Tokar.ua https://tokar.ua Простими словами про складне Fri, 14 Aug 2020 10:03:57 +0000 uk hourly 1 https://wordpress.org/?v=5.5 https://tokar.ua/img/upl/2019/03/ce67d70bf82195f7f8543c35e39ff34f-200x200.png Tokar.ua https://tokar.ua 32 32 28396701 Як глобальне потепління «скасувало» глобальне похолодання https://tokar.ua/read/42615 https://tokar.ua/read/42615#respond Fri, 14 Aug 2020 10:00:46 +0000 https://tokar.ua/?p=42615 То ща буде далі: тепліше чи холодніше?

Запис Як глобальне потепління «скасувало» глобальне похолодання, Tokar.ua.

]]>
Нещодавно видання Scientific Data оприлюднило дослідження, у якому палеокліматичне моделювання показало, що глобальне потепління «скасовує» глобальне похолодання. Масштабний аналіз визначив, що у середині ХІХ століття середня температура Землі була на 0,7 градуса нижче пікового показника 6500 років тому, себто коли Земля лише почала охолоджуватися. Та от за останні десятиліття температура зросла на цілий градус – за такий невеликий проміжок часу.

Що таке глобальне похолодання?

Так, це одна з кліматологічних гіпотез, згідно з якою Земля поступово охолоджується. Усе почалося з пізнього голоцену – приблизно 12 тисяч років тому – і тривало до середини ХХ століття. Потім середня температура Землі почала стрімко зростати, тож дослідники логічно побачили у цьому ймовірний слід людини. Втім, який внесок у це привнесло людство, а який – природа, достеменно невідомо.

Глобальне похолодання проти глобального потепління у рецензіях наукових публікацій (Джерело – SkepticalScience)

Хай там як, а для прогнозування необхідно побудувати якісні реконструкції палеоклімату. Науковці з Університету Північної Аризони застосували п’ять статистичних методів для такої реконструкції, аби дізнатися показники середньої температури за останні 12000 років. До роботи загалом залучили 93 дослідники із 23 країн світу, що аналізували різні озерні відкладення, осадові породи, торф та льодовики. Як результат – база із 1319 зразків із 679 ділянок по всій планеті.

То вся біда через людей?

І так, і ні.

Змоделювавши клімат минулого, науковці порівняли показники з дельтою ХІХ і ХХ століть, аби відстежити вплив промислової революції на кліматичні умови. Звісно ж, 12000 років тому середня температура Землі була набагато нижчою, аніж у часи Української Народної Республіки. Втім, наступні кілька тисячоліть вона все ж зростала і врешті-решт перетнула середню планку. Пікового значення вона сягнула майже 6500 років тому, після чого атмосфера почала остигати на 0,1 градуса Цельсія з кожним тисячоліттям.

Візуалізація процесу у загальному та вузькому контексті змін температури (Джерело – NAU)

Дослідники зазначають, що це охолодження могло бути пов’язане із повільними циклами у зміні земної орбіти, через що кількість сонячного світла на півночі планети зменшилася, подарувавши нам льодовиковий період останніх тисячоліть.

Та згодом усе змінилося. З моменту пікової температури 6500 років тому загальна дельта по планеті зросла ще на один градус. Один з авторів зазначає, що востаннє такі високі показники могли бути майже 125000 років тому, за рівня моря, на 6 метрів вищого, ніж сьогоднішній. Адепти глобального потепління озброїлися новими аргументами.

Результати моделювання дельти температури за останні 2000 років (Джерело – Nature)

Кліматологи відзначають, що запропоновані 5 моделей не дозволяють визначити зміни клімату протягом десятиліть, і це ускладнює можливість порівняння їх з недавніми періодами. Втім, науковці сподіваються, що вивчення кліматичних закономірностей допоможе зрозуміти й оцінити процеси, які впливають на клімат, а також поліпшити прогнози, які враховуватимуть як антропогенні, так і природні фактори.

Безумовно, людство впливає на клімат Землі. Точаться баталії щодо ступеня цього впливу, особливо у порівнянні з природними процесами, але, хай там як, відповідальність лежить і на homo sapiens.

Отже, хто має рацію: прихильники глобального похолодання чи глобального потепління? Відповідь – так.

Запис Як глобальне потепління «скасувало» глобальне похолодання, Tokar.ua.

]]>
https://tokar.ua/read/42615/feed 0 42615
Парадокс плацебо: як це працює https://tokar.ua/read/42959 https://tokar.ua/read/42959#respond Fri, 14 Aug 2020 06:00:56 +0000 https://tokar.ua/?p=42959 Все, що потрібно знати про плацебо.

Запис Парадокс плацебо: як це працює, Tokar.ua.

]]>
Слово placebo, що перекладається з латини як «сподобатися» і «зробити приємне», було відоме понад 600 років тому. Цей термін стосувався релігійних обрядів на похованнях, а у медичних джерелах воно з’явилося лише у XVIII столітті. Цікаво, що у «Новому медичному словнику» Джорджа Мозербі це слово тлумачать як «буденну методику або ліки», а «Медичний словник Квінсі» 1811 року вже згадує плацебо як «будь-які ліки, покликані якнайшвидше задовольнити пацієнта, а не допомогти йому».

Сьогодні плацебо – будь-яка симуляція лікування (без відома хворого), яка в кінцевому підсумку покращує його стан.

Ми звикли уявляти плацебо як «таблетки-пустушки», проте плацебо може бути й ін’єкцією, фізіопроцедурою, голковколюванням чи хірургічною операцією.

Тобто можна лікувати людей «дурниками»?

Ні. Іронія в тому, що, попри сотні наукових робіт про плацебо, ми до кінця не знаємо принцип його дії. Оливи у вогонь підливають часом діаметрально протилежні погляди науковців на сам феномен.

Наразі є дві популярні гіпотези. Перша описує феномен очікуваннями пацієнта – людина хоче лікування, людина отримує лікування. Вона пояснює, чому ефект діє сильніше в умовах завищених очікувань (привіт, маркетологи!). Хиткість цієї гіпотези в тому,  що вона не пояснює появу побічних ефектів у здорових людей, які приймали плацебо.

Плацебо ефективніше, коли люди про нього знають. Джерело – Futurism / Placebos without Deception: A Randomized Controlled Trial in Irritable Bowel Syndrome

Друга гіпотеза розглядає плацебо як умовний рефлекс. Експерименти на собаках показали, що імітацією лікування можна викликати фізіологічну реакцію, на кшталт адреналіну чи ослаблення імунітету. Коротко кажучи, пацієнт бачить халати медиків, відчуває запах лікарні й підсвідомо (та, як наслідок, фізіологічно) готується до одужання. Утім, ця гіпотеза не пояснює, чому плацебо діє на різних людей по-різному.

Є й універсальні правила для обох гіпотез. Наприклад, великі пігулки працюють краще за маленькі, капсули краще за пігулки, а уколи – краще за капсули.

А як воно працює?

Більшість досліджень плацебо присвячені анестезії, адже імітація лікування діє на біль ліпше, ніж на будь-які інші симптоми (за винятком депресії; для її лікування теж дуже часто використовують плацебо).

Перша з таких робіт під назвою «Механізм плацебо» продемонструвала зв’язок між відчуттям болю та ендогенними опіоїдами. Завдяки розумінню аналгезивної складової (нейросистеми, що відповідає за зменшення відчуття болю), принцип роботи плацебо став трохи яснішим.

Порівняння ефекту плацебо і налоксону (препарату, що блокує опіоїди) у знеболюванні. Білі точки – несприйнятливі до плацебо-ефекту, чорні – сприйнятливі. (А) Як змінювався рівень болю випробовуваних після приймання спочатку плацебо, а потім антагоніста опіоїдів (В) Зміни динаміки кривої рівня болю. Джерело – Levine, J. et al., The Lancet, 1972

Згодом науковці підтвердили, що в плацебо-ноцебо ефектах беруть участь опіоїди, дофамін, серотонін та інші нейромедіатори й гормони. Калейдоскоп елементів змінюється відповідно до різних видів болю: наприклад, ендогенні опіоїди працюють найкраще, якщо пацієнт має завищені очікування щодо препарату.

А як люди ставляться до такого методу?

По-різному. Концепцію «брехні заради порятунку» лікарі втілюють вже десятиліттями. До прикладу, 1807 року Томас Джефферсон озвучив її, коли один з найуспішніших медиків того часу зізнався йому, що використовує підфарбовану воду та хлібні пігулки. Століття потому до подібної риторики вдався і Річард Кейбот з Harvard Medical School.

Кількасот років тому медична етика вважала плацебо цілком припустимим, але сьогодні терези схиляються на бік невизначеності (привіт, 2020!). Деякі фахівці вважають плацебо шарлатанством, а інші присвячують життя вивченню і поліпшенню його ефекту.

З одного боку, плацебо – неетичний обман пацієнта, а з іншого – неетичним є не використовувати те, що допомагає. От вам і парадокс.

Наразі зійшлися на тому, що медицині все ж варто погодитися із плацебо за умови, що його призначає чесний і відкритий лікар, що вірить в потенціал цього «препарату». Хай там як, етичні дебати навколо питання не вщухають.

І що ж робити?

Ефект плацебо «працює» у деяких випадках, допомагаючи полегшити симптоми неврологічних і психічних захворювань. Саме собою плацебо не працює (у класичному розумінні цього слова), а сторонні фактори дуже часто змінюються.

Ба більше, «позитивна» реакція організму на плацебо спостерігається лише у тих, хто й так сприйнятливий до такого ефекту. Саме тому багато досліджень плацебо є некоректними – фахівці просто не тестували сприйнятливість на початку експерименту.

Отож, деякі вважають плацебо допоміжним інструментом у лікуванні, інші – перепоною на шляху розвитку медицини. Аргументи перших обертаються навколо твердження, що плацебо дозволить знизити дозування чинного препарату. Аргументи других нагадують, що плацебо – це полегшення поверхових симптомів, а не лікування.

Додає перцю й етичне питання: чи коректно натякати пацієнтам на те, що лікування справді-справді-справді допоможе?

Запис Парадокс плацебо: як це працює, Tokar.ua.

]]>
https://tokar.ua/read/42959/feed 0 42959
На Мадагаскарі знайшли крихітного предка динозавра https://tokar.ua/read/42851 https://tokar.ua/read/42851#respond Thu, 13 Aug 2020 10:00:55 +0000 https://tokar.ua/?p=42851 Його скелет за розміром трохи більший за горнятко кави

Запис На Мадагаскарі знайшли крихітного предка динозавра, Tokar.ua.

]]>
Цей вид був поширений на території острова приблизно 237 млн років тому. Його зріст складав усього 10 см — нетиповий розмір для архозавра. Місцеві називали його Kongonaphon kely, тобто «маленький убивця жуків». Науковці вважають, що K. kely належав до давньої групи Ornithodira: останніх спільних предків динозаврів і птерозаврів, які згодом заселили планету.

Зазвичай у людей динозаври асоціюються з гігантськими монстрами, але ця тваринка, дуже схожа на ланку розходження динозаврів і птерозаврів, надзвичайно маленька.

Палеонтолог Крістіан Каммерер з Музею природничих наук Північної Кароліни.

Яким чином такі маленькі істоти змогли стати пращуром відомих нам гігантів? Чому K. kely залишались маленькими попри уже наявних тоді більших архозаврів? Остаточних відповідей на ці питання досі нема, оскільки не так багато зразків збереглося. Через це знайдені на Мадагаскарі скелети дуже важливі.

Аналіз еволюції тіла динозаврів і знайдених кістяків дозволяє припускати, що маленький розмір був адаптивною реакцією для доступу до харчів. Коли старші родичі К. kely гинули в боротьбі за м’ясо, він спокійно харчувався комахами і, так би мовити, не знав горя. На зубах К. kely вчені знайшли чимало подряпин. Вони можуть свідчити про дієту, що включала продукти з твердою оболонкою, себто комах.

Волохатий динозавр маленького розміру лежить у траві та виглядає комах.

Бачення динозавра K. kely художником Алексом Босма

До всього маленький розмір дозволив розвинути інші риси, які допомогли вижити нащадкам K. kely. Вони стали переміщатися на двох ногах, а також укрилися пухом, який грів їхні тільця в період великих температурних перепадів. Потім пух допоміг нащадкам «убивців жуків» навчитися ще й літати…

Запис На Мадагаскарі знайшли крихітного предка динозавра, Tokar.ua.

]]>
https://tokar.ua/read/42851/feed 0 42851
Як антибіотики впливають на розвиток дитини https://tokar.ua/read/43037 https://tokar.ua/read/43037#respond Thu, 13 Aug 2020 06:00:53 +0000 https://tokar.ua/?p=43037 Антибіотики у ранньому віці - це фактор ризику для подальшого набору ваги та слабкого нейророзвитку

Запис Як антибіотики впливають на розвиток дитини, Tokar.ua.

]]>
Використання антибіотиків у лікуванні неповнолітніх з 2000 року помітно зменшилося. Такі на перший погляд позитивні дані не стосуються респіраторних захворювань. Приміром, за підрахунками у США лікарі призначають антибіотики – зазвичай препарати широкого спектра дії (макроліди) – кожній 5-ій дитині з респіраторною інфекцією.

Збудниками респіраторних захворювань можуть бути й віруси, і бактерії, однак антибіотики вбивають лише останніх. Тому майже 29% прописаних препаратів хворим не допомагають. “Призначення антибіотиків широкого спектра дії в амбулаторній педіатрії вкрай поширене і часто недоцільне”, – зазначає національне дослідження США. 2016 року Центр контролю та профілактики захворювань повідомив, що кожен третій антибіотик лікарі прописують без потреби.

Таке приймання антибіотиків не лише недоцільне в умовах розповсюдження пандемічних захворювань, але й шкодить здоров’ю людей – особливо дітлахів.

Антибіотики та набір ваги

У дослідженні 2019 року брали участь 586 дітей. 33,79% з них пройшли 1-2 курси антибіотиків протягом першого року життя; 5,63% немовлят лікували антибіотиками більш ніж тричі. Коли діти досягли 6-річного віку, дозозалежне збільшення як зайвої ваги, так і ризику ожиріння мали лише ті, хто приймав препарати, бувши ще зовсім малим. Результати залишаються правдивими й після врахування віку матері, індексу маси тіла обох батьків, їхньої раси, сімейного стану, генетики та тривалості грудного вигодовування.

Звернувшись до статистики, вчені отримали такі результати: у дітей, які приймали 1–2 та більше 3-х курсів антибіотиків, відносний індекс маси тіла збільшувався на 0,17 та 0,42 відповідно. 

(ВООЗ класифікує відносний ІМТ <-2,0, > 1,0, > 2,0 і > 3,0 як недостатній, схильний до надмірної ваги, надмірна вага та ожиріння у дітей віком від 0 до 5 років. Вчені використовували цей метод для оцінки стандартизованої норми зростання ваги у дітей).

У фінському дослідженні 2015 року брали участь 12062 дитини віком до 2-х років. Деякі з них прийняли менш ніж 3 курси антибіотиків, інші ж – більше 4-х. Таким чином, у дітей, яких лікували антибіотиками, відносний індекс маси тіла вище середнього. Їхні показники досягають позначки в 0,26, що свідчить про набір надмірної ваги в дітей – найчастіше в тих, кому прописували макроліди.

В інших масових американських дослідженнях – 2014 року (65 480 дітей), 2015-го (163 820 дітей) та 2017-го (8 793 дитини) – виявлено вплив антибіотиків на збільшення ваги, залежно від прийнятих доз. При цьому всі результати були скориговані вищезгаданими факторами, пов’язаними з генетикою та тривалістю грудного вигодовування.

Збільшення ваги пацієнта особливо помітно після приймання антибіотиків широкого спектра дії, як-от цефалоспорини та макроліди. Антибіотики із вузьким спектром дії мали незначний вплив на збільшення ваги (якщо їх приймали не більше ніж 5-7 курсів).

Під час подібних досліджень вчені виявили, що хлопчики більш схильні до набору ваги:

  • Канадське дослідження 2014 року (616 дітей) показало, що вплив антибіотиків на першому році життя підвищив ймовірність появи зайвої ваги у хлопчиків, але не у дівчаток;
  • В іншому дослідженні того ж року (участь брали 74 946 дітей з 18 країн) раннє лікування антибіотиками стало фактором ризику збільшення ваги у дорослішому віці лише для хлопчиків;
  • Навіть кури після приймання антибіотиків набирають менше ваги, ніж півні.

Попри те, що причини цього досі не визначені, вчені з багатонаціонального дослідження 2014 року припускали, що таку реакцію чоловічого організму можна пояснити статевими відмінностями в адаптації кишківника до раннього впливу антибіотиків або тим, як препарати метаболізуються.

Антибіотики та нейророзвиток

У дослідженні 2017 року було вперше виявлено, що приймання антибіотиків у ранньому віці може спричинити несприятливі наслідки нейророзвитку дитини. Новозеландські дослідники стежили за розвитком 871 дитини від самого народження. Вони дізналися, що ті, хто приймав антибіотики протягом першого року життя, мали підвищений ризик появи поведінкових проблем, симптомів депресії та СДУГ (синдром дефіциту уваги з гіперактивністю) у віці 3,5 та 11 років. Цього не відзначалося у дітей, які ніколи не проходили курс антибіотиків або пройшли лікування після першого року життя.

Згодом, 2019 року, та ж сама команда вчених вирішила повторити спостереження за іншою групою з 473 маленьких учасників. Після врахування всіх факторів виявилося, що діти, які приймали антибіотики протягом перших двох років життя, мали низький рівень IQ та розуміння усного мовлення в 11 років. Що раніше вони проходили курс антибіотиків, то гірші були показники їхнього нейророзвитку.

Немовлята до шести місяців, які приймали антибіотики, мали більше проблем з пізнанням, імпульсивністю, робочою пам’яттю, СДУГ та тривожністю у 11 років, аніж діти, яким не прописували подібні препарати. 

Нарешті, загальнонаціональне дослідження в Фінляндії 2019 року проаналізувало розвиток 990 098 новонароджених. Лікування антибіотиками, особливо широкого спектра дії, протягом перших двох років життя призвело до збільшення ризику розвитку порушень дитячого сну, СДУГ, поведінкових розладів, тривожності та інших емоційних порушень на 12–53%.

Антибіотики, особливо широкого спектра дії, як правило, знищують корисні мікроби кишківника. Хоча ці дослідження не мали на меті проаналізували мікробіоту, вони виявили, що її порушення може згубно впливати на нейророзвиток немовляти.

Дослідження 2018 року вперше показало, що від стану мікробіоти кишківника у дитини пов’язані її майбутні когнітивні навички.

Переконливіші докази зв’язку між двома, на перший погляд незалежними один від одного, факторами можна отримати з експериментів на тваринах. Дослідження 2016-го та 2020-го років двох незалежних груп показали разюче подібні результати: антибіотики мали згубний вплив на мікробіоту кишківника та пам’ять мишей, що супроводжувався порушеннями біохімії мозку.

Використовуйте антибіотики лише для діагностованих бактеріальних інфекцій, коли ваша дитина може отримати від них користь, і пам’ятайте, що висока температура – це природна реакція організму на хворобу, яка допомагає дитині боротися з вірусом.

Запис Як антибіотики впливають на розвиток дитини, Tokar.ua.

]]>
https://tokar.ua/read/43037/feed 0 43037
Що робити, коли вкрали смартфон? https://tokar.ua/read/43062 https://tokar.ua/read/43062#respond Wed, 12 Aug 2020 06:00:32 +0000 https://tokar.ua/?p=43062 Кілька порад, щоб мінімізувати втрати

Запис Що робити, коли вкрали смартфон?, Tokar.ua.

]]>
Смартфони давно стали продовженням наших рук. Вони допомагають постійно бути на зв’язку, знають наші секрети, незамінні у роботі та відволікають у важкі моменти. Через це, втрата смартфона давно належить до категорії речей таких, «що й ворогові не побажаєш». Тож сьогодні розповімо про те, що робити, коли вкрали смартфон і як від цього вберегтися.

Кілька років тому, аналітичний центр IDG Research провів опитування громадян США, Великобританії, Франції та Німеччини, які втратили смартфон. Найперше, що цікавило дослідників, це місця крадіжок. Виявилося, що найчастіше смартфони викрадають у ресторанах (16%), барах та нічних клубах (11%), офісах (11%). На публічний транспорт та вулицю припадає по шість відсотків крадіжок.

Кожна третя жертва крадіжки зізналась IDG Research, що готова заплатити тисячу доларів і більше лише за інформацію з втраченого смартфону: фото, відео, контакти чи банківські дані. Інші дві жертви з трьох готові ризикнути, лише б не віддати злочинцям свій гаджет.

Попереджений – значить озброєний

Для початку, можна вжити кілька простих заходів, які допоможуть швидко виявити втрачений смартфон, чи ускладнити злодієві життя і не віддати свої дані. По-перше, не полінуйтеся встановити захисне блокування. Сучасні смартфони дають кілька способів це зробити: від звичайного шестицифрового коду і до сканування обличчя чи відбитків пальців.

Варто враховувати, що сканер обличчя на деяких смартфонах можна хакнути з допомогою вашого фото. Недоліками сканерів відбитків пальців є швидкість роботи та незручне розташування позаду на корпусі. Однак, вони надійніші і злочинці намагаються одразу перезавантажити смартфон, адже їм простіше вгадати цифри коду.

За даними британського Центру кібербезпеки двадцять три мільйони інтернет-користувачів використовують пароль «123456» для захисту своїх персональних даних. 

Надійний пароль – це важливо

По-друге, увімкніть автоматичне блокування екрану після тридцяти секунд або хвилини неактивності. Цей крок допомагає не тільки у боротьбі з крадіями, але й продовжить життя батареї гаджета.

На екран блокування варто вивести запасний номер чи адресу електронної пошти. Так із вами можна буде легко зв’язатися, якщо хтось знайшов загублений гаджет. 

По-третє, користуйтеся безпековим програмним забезпеченням.

Якщо у вас Android, в пригоді може стати програма Find My Device. За її допомогою можна увімкнути 5-хвилинний безперервний дзвінок, якщо ви підозрюєте, що смартфон десь поблизу. Програма вміє відстежувати смартфон, блокувати його та стирати на ньому дані. Однак, щоб усе працювало, потрібне безперебійне під’єднання до інтернету.

На відміну від конкурента, Find My iPhone працює без під’єднання до мережі. Додаток проявив себе під час недавніх заворушень у США, коли крадені гаджети швидко заблокували та розмістили на екранах прохання повернути їх до Apple Store. Найбільшою перевагою Find My iPhone є те, що вона може відстежувати не тільки iPhone, але й інші продукти від Apple.

І, мабуть, найважливіша порада: налаштуйте бекапи, щоб можна було швидко відновити втрачену інформацію. Це може знадобитися не тільки в разі крадіжки смартфона, але й після його відходу в Раґнарок.

Вкрали смартфон. Як діяти?

Отже, це сталося: ви довго не можете знайти свій гаджет, і підозрюєте, що смартфон вкрали. В таких випадках головне зберігати самовладання і контролювати власну номофобію.

Для початку варто спробувати відстежити та заблокувати смартфон за допомогою Find My Device чи Find My iPhone. Відстежуючи, потрібно пам’ятати, що в жодному разі не можна самотужки йти забирати смартфон до крадіїв. Така самодіяльність може дорого коштувати, адже ви не знаєте, як поводитиметься злодій. Тому краще дати виконати свою роботу поліції.

Якщо вам пропонують повернути втрачений смартфон, краще зробити це у людному місці та при свідках. Не йдіть у темний провулок чи у віддалений район заради гаджета. 

Після блокування зателефонуйте до контакт-центру вашого оператора та заблокуйте сім-карту. За покликаннями вказано, як це можна зробити абонентам Київстару, Vodafone та Lifecell. Операторам потрібно підтвердити, що саме ви є власником номеру, тому краще знати скільки грошей у вас на рахунку та номери, з якими найчастіше контактуєте.

Не буде зайвим звернутися до поліції та написати заяву про крадіжку. Хоча статистика знайдених смартфонів поки не на користь правоохоронців, але спробувати можна. Вашу заяву може попросити банк у якості доказу, що телефон дійсно вкрадено і, що останні оплати здійснювали не ви. Також, IMEI вашого смартфону буде додано до списку крадених і, як тільки він «засвітиться» у когось, із затриманих поліцією, вам його одразу повернуть.

Перевірити, чи є смартфон у базі крадених можна за покликанням. 

Куди збувають крадені смартфони?

Розробники створюють все більше можливостей для ефективного захисту даних та віддаленого блокування смартфонів. Однак, ринок крадених гаджетів все ще існує і швидко зростає. Головною причиною є те, що для крадіїв не так важливі ваші дані, як сам телефон.

Якщо говорити про багатші країни, то смартфони (найчастіше iPhone) звідти переправляють на Близький Схід та до країн Африки і Латинської Америки. Столицею крадіжок смартфонів у США став американський Г’юстон. За даними тамтешнього відділення поліції, кількість викрадених смартфонів зросла на 500% у порівнянні з попереднім роком.

Те, що смартфони неможливо активувати у США лише стимулює їхній продаж закордон через Мексику, де Apple безсила. 

Іншою країною з великою кількістю крадіжок є Велика Британія. Особливу популярність в Британії здобули так звані «мопедні крадіжки». Злочинець під’їжджає до жертви на мопеді і намагається швидко вихопити смартфон з руки. Попит на iPhone з Британії у Нігерії призвів до того, що зараз ви можете знайти цілі підбірки на YouTube із відео, як злочинці на мопедах вихоплюють смартфони та інші речі в простих перехожих.

Іноді злодії переправляють крадене невеликими партіями за допомогою служб доставки типу FedEx. Інший спосіб – пронести на собі, але він діє лише на митницях малорозвинених країн. Смартфони обмотують навколо тіла поліетиленовою плівкою і, у більшості випадків, так можна обманути прикордонників.

Смарт-мен

Смарт-мен

В середньому, за смартфони старіших моделей беруть $50-$100, а за останній IPhone можуть викласти і до $1000. В Україні крадіжки смартфонів більш стихійні і не поставлені на конвеєр. Ринок невеликий, та й українці полюбляють бюджетні гаджети. Тому є куди більші шанси, що ваш смартфон «засвітиться» у ломбарді чи на найближчому радіоринку.

Запис Що робити, коли вкрали смартфон?, Tokar.ua.

]]>
https://tokar.ua/read/43062/feed 0 43062