще одна популярна технологія — система паралельного водіння. За допомогою GPS-моніторингу вона забезпечує точність контролю пересування об’єкту (того ж трактора) до 1 м. І вже на екрані монітора аграрій бачить, де він сіяв, а де ні.

Що кажуть люди?

Леонтій Гасюк, директор ЧП «Глорія Дей» (140 га, Кам’янець-Подільський район), використовує дрон (щоправда, китайський) для розпилення добрив. Він вирішив ним скористатися через цифри — 5-10%. Саме стільки врожаю, за його словами, гине під колесами с/г техніки.

«Узагалі мета була взяти гелікоптер. Є маленькі на одну людину, Mosquito канадського виробництва. Навантаження — 15-30 л хімічного препарату, залежно від моделі. Тобто разом з людиною виходить 130 кг. Та коштує він 50 тис. $. Мій дрон підіймає 10 л без людини і його ціна — 7-8 тис. $. Заряду батареї вистачає на 10 хвилин роботи або на 1 га. Користуватися безпілотником зручно — китайці переклали програму та поставили радар. Обробляю ним 10 га рапсу в останній фазі. За моїми підрахунками, дрон окупить себе, коли обробить 100 га».

Якщо дрони для фермерів Кам’янець-Подільського району — це все ж таки щось нове, то системи паралельного водіння мають всі, каже Ігор Гай, голова асоціації «Сільськогосподарські товаровиробники Поділля». Також популярні і GPS-трекері — ними користується 90% аграріїв.

Ми поцікавилися в Ігоря Віталійовича його думкою щодо продуктів українських компаній для агросектору.

«Я 20 років працюю у сільському господарстві. І так склалося, що більше довіри до причіпної техніки (обприскувачі, сівалки, культиватори), ніж до електроніки. Можливо, це через брак інформації. Потрібні демо-покази, такі, як, наприклад, роблять постачальники імпортного обладнання. Ті ж Horsh, Case. Дилери приїжджають до фермера з тестовою технікою. Обробили 5-10 га. Влаштовує результат — той купує. Не купує, значить дилер їде до наступного господарства. Усе потрібно перевіряти на собі».

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти