Чорно-білий Львів, бійці із зони АТО, січові стрільці і, звичайно ж, «лани широкополі, і Дніпро, і кручі» — все це і багато іншого тепер можна детально роздивитися в рамках однієї онлайн-платформи «Українська мить».

Всі охочі обробляють і завантажують фото різних епох і часів Української держави. Завдання сервісу — не тільки розповісти світові про Україну, а і згодом надати фотографам можливість продавати свої світлини.

Фото «Пресової квартири», мистецького об’єднання художників, літераторів та фотографів Українських січових стрільців.

За словами Владислава Берковського, директора Центрального державного кінофотоархіву України, існує близько 100 тис. фотографій, зроблених у дореволюційні роки. Однак у доступі для громадськості й вчених є лише 10% від загальної кількості.

Одеський порт, 1978 рік. Автор — Ірина Старик.

«Ці два слова — “українська мить” — дуже чітко передають головний меседж: ціну миті, вартість миті, вартість історичного моменту, який зафіксований у світлинах фотомайстрами і який в цей самий момент стає історією», — так розшифрував назву проекту Сергій Проскурня, театральний режисер і продюсер.

Берег моря увечері. Автор — Олег Сологуб.

Крім фотографій, яких на майданчику вже близько 1,7 тис., тут є скани карт і документів. Незабаром до них повинні додатися й відеоматеріали.

Основний критерій — вони повинні розкривати «українську ідентичність у всіх її проявах: культура, традиції, духовність, історія та сучасність».

Військовий на фоні заводу, знищеного під час війни. Автор — Костянтин Гришин, 2014 рік.

На сайті є три активні розділи: «Минуле», «Сучасне» і «Тематичні колекції». Фотографії можна завантажити. Для цього потрібно зареєструватися або зайти через свій Google або фейсбук-аккаунт.

Є кілька фільтрів для більш зручного пошуку, перший — за категоріями («Українці у світі», «Дизайн», «Обличчя» тощо), другий — за датою. Наприклад, у категорії «Минуле» представлені знімки, зроблені в період з 1826 по 1990 рр.

Карпати. Автор — Андрій Войчук

Поки що сайт працює в тестовому режимі, тому в процесі він буде доповнюватися й поліпшуватися.

При цьому виставити свої роботи може будь-який охочий.

Стартовий капітал «Української миті» — це гроші засновників платформи. Серед них — Мінкульт, Інститут національної пам’яті, волонтерський ініціативний рух «Інтелектуальна Україна», Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса, приватне акціонерне товариство «Укртранснафта» та інші.

Зима під Києвом. Автор — Sheko, 2012.

«У перспективі будуть продажі, тому що нам потрібно, щоб платформа за щось існувала. Користувач буде сам визначати, чи він цю фотографію дає у вільний доступ, чи у продаж», — розповів один з авторів проекту Юрій Баланюк в інтерв’ю «Громадському радіо».

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти