Ми запускаємо рубрику, в якій розкажемо, що пишуть про Україну іноземні ЗМІ. Нам важливо, як бачать нашу країну в світі.

Як би нам того не хотілося, але світ навколо України не обертається. У кожної країни свої проблеми, переживання і скандали. По суті, людство недалеко втекло у своєму розвитку від концепції глобального села, де кожен стереже своє подвір’я, зрідка зазираючи через щілину у паркані до сусіда.

Завантажені своїми проблемами, іноземці не читають «Українську правду», не обговорюють автопарки працівників СБУ чи інтерв’ю Івана Дорна — вони бачать Україну збоку через власні «шпарини» – місцеві ЗМІ.

Інколи і на самого себе корисно глянути збоку, чужими очима. Це допомагає протверезіти інформаційно: заголовки світових ЗМІ не мерехтять вимогами нових санкцій для Росії, ніхто по кілька тижнів не святкує наш довгоочікуваний безвіз…

Сприйняття України світовими ЗМІ дещо інше — воно не стільки залежить від наших з вами успіхів чи невдач, скільки від вигоди цих зрад і перемог для тих чи інших країн. Китай, наприклад, більше цікавить кількість експортованого зерна Україною чи скорочення тіньового сектору економіки, ніж безвізовий режим.

І це нормально. Це по-сусідськи. Ми з вами такі ж.

Віктор Ющенко і голий міністр Тайваню

Сучасний українець, орієнтований на так званий «західний світ», дуже слабко розуміє, як цей світ його країну насправді сприймає (а що вже тоді говорити про світ східний?) Деякі теми і новини про Україну, які ми знаходимо на шпальтах світових видань, у нас вдома чомусь взагалі не потрапляють в поле зору ЗМІ, а деякі можуть навіть відверто шокувати.

Колишній міністр закордонних справ Китайської республіки (Тайвань) Чень Тань-Шань видав книгу спогадів. На сторінках мемуарів колишній посадовець розповідає про те, як він у резиденції тодішнього президента Віктора Ющенка обговорював проблеми з його радниками… повністю голим. Зустріч, яку тайванський посадовець проводив у ранзі глави РНБО, проходила біля басейну.

Сам Тань-Шань стверджує, що настільки був заклопотаний інтересами своєї країни, що його особливо не бентежила абсолютна нагота усіх (!) учасників дискусії.

Екс-міністр також зізнався, що організував лікувально-оздоровчу поїздку на Тайвань батьків тодішнього прем’єра Юлії Тимошенко.

За словами тайванського екс-посадовця, Юлія Тимошенко була готова прилетіти на Тайвань за своїми батьками, на що, власне, і розраховував Тань-Шань. Однак, через складнощі в українській внутрішньополітичній ситуації, а також «пекінський фактор», поїздку було скасовано, – пише Міжнародне радіо Тайваню.

Але повернімося до політиків і проблем нинішніх.

Вірус Petya.a і російський слід

Україна в заголовках світових ЗМІ у першу чергу засвітилася завдяки хакерам. Вірус Petyа.a завдав чимало шкоди по усьому світові, тож оминути увагою таку загрозу кібербезпеці не змогло практично ні одне серйозне світове видання.

Ми також писали про вірус, що вразив комп’ютери в шести десятках країн світу і слідкували, скільки ж заробили його автори.

Співробітниця Ощадбанку поряд з банкоматом, ураженим вірусом, Київ.

Британське видання «The Guardian» із посиланням на дослідників вірусу припускає, що викуп, який вимагали хакери за розшифровку файлів, є не більше ніж «димовою завісою», а насправді ж задача вірусу – максимально поширюватися.

Поширення вірусу через бухгалтерські програми, популярні саме в Україні, свідчить на користь того, що сам вірус є складовою кібервійни, що триває між Україною та Росією.

Проте більшість провідних світових видань не такі категоричні. Авторитетні Wired, проаналізувавши купу висновків експертів щодо способів поширення вірусу, зазначають:

Теорія про те, що Petyа.A був націлений саме на Україну, далека від свого підтвердження.

Хоч Wired і не відкидають повністю такий варіант.

Іспанська «El Pais», описуючи цю хакерську атаку, цитує засновника компанії з кібербезпеки CounterCraft Давида Бароззо, який ставить під сумнів спрямовану атаку хакерів саме на Україну і зазначає, що наша країна найбільше постраждала в тому числі і через небажання користувачів оновлювати популярний продукт для ведення бухгалтерського обліку MeDoc.

Україна як полігон для кібервійни (США)

У контексті потужної кібератаки, вельми цікавим видався матеріал в уже згаданому «Wired», опублікований за декілька днів до тріумфу Petya.A. Енді Грінберг у статті «Як ціла нація стала тестовим полігоном для російської кібервійни» пише про те, що як мінімум останні три роки російські хакери використовують Україну для відпрацювання і покращення навичок ведення кібервійни.

Москва десятиліттями працювала над тим, щоб контролювати вигідну для себе Україну і тримати її в статусі «молодшого брата». Після революції 2014 року, коли Україна скинула Януковича, Росія негайно окупувала Крим і вторглася на Донбас, та з самого початку одним із основних фронтів цієї війни визначила цифровий. – йдеться в публікації

«Першою ластівкою» цієї кібервійни Грінберг називає епізод із «президентом Ярошем» — напередодні президентських виборів 2014 року «Кібер-Беркут», пов’язаний з кремлівськими хакерами, що засвітилися на виборах Президента США в 2016-му році, змусив сайт ЦВК оголосити Президентом України ультраправого Дмитра Яроша (адміністратори помітили помилку за годину до оголошення результатів виборів).

Із того часу, йдеться в матеріалі, кібератаки не припинялися і з осені 2015 року тільки набирали обертів.

Ілюстрація — Wired.

Грінберг з допомогою українських та американських експертів з кібербезпеки, детально розбирає хакерські атаки на українських медійників зі StarLightMedia, «Укрзалізницю» та ряд інших компаній і установ протягом 2014-2016 років.

Усі вони, йдеться в матеріалі, розвивалися за єдиним сценарієм: зловмисники отримували доступ і проводили розвідку через універсальний троян BlackEnergy, а потім використовували KillDisk.

До того, як сервери падали, хакери могли знаходитися в системі місяцями.

У публікації детально розбирається масштабна атака на три українські регіональні енергокомпанії, що залишила без світла чверть мільйона українців. Вторгнення починалося із фішингового листа нібито з Верховної Ради України – шкідлива вставка Word безшумно запускала сценарій на машинах жертв, заражаючи їх BlackEnergy.

Хакери поширювалися мережами енергокомпаній, і зрештою скомпрометували VPN, що використовували компанії для віддаленого доступу до своєї мережі, включно з високотехнологічним ПЗ, що дозволяє операторам керувати устаткуванням аж до автоматичних вимикачів. При чому, при кожній зі своїх атак хакери використовували різні методи виведення енергомережі з ладу.

Американські спеціалісти з кібербезпеки пов’язують атаки на енергокомпанії в Україні з російською хакерською групою Sandworm, яка нібито тренується на українських енергетиках для виконання більш глобальних задач кібервійни, зокрема, і по ту сторону Атлантичного океану.

Якщо спочатку вони були такими собі «вуличними бійцями», то зараз — це вже справжні ніндзя, — відзначають зростання рівня хакерів американські спеціалісти.

У Сполучених штатах побоюються, що хакери тренуються на Україні, а вдарять — по них. Багато аналітиків глобальної кібербезпеки прийшли до такого ж висновку. Дійсно, де найкраще тренувати армію кремлівських хакерів в цифровому бою, ніж в атмосфері гарячої війни всередині сфери впливу Кремля?

Кожного разу хакери відступали перед нанесенням максимально можливої шкоди, — зазначають американські спеціалісти із кібербезпеки — ніби бережуть свої сили для якоїсь майбутньої цілі.

Більше того, ще 2014 року Уряд США заявляв про запуск зловмисниками BlackEnergy на енергетичних і водних підприємствах країни. Тому й атаки на енергопідприємства України, пише Wired, розглядаються як пряма загроза національній безпеці Америки — американські енергопідприємства більш захищені від кібератак, ніж українські, але й більш автоматизовані, а, отже, у тамтешніх інженерів менше досвіду у ручному відновленні систем у разі частих атак.

Заражений вірусом звичайний XLS-файл Microsoft Office пропонує включити виконання сценаріїв VisualBasic. Після цього він отримує повний контроль над комп’ютером.

Проте випадок фізичного руйнування того чи іншого об’єкту не такий страшний для США як «передові постійні загрози» — зловмисники, що не просто проникають в систему заради однієї атаки, а залишаються там, мовчки тримаючись за конкретну мету: транспортні мережі, трубопроводи, енергосистеми тощо.

Збої в роботі цих систем за місяць-два можуть привести до хаосу в США.

Якщо зі слідами Росії в хакерських атаках все більш-менш ясно, то питання коли саме росіяни можуть використати свої сили, пише Грінберг, лишається відкритим: буде це атака, що наштовхнеться на негайну і серйозну відповідь США, чи «відповідь» від Москви — невідомо.

Цілком, можливо, пише Грінберг, що ймовірність серйозної кібератаки — такий самий «фактор стримування», як і ядерний арсенал. Тут уже рішення далеко не за підконтрольними Кремлю хакерами, а з тими, хто в цьому Кремлі (як, в принципі, і в Білому домі), сидить. Про них – далі.

Трамп і дестабілізація в Україні (США)

Схоже, написи «обама чмо», що популярні на автокоритах на теренах нашого північного сусіда, остаточно віджили своє. Враховуючи заяву Дональда Трампа у Варшаві, російські виробники автоаксесуарів можуть сміливо міняти «Обаму» на «Трампа».

Фейковий кадр з Трампом, що поширювали як кадр із «Сімпсонів».

Дональд Трамп 6 липня закликав Росію припинити дестабілізацію ситуації в Україні та інших країнах і, більше того, припинити підтримувати «ворожі режими», такі як Сирія та Іран. Президент при цьому не торкався тем анексії Криму чи російсько-української війни на Сході України.

Трамп закликав Росію до «боротьби із загальними ворогами і за спасіння самої цивілізації» та згадав про «дестабілізуючу» поведінку Росії.

Так собі результати для України

Утім, як пише Аль-Джазіра, перша зустріч між Трампом та Путіним не додала розуміння щодо чіткої позиції Росії та США щодо України.

Про «українське питання» за результатами зустрічі (на момент написання матеріалів) не згадують і «кити» американської преси — The Wall Street Journal, USA Today і  The New York Times. Схоже, що  війна в Сирії для президентів важливіша за війну в Україні.

Треба притримуватись домовленостей

Більш «продуктивною» для України стали зустрічі на саміті G-20 Ангели Меркель та лідерів Франції і Росії Макрона та Путіна. Reuters цитує речника Уряду Німеччини який повідоми, що президенти погодилися із важливістю дотримання Мінських домовленостей і припинення вогню на Сході України. Тобто нічого нового.

Більше 100 тис. людей вийшли на вулиці Гамбурга проти саміту G-20. Фото Reuters.

Фільми про Майдан надихають венесуельців

Революція Гідності в Україні дала натхнення протестувальникам у Венесуелі — противники президента Ніколаса Мадуро у сутичках з поліцією використовують саморобні щити як на українському Майдані та організовують публічні перегляди фільму «Зима у вогні» від Netflix, пише Reuters.

Прикметно, що тамтешній президент, проти якого направлені протести, як і Янукович, бачить в організованих протистояннях «руку США».

Венесуела – прекрасна країна, і мені дуже сумно, що кожен повинен вийти на вулиці. Я б’юся, тому що влада не хоче йти, я хочу жити тут, — пояснює один з протестувальників.

Протестувальниця у Венесуелі, на щиті напис «Мірафлорес в огні» (палац, де знаходиться резиденція президента країни). Фото — Reuters.

Фільм  «Зима в вогні» про події української революції для протестувальників-венесуельців став чимось на зразок “Довідника Революціонера”– таємні покази фільму проходили в місцевих книжкових магазинах, університеті, на площі та навіть в кінотеатрі.

Протестувальники зізнаються, що «Зима у вогні» змусила їх подумати про вихід на новий рівень протесту, проблеми в організації і тактиці: якщо українців не лякали люті морози, венесуельців може розігнати злива чи навіть настання ночі, коли вулиці переходять під контроль місцевих вуличних банд.

Протестувальник із дерев’яним щитом.

Час виводити протести на новий рівень, — цитує Reuters 27-річного Ганса Вуріха. – Ми повинні бути організованими, якщо хочемо контролювати вулиці і вдень і вночі, якщо це справді «точка неповернення».

Антиукраїнська пропаганда доводить до суду (Франція)

А тим часом у Франції українська журналістка Анна Чесановська-Жайяр, яка спіймала на брехні автора пропагандистського фільму «Україна. Маски революції» Поля Морейру, у разі програшу в апеляційному суді, заплатить штраф у 13 тисяч євро, десять з яких — моральна шкода «автору».

Цікаво, що з виданням «Charlie Hebdo», яке на своїй сторінці у Facebook назвало Морейру «новим корисним ідіотом» путінської пропаганди, після Депардьє, Надін Морано і Тьєррі Маріані, Морейра не судився…

Наостанок

Ось такий низький старт рубрики «Світові ЗМІ про Україну». Пишіть коментарі, діліться з нами новинами про Україну, які ми могли пропустити, а ви випадково чи ні підібрали, дбайливо загорнули в серветку власних оцінок та суджень, і готові відсипати нам.

    Поширити у Фейсбуці
    Надіслати у Messenger
    Зберегти в Pocket
    Надіслати в Telegram
    Надіслати у WhatsApp

    Додати коментар

    Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

    Ви вказали некоректні логін або пароль

    Вибачте, для коментування необхідно увійти.