Колісник Тетяна
Опубліковано: 14 Липня 2017

Ми поговорили з досвідченою автостопницею Наталею Доморословою про те, як правильно стопити в Україні і які нетуристичні місця варто відвідати.

Дубно і околиці, Рівненщина

Мандри Дубенським районом – суцільне естетично-історичне задоволення. І почати варто із районного центру – м. Дубно.

Перше, що варто відвідати – це Дубенський замок, який побудований 1492 року. На його території розташовано два палаци: з південного боку – палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку – палац князів Любомирських. У палацах свого часу зберігалися цінні архіви та коштовності князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків і навіть Конецпольських.

Дубенський замок — одне із семи замкових чудес України.

Також у Дубно знаходиться Луцька брама, побудована у стилі ренесансу. Вона зведена 1623 року при старій дорозі на Луцьк. Свого часу відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.

Луцька брама у Дубно – рідкісний зразок оборонної споруди, що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається.

Ще одна прикраса м. Дубно Свято-Варваринський жіночий монастир, у якому зараз знаходиться онкодиспансер. 2004 року тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для служительок монастиря.

Свято-Варваринський жіночий монастир заснований Анастасією Чернецькою 1660 року. За іншими даними — 1702-го княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.

За 35 км від Дубно знаходиться Тараканівський форт – морально застарілий військовий об’єкт, який кілька разів намагалися переобладнати й використовувати як склад. Але надмірна вологість не дала такої можливості. Зараз він покинутий напризволяще і в ньому господарює природа.

Тут відчуваєш себе по-справжньому вільним.

Через кілька років Тараканівський форт може повністю зникнути, тому поки він ще існує його варто відвідати. Крім того, неподалік форту є галявина, на якій можна розбити намет і переночувати. Єдиний мінус – поруч знаходиться залізнична колія. З мого досвіду – це не найкраще місце для ночівлі. Виспатися просто неможливо.

Форт має форму ромба зі сторонами до 240 м. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. У центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, прокладені під другим земляним валом.

Як доїхати: станція м. Житомирська. За цією станцією їдуть маршрутки на Сосновий Бір, а там відкривається величезний простір для того, щоб застопити машину. Звідти варто їхати на Тернопіль або Львів (їхати по трасі Київ-Чоп).

Заліщицький р-н, Тернопільська область

Заліщики знаходяться за 125 км від Тернополя. Для любителів дикого відпочинку тут просто рай, оскільки з протилежної сторони міста (через міст, с. Звенячин) можна розкласти намет і купатися. Вода надзвичайно чиста, а краєвиди – бездоганні.

Також буде цікаво попідніматись на гори-кручі, які насправді є бар’єрним рифом із часів Сарматського моря. У Заліщиках, якщо вийти на гору, можна побачити панораму міста – навколо протікає Дністер, який утворює своєрідне коло.

Назва міста походить від місця проживання перших поселенців – «за ліщиною». Ще одна версія: назва утворилась від первісної назви поселення – Залісся, що пізніше стало Залісще, а вже кінцевий варіант – Заліщики.

Неподалік Заліщиків (5 км з траси на Заліщики) за селом Нирків знаходиться Джуринський водоспад – найбільший рівнинний водоспад України, висота якого 16 м. Важко повірити, але до створення цього дива приклалася і людська рука. За легендами, у 1672 році під час облоги Червоногородського замку турки перерубали кам’яний кряж між двома сусідніми ділянками річища Джурина, скерувавши повноводну річку, яка до того робила кількакілометрову петлю й огинала пагорб із замком, у нове річище. Так турецькі війська нібито звільнили собі доступ до стін замку.

Джуринський водоспад входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон»

Неподалік Джуринського водоспаду розташовані дві напівзруйновані вежі – це і є залишки того Червоногородського замку XVII століття, який у 1806 році перебудувала у палац родина Понінських.  Світові війни внесли корективи в історію – палац занепав, а містечко Червоноград або Червоногород (польська назва Czerwonogrod) взагалі припинило існування.

Лише башти нагадують про палац Понінських, а руїни домініканського костелу – про місто Червоноград. До речі, сюди дуже часто приїздять туристи з Польщі.  Коли я там була, зустріла групу поляків, які розповіли, що хотіли б відбудувати цей костел, але Україна поки що ігнорує їхні звернення.

До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду із 6 кам’яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.

У с. Касперівці розташована Касперівська ГЕС, яка діє з 1963 року. Неподалік на Дністрі знаходиться не надто популярна база відпочинку, де дуже чиста вода, у якій можна купатися та вудити рибу,

Сюди не дуже просто дістатися, оскільки село знаходиться у глибині Заліщицького району, але туди хороший рух машин.

Навколо Касперівської ГЕС рекреаційна зона з водосховищем – місце оздоровлення і відпочинку.

Як доїхати: З Києва їхати по трасі Київ-Чоп. Зробити поворот на  Тернопіль у Тараканові. Діставшись до Тернополя, застопити машину до с. Велика Березовиця, а звідти можна стопити на Заліщики.

Корецький район, Рівненська область

За 63 км від Рівного знаходиться містечко Корець, головною архітектурною принадою якого є замок князів Корецьких-Острозьких (XIV ст.). Він протягом століть змінювався від оборонної споруди, з неприступними мурами, до панського палацу у стилі бароко. Незважаючи на те, що за замком майже ніхто не доглядає, він у дуже хорошому стані.

Неподалік Корецького замку знаходиться Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.

Як доїхати: Їхати по трасі Київ-Чоп. За 35 перед м. Рівне буде поворот на Корець.

На сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких-Острозьких

Бучацький р-н, Тернопільська область

У Бучачі є декілька цікавих місць, які варто відвідати. Перше – Бучацька ратуша, зведена приблизно у 1750 році з ініціативи Миколи Потоцького у стилі класичного бароко.

Ратуша являє собою двоповерхову споруду висотою 35 м, над якою височіє двоярусна вежа з великими вікнами. Щоправда, первісно ратуша була 53 м заввишки за рахунок 18-метрового шпиля, але його було втрачено під час великої пожежі 1865 року. На жаль, майстрів, які б відновили шпиль, не знайшлося.

Ратуша перебуває на реконструкції з початку 2000-их

Друге – руїни Бучацького замку, від яких будуть у захваті поціновувачі старовини.

Замок багато разів руйнувався, але завжди потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови у XVI ст. через часті татарські, рідше турецькі та молдовські напади.

Третє — Василіянський монастир.

Приміщення монастиря стало центром освітньої діяльности у Бучачі: спочатку тут діяла школа-інтернат (конвікт) для дітей із бідних родин, проводилися теологічні курси для діючих священиків. Потім вона була реорганізована у гімназію Василіян.

Діяльність Бучацького монастиря була заборонена радянською владою у середині 1946 року. Ця заборона довела монастир до стану руїни, де вже не було придатних для життя помешкань.

У березні 1991 року, після 45-річної вимушеної перерви, у Бучацький монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього повернулися отці Василіяни.

Для відновлення пам’ятки у Канаді було створено Фонд допомоги Бучацькому монастирю. Реставраційно-будівельні роботи були розпочаті у 1992 році і тривають до сьогодні.

У с. Підзамочок, що знаходиться на річці Стрипа, розташований замок, який був збудований 1600 року Яном Збожним Бучацьким. Про це свідчить збережений напис над головною в’їзною брамою. Замок знаходиться не в дуже хорошому стані, але його час від часу ремонтують місцеві жителі за кошти сільської громади.

Входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля»

Також у Підзамочку щовесни проводять мотокроси. Сюди з’їжджаються роверисти-екстримали з усієї України.

Мандруючи Бучацьким районом, також варто завітати до села Сопілець. Там дуже гарна природа, а якщо буде хороша погода, то з пагорбів можна  милуватися Карпатами.

Як доїхати: З Києва по трасі Київ-Чоп. У Тараканові – поворот на Тернопіль. Діставшись до Тернополя, звідти треба доїхати до с. Велика Березовиця і звідти можна стопити на Бучач.

Жовківський р-н, Львівська область

Жовківський замок належить до архітектурних пам`яток епохи Відродження, яких на території України не так уже й багато. У замку свого часу гостювали Іван Мазепа й імператор Петро I.

Замок був дуже пошкоджений під час Другої світової війни, після чого його відбудували. Реставраційні роботи проводилися у  1972-1975 роках. З приходом радянської влади будівлю стали використовувати як державну установу.

Пізніше замок перетворили у житловий будинок. Зараз там діє невеликий музей, що розповідає історію міста, а також відкриті туристичний інформаційний центр та адвокатська контора.

Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний у плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою.

Як доїхати: По трасі Київ-Чоп доїхати до Львова, у Львові дістатися Галицького перехрестя. На Галицькому перехресті вийти на міст і стояти у бік траси на Раву Руську або на Червоноград.

Бакота (Кам’янець-Подільський район, Хмельниччина)

Всі знають, що Кам’янець-Подільський – столиця замків. Проте мало кому відомо, що у цьому районі також знаходиться «українська Атлантида» – затоплене селище Бакота. Раніше це було місто було столицею Пониззя княжих часів і являло собою укріплений замок та печерний монастир, збудований нібито самим Антонієм Печерським (він згодом на київських горах заснував Києво-Печерську лавру). У монастирських келіях ховалися місцеві жителі під час набігів кочовиків.

Місто, яке пережило численні ворожі навали, перестало існувати недавно — 1981 року, коли його затопили водами Новодністровської ГЕС.

Сюди аквалангісти приїжджають у пошуках пригод, а місцеві говорять, що під водою можна милуватися шпилями замків.

1996 року обвал верхньої скелі Білої гори знищив основну масу печер та усипальницю з настінними розписами і фресками XI-XIII століть. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви і покинуті фруктові сади.

Як доїхати: з Києва у Тернопіль, звідти до Хмельницького, а з нього – до Кам’янця-Подільського. Там вже можна дістатися до Бакоти – км 60.

До Бакоти також можна доїхати власним транспортом – до села Грушка Староушицького району, потім до Каштанівки і до берега Дністра. Автобусом можна їхати із Хмельницького до Старої Ушиці, або з Кам’янця-Подільського.

Секрети мандрів автостопом по Україні

Дуже люблю подорожувати автостопом по Україні, оскільки тут немає автобанів (швидкісні європейські дороги, на яких можна стояти лише перед автострадою, на паркінгу чи заправці. І в цьому дуже великий мінус). В Україні можна стопити будь-де.

Загалом коли я почала мандрувати автостопом (моя перша поїздка була з Києва у Черкаси), то автостоп-культура була не дуже популярною в Україні. Зупинялися здебільшого лише водії фур. Але за 4 роки це явище стало досить впізнаваним — тепер я стоплю лише легкові автомобілі.

Якщо говорити про те, де це робити краще, то на мою думку, автостоп у західній Україні кращий, ніж на східній чи у центрі. А от у Житомирі та Умані взагалі чорні точки для автостоперів. Не знаю чому.

Стосовно локацій, то у міста доїхати на автостопі зовсім не складно, а от у села – проблемно, оскільки там малий потік автотранспорту. І наостанок: автостоп – це не лише економія коштів, а й нові друзі, приємні знайомства, відкриття. Ночую я зазвичай у людей, з якими знайомлюся у населених пунктах, куди приїжджаю.

А коли мандрувала з лекціями Тернопільщиною – розповідала школярам про мандри автостопом – ночувала і харчувалася здебільшого у школах. Загалом 3-місячна поїздка обійшлася мені у 51 грн.

Автостопниця Наталя Доморослова

І наостанок

Кілька сервісів, які допомагають автостоперам під час мандрів: Нотатки мандрівника та Студкауч. Тут можна познайомитися з цікавими людьми, знайти компанію в дорогу, дізнатися про досвід інших мандрівників, а також – отримати допомогу та знайти місце ночівлі.

← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Tokar_ua Будьте в курсі. Долучайтесь до нашого каналу в Telegram.

    Поширити у Фейсбуці
    Надіслати у Messenger
    Надіслати в Telegram
    Надіслати у WhatsApp
    Зберегти в Pocket

    Додати коментар

    Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

    Ви вказали некоректні логін або пароль

    Вибачте, для коментування необхідно увійти.