Zuni (ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Zuni 5-inch FFAR
Тип Ракета «повітря — поверхня»
Походження США США
Історія використання
Оператори США Збройні сили США
Франція Повітряно-космічні сили Франції
Україна Збройні сили України
Історія виробництва
Виготовлення 1957–нині
Характеристики
Вага 36,1 кг (лише двигун)
Довжина 2 м
Діаметр 127 мм
Боєголовка різні

Двигун твердопаливний
Операційна
дальність
8,0 км
Швидкість 2599 км/г
Система
наведення
відсутня

Zuni (ракета) у Вікісховищі
Залп «Зуні» з VA-113 A-4F під час облоги Кхешані, 1968 рік

Зуні (повна назва: англ. Zuni 5-inch Folding-Fin Aircraft Rocket (FFAR)[a]) — американська некерована авіаційна ракета класу «повітря — земля». Може оснащуватись різними бойовими частинами, що включають фугасні, кумулятивно-осколкові, дипольні відбивачі та інші.

Історія[ред. | ред. код]

Розроблена в 1950-і роки корпораціями Дуглас і Сперрі спільно з інженерами Випробувальної станції озброєнь Чайна-Лейк, в 1957 році була прийнята на озброєння ВМС і ВПС США. Ракетами озброювали палубні винищувачі F-89, F-4, а також усі типи штурмовиків. Призначається для ураження малорозмірних наземних та надводних цілей (танки, малі кораблі, арт. батареї). Може оснащуватися різними видами бойових частин. Кумулятивно-уламкова БЧ пробиває броню завтовшки близько 500 мм.

Максимальна дальність прицільного пострілу — 8 км. Стабілізація ракети в польоті забезпечується обертанням. Для використання з ракетами пропонується пусковий пристрій LAU-10, має чотири трубчасті напрямні, в які розміщуються ракети.

Широко застосовувалася під час В'єтнамської війни.

Ракета в модифікованому вигляді[джерело?] перебуває на озброєнні на сьогодні.

ТТХ[ред. | ред. код]

  • Калібр снаряда: 127 мм
  • Довжина снаряда: 2790 мм
  • Маса снаряда: 46,3—61,6 кг залежно від бойової частини та типу двигуна (25,6/31,0/36,0 кг)
  • Маса бойової частини: 20,7—25,6 кг, залежно від призначення.
  • Тип бойової частини: осколково-фугасна, кумулятивно-осколкова[b], освітлювальна, димова, дипольні відбивачі, практична
  • Максимальна швидкість снаряда: 725 м/с
  • Дальність стрільби: 8000—9000 м
  • Число напрямних пускової установки: 1—4 (зазвичай запускаються з чотириствольної установки LAU-10[c])

Експлуатанти[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

6 січня 2023 року США оголосили про передачу 4000 одиниць цих ракет Україні[1][2]. Відомо про їх застосування в контейнерах LAU-10 зі штурмовиків Су-25[3][4].

Інциденти[ред. | ред. код]

Пожежа, викликана самозапуском ракети, що сталася 29 липня 1967 близько 10:50 за місцевим часом в Тонкінській затоці на борту авіаносця «Форрестол».

За офіційним висновком, пожежа почалася після мимовільного пуску некерованої ракети «Зуні» під дією випадкового кидка напруги в ланцюгах одного з літаків F-4 «Фантом», що стояли на палубі. Літак готувався до завдання удару по території В'єтнаму в ході участі США у війні у В'єтнамі (1965—1973 роки).

Внаслідок інциденту загинуло 134 та поранено 161 людину. Матеріальні збитки склали 75 млн дол. (509 млн дол. в сучасних цінах), крім вартості згорілих літаків[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перекладається як «5-дюймова авіаційна некерована ракета зі складаними стабілізаторами "Зуні"». Назву «Зуні» дано на честь індіанського племені зуні.
  2. англ. Anti-Tank Anti Personnel / HEAT-FRAG
  3. У системі позначень авіаційного обладнання LAU означає:
    • LA — пускове обладнання
    • U — самостійний пристрій
  1. More Than $3 Billion in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 6 січня 2023. 
  2. ЗСУ отримають американські ракети "повітря-земля" Zuni. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 3 травня 2023. 
  3. ЗСУ застосовують американські ракети Zuni. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023. 
  4. 🚀 Українські військові показали застосування американських ракет “повітря-земля” Zuni штурмовиками Су-25 Пуски некерованих авіаційних ракет по позиціях... | By MIL.IN.UA | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 липня 2023. 
  5. Stewart, Henry P. LCDR USN. The Impact of the USS Forrestal's 1967 Fire on United States Navy Shipboard Damage Control. — Army Command and General Staff College, Fort Leavenworth, KS, 2004. — Vol. Master's Thesis, Master of Military Art & Science, Military History (23 March). Архівовано з джерела 28 вересня 2019. Процитовано 2008-09-02.

Література[ред. | ред. код]