Назар Токар
Написано: 19 Липня 2017
Оновлено: 22 Липня 2017

Одного сонячного суботнього ранку молодий хлопець зайшов до місцевого супермаркету на околиці невеликого провінційного міста в США. На касі нудьгувала дівчина з логотипом магазину на футболці, рівними рядами на полицях стояли пакети молока, чіпси, пиво, сир та інші продукти. Звичайний день у звичайному магазині.

Хлопець повільно пройшовся рядами і поступово заповнив кошик випадковими товарами. Підійшовши до каси, він попросив заплатити за покупки карткою. За секунду на терміналі висвітилось «Оплачено», він попрощався і мовчки вийшов. В іншому штаті випадкова людина отримала смс зі звітом про транзакцію на 400 доларів за продукти.

Ці гроші не були справжніми для Даґласа, він думав про них, як про щось абстрактне: хлопець сприймав крадені гроші як цифри у банківській системі, а не як справжні долари з кишені якогось службовця. Банки заслужили на це.

Це був працівник цілої системи злочинців, що займалась крадіжками грошей з кредитних карток (кардинґ). Всі інструкції він отримував через інтернет від людини, про яку було відомо лише псевдонім «Script» і те, що він жив десь у східній Європі.

Кардинг (англ. carding) — інтернет-шахрайство, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, про яку невідомо її власнику. Якщо простіше — це крадіжка грошей чи купівля реальних товарів за рахунок грошового рахунку жертви.

Свої перші гроші одесит Script, якого насправді звали Дмитром, заробив у 7 років, продаючи туристам з Європи і США листівки із зображеннями Одеси. У 8 років влаштувався до пекарні, де молов бринзу. В старших класах працював на автомийці. Принаймні, так говорять офіційні дані. Але це лише частина правди.

Пролог

Перші кроки

Дмитро Голубов ще з 16 років почав цікавитись хакерами та шукав методи заробітку грошей в інтернеті. Так він із часом дізнався про кардинг і фішинг.

Фішинг — це схема, за якої хакери змушують користувачів добровільно передавати їм секретні дані, наприклад, номер та код кредитної картки. Часто для цього використовується спам-розсилка, яка схожа на справжній лист від банку. Посилання з листа веде на шахрайський сайт, який зазвичай вигладає, як сайт банку.

З роками Дмитро навчився правильно красти і замітати сліди, знайшов однодумців, з якими і вдосконалював свою майстерність. Хакери використовували десятки методів для збору даних карток. Популярним методом було платити працівникові фаст-фуду, щоб той цілий день тримав біля себе кишеньковий скімер (пристрій для зчитування даних карток), який містив зчитувач магнітної смуги і вбудовану пам’ять.

Приклад використання скімера. Пристрій одягається на банкомат і автоматично зчитує дані всіх карток.

Цей апарат менший ніж запальничка. Скімер легко поміщався в кишеню, в ньому могли зберігатися дані сотень карток, які в подальшому можна було завантажити в базу. Скімер зчитував дані картки на відстані, поки клієнт платив за свій бургер. Хакери шукали офіціантів і касирів у великих містах США, пропонуючи їм по 10$ за одну картку.

Кардрідер — пристрій для зчитування даних з картки.

Глава перша

Голубов з друзями створює одне з найбільших хакерських товариств в світі

Кардинг почав свою історію на території колоній СРСР ще 1990 року — вже тоді хакери експериментували з краденими картками. Цим займались лише обрані: інформації було дуже мало, ніхто нею не ділився. Проте, і системи банківської безпеки були ще на початковому рівні.

1998 року Голубов знайомиться з Владиславом Хорохориним (псевдонім BadB). Тоді Владислав шукав дані банківської карти для доступу до порносайтів. Згодом Хорохорин так опише Голубова:

«На практиці Діма не міг зламати нічого серйознішого за комод своїх батьків. Він навіть Windows поставити не міг. Його справжній талант був організовувати людей, торгуватися і продавати».

2000 року в російськомовному сегменті інтернету існував єдиний сайт, присвячений кардингу — Carder.org. Дмитра це не влатшовувало і він пропонує колегам створити власний ресурс.

В червні 2001 року юні кардери зібралися в одному з ресторанів Одеси, щоб обговорити запуск нового сайту. Серед присутніх були Роман Вега («Боа»), «Cybercrook», відомий як «Король Артур» і сам Дмитро Голубов. Тоді ж Голубов бере ім’я «Script». Саме під цим іменем його знають більшість колег.

Тоді ж Дмитро з колегами запускає Carder.ru, який згодом став називатись Carderplanet. Домен було зареєстровано на підставну компанію.

Скріншот сайту Carderplanet (нині не працює).

Правда, новий форум проіснував недовго: сайт отримав багато скарг, і його закрили. Але його творці тут же зареєстрували три нових домени: Carderplanet.com, Carderplanet.net і Carderplanet.org. Так і почалась історія сайту, який згодом ФБР назве однією з найбільш небезпечних кримінальних організацій у світі.

Глава друга

Планета набирає обертів

Молодь з пострадянського простору активно шукала методи заробітку, а ця тема могла приносити непогані гроші. На момент заснування ресурсу кардинг був ще відносно новим, а контролювати інтернет-зловмисників було важко. Тож майже будь-хто, маючи трохи часу і бажання, міг розраховувати на непоганий, хоч і небезпечний, прибуток.

На кінець 2001 року «Планета кардерів» мала уже 1000 зареєстрованих користувачів і до 600 відвідувачів щодня — дуже непогані для того часу показники відвідуваності. Серед користувачів таємного товариства були люди, які займались махінаціями з паспортами, хакери, фішери, спамери, фальшивомонетники, кардери — всі ті, хто раніше працював у своїх квартирах і майже не мав зв’язку один з одним. На форумі стали з’являтись свої авторитети, яскраві і неординарні люди, які ділились знаннями з іншими.

Список послуг Голубова на Cardplanet. Він пише, що народився у Греції і пропонує копії різних типів карток до продажу.

За два роки сайт стає найбільшим в світі ресурсом, присвяченим збору даних платіжних карток і крадіжкам з них грошей. Всього на сайті «працювало» близько 7000 людей, у розпорядженні хакерів були дані кількох мільйонів рахунків. 2002 року до ресурсу приєднується ще один знавець кардингу — 38-літній Роман Вега під псевідонімом Боа (BoA – Bank of America) або Роман Степаненко.

Він вносить свій суттєвий вклад, пише статті, допомагає навчатись новачкам, активно продає «картон» (так кардери називають пластикові картки). Одна картка тоді могла коштувати 1000 доларів.

Хакери також виготовляли копії майже будь-яких документів. Підробні водійські права Джуліана Ассанджа.

Про цього персонажа варто розказати докладніше. Коли Роман опинився на форумі, йому було вже майже 40 років, він умів докладно і якісно пояснювати складні речі, тому його статті на форумі принесли йому неабияку популярність і повагу колег.

Боа створює «фонд форуму», куди кожен добровільно міг переказувати гроші. Власники пояснювали, куди вони будуть витрачені: на хостинг, зарплатню модераторам, і навіть на те, щоб визволяти кардерів, що втрапляли в халепу. Варто відзначити, що за словами одного з колишніх модераторів «планети», ніхто ніколи за цю роботу не платив.

Голубов лишався керівником цієї спільноти, він навіть написав велику статтю, де з батьківською турботою розказував, як адміністрація форуму планує допомагати виходити на волю хакерам, які потрапили до тюрми.

Голубов ніколи не приховував, а навіть підкреслював, що у нього «дружба з СБУ», тому хакери начебто могли розраховувати на його допомогу.

Проте, ця стаття не була сприйнята всерйоз і проіснувала всього два дні.

Згодом Дмитро присвоїв собі статус «Крадій в законі» — його улюбленим героєм був Саша Білов з «Бригади».

На форумі з часом склалась жорстка ієрархія користувачів, скопійована у італійської мафії. Зареєстрований користувач називався «sgarrista» — солдат без особливих привілеїв. Трохи вище розташовувався «giovane d’honore», людина, яка допомагала регулювати суперечки під наглядом «capo». На вершині харчового ланцюжку стояв Дон CardPlanet, сам Голубов.

Одна з найвідоміших фото Голубова. Ілюстрація статті у Washington Post.

Ієрархія Carderplanet

  • Sgarrista — зареєстрований користувач.
  • Don — член сім’ї.
  • Сapo Вastone – друг сім’ї і «права рука» Хрещеного батька.
  • Gabellotto — верховний суддя. Глава служби безпеки.
  • Сontabile (Сonsigliere) — радник сім’ї з різних важливих питань.
  • Capo di Capi — учасники, на яких покладена місія захисту і допомоги сім’ї.
  • Capo — надійні люди, до яких придивляється адміністрація, або люди, які не беруть участі в житті форуму.
  • Giovane d’Honore — модератор форуму.
  • Rewieved vendor — людина, сервіс якого пройшов перевірку адміністрації.
  • Unresolved vendor — колишній rewieved vendor, викритий в наданні неякісних послуг. Якщо через 14 днів проблеми з клієнтами не вирішувались, отримував статус «Ripper».
  • Ripper — кидала.
  • Scum of Society — покидьок суспільства. Найчастіше присвоювався за образу модераторів або інших учасників.
  • Дятел — людина, що постить однакові оголошення в різні розділи, задає дурні запитання, що заважають спілкуванню інших учасників.

У квітні 2002 року Голубов дає велике інтерв’ю російському журналу «Хакер», найвідомішому і найстарішому російськомовному ресурсу, присвяченому безпеці в інтернеті і хакерам.

Завдяки такій рекламі форум отримує багато нових користувачів і розвиток продовжується, але контингент на форумі починає втрачати якість. Тут працює все більше «кидал», а поважні і відомі жителі покидають ресурс. Сам Голубов буквально завалив Одесу підробленими картами, тоді по місту ходили десятки людей і у буквальному сенсі спустошували банкомати.

Злочинці навіть продавали підроблені картки в на Радіоринку в Києві — кредитку з трьома тисячами на рахунку можна було придбати за 300-500 доларів.

Інші люди купували на інтернет-аукціонах самі у себе неіснуючий товар і через мережу посередників переводили крадені гроші у готівку. Всім було чим зайнятись.

З 30 травня до 5 червня 2002 року в Одесі проводиться кардерська конференція. Тоді до приморського міста приїхала еліта кардерів країн колишнього СРСР і навіть Канади.

З ростом кількості користувачів на форум приходить безліч школярів («дятли»), малоосвічених людей, які не хочуть нічого вивчати, а очікують, що їм все розкажуть і пояснять, це дуже відштовхувало старих користувачів. На прохання припинити бездумну рекламу кардингу Голубов відповідає:

«В інтернеті грошей всім вистачить. Органам ми не потрібні, у них є тероризм, нами ще п’ять років ніхто займатися не буде».

Глава третя

Хакери друкують пластикові картки і сваряться

Один з відомих учасників BigByer, починає власне виробництво пластикових карток. Для цього було закуплено дороге обладнання, яке виготовляло заготовки, на які потім можна записати крадені дані будь-якої справжньої картки. Таким чином, зловмисники могли створити вже точну копію картки жертви. Пам’ятаючи, що у руках Голубова і колег були дані не менш ніж мільйона карток з усього світу, можна уявити потенційний розмах проблеми.

Виробництво карток не подобається іншому члену «закритого клубу», Боа (Роман Вега), який займається лише перепродажем кредиток. Назріває конфлікт.

2003 року, поки одні друкують «картон», Роман відкриває сайт «BoaFactory», де окрім карток продає копії паспортів та дорожні чеки. Для отримання грошей він використовував рахунок у Латвії.

Окрім іншого, Роман пропонував послуги створення паспорту.

Процедура оформлення європейського або американського паспорту була проста: замовник електронною поштою надсилав своє фото, вимоги і нове ім’я, а вже за кілька тижнів отримував поштою готовий паспорт. При бажанні — з багатьма штампами в’їзду-виїзду різних країн, щоб документ не виглядав новим.

Сайт Боа обіцяв громадянство Ірландії і повний набір документів жителя країни за $ 25.000, паспорт країн Євросоюзу коштував близько $ 1.300. За «громадянство» Бахрейну просили майже $8.000, — розказував виданню Форбс один зі знайомих зловмисника.

Згодом Романа заарештують під час відпочинку на Кіпрі. У нього в готелі знайдуть три ноутбуки з даними 500 тис. рахунків. Ці докази допоможуть згодом посадити і його колег. Знаменитий кардер зізнається у злочинній змові і махінаціях, отримавши 18 років тюрми в США. За словами представників Міністерства юстиції США, Роман Вега — «один з найбільш плідних кіберзлочинців у світі». Тоді на Голубова не вийшли і до його арешту лишалося ще два роки.

Несподівано New York Times пише велику статтю про «планету» та її засновників. Злякавшись наслідків, Голубов тимчасово закриває ресурс. Проте, вже за місяць робота «планети» поновлюється із значно більшою рекламою.

Голубов дає чергове інтерв’ю, де на запитання «чи не соромно красти гроші?» відповідає:

«Красти не соромно. Не тільки тому, що будь-яка людина може скасувати платіж протягом довгого часу, написавши в банк заяву, але і тому, що це не таке мерзенне заняття, як може здатися. Займатись кардерством набагато менш соромно, ніж звичайними крадіжками. Ми не завдаємо ніяких проблем власникові карти, він поверне при бажанні все до цента. А соромно нехай буде нашому уряду, що підлітки вже в такому ранньому віці перетворюються в розкрадачів».

Після низки крадіжок українська філія банку Raiffaisen попереджає клієнтів про можливу небезпеку при користуванні банкоматами, а згодом взагалі тимчасово забороняє зняття готівки.

Роман Вега, колега Дмитра Голубова.

Глава четверта

Останні дні планети

Високий інтерес від спецслужб вимагає все більшої безпеки в роботі. Працювати в звичному режимі стає дедалі небезпечніше, частина колег вже сидить або переховується від ФБР та Інтерполу. Голубов розуміє, що рано чи пізно всі активні учасники форуму опиняться за ґратами, тому вирішує закрити ресурс.

Адміністратор форуму під псевідонімом King_Arthur 28 липня 2004 року написав пост, який став несподіванкою для багатьох учасників:

«Вітаю, шановні, і в певному сенсі, рідні жителі форуму. Схоже, що нам треба повідомити вам одну недобру звістку — форум час закривати…»

«Планета кардерів» проіснувала ще два тижні. За цей час відвідувачі змогли попрощатися з форумом і один з одним, обмінятися контактами, обговорити майбутнє, поділитись планами. Після цього хтось із кардерів повністю залишив цей промисел, хтось перейшов на інші форуми.

Перед тим, як сайт було закрито, його користувачі встигли завантажити десятки копій всіх обговорень сайту. Їх і досі можна легко скачати.

Для деяких історія закінчилася ще сумніше — незважаючи на закриття планети, спецслужби не згорнули свою роботу. За наступні три роки в суді опинилися майже всі, хто працював на «планеті».

Зокрема, в залі суду опинились Даґлас Хавард і Лі Едвуд, колеги Голубова, які займались виводом готівки і відмиванням грошей. Вони видали всю схему роботи, а також дали свідчення проти самого Голубова. В результаті кардери отримали чотири і шість років тюрми.

Прибуток Голубова від хакерської діяльності оцінювався у 12 млн доларів.

Поки його розшукували українські «правоохоронці», Дмитро спокійно жив у своєї бабусі в Одесі. Співробітники МВС добре знали, де він, через це розслідуванням справи Голубова і десятка хакерів займались четверо співробітників Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) МВС.

Глава п’ята

Голубова ненадовго заарештовують

7 липня 2005 року Голубова нарешті вирішують заарештувати.

«Приїхавши до Одеси, ми взяли відпустки і зняли номер у готелі, — розказував потім один зі слідчих УБОЗу. — Ми знали, що місцева міліція просто не дасть нам заарештувати Голубова.

Двері до квартири Дмитра в Одесі були броньованими, тому під час арешту довелось вирізати їх частину, щоб потрапити до житла. Це дало час Голубову знищити небезпечні документи, картки і записи. Через дим сусіди викликали пожежних, які разом зі слідчими змогли врешті зайти до квартири.

Як писав згодом Washington Post, на допитах потім Голубов говорив: «Проти мене нічого немає. Ні карток, ні документів». Правоохоронці писали, що на кухні в кастрюлі Дмитро кип’ятив три жорсткі диски від комп’ютера, щоб зтерти з них дані. Разом з Дмитром були заарештовані його «колеги» з Одеського управління УМВС.

Голубов у суді.

Високе заступництво українських кардерів проявилося уже в суді. Суддя Володимир Скорик відмовив представникам MasterCard і Visa виступити цивільними позивачами — нібито через те, що вони брали участь в слідчих діях. Хоча їх підписів не було у жодному з документів слідства. Коли про це було заявлено судді, Скорик відповів, що у нього «часу немає перечитувати 20 томів кримінальної справи».

Після 6 місяців у СІЗО Дмитро знаходить потрібні зв’язки і двоє народних депутатів Партії регіонів (Володимир Демьохін і Володимир Макеєнко) беруть його на поруки.

«Це цвіт української молоді, — сказав тоді Макеєнко про Голубова. — Ми не хочемо, щоб його згубили».

22 грудня 2005-го Голубов виходить на свободу за завдаток у 100 тис грн. На запитання преси Дмитро дав просту відповідь: «Мене з кимось переплутали».

Адвокат Голубова Петро Бойко (віце-президент Союзу адвокатів України) в лютому 2006 року заявляє, що «Справа була сфабрикована міліцією на замовлення платіжних систем». Бойко пояснював, що допомагати Голубову він взявся безкоштовно, а сам майбутній депутат стверджував, що адвокатові дзвонили його батьки і просили допомогти синові.

Заарештованому колезі Голубова, Роману Вега, пощастило менше, і тепер він проводить свої дні у американській тюрмі, де навіть веде власний блог про тюремне життя.

19-го листопада загримів до карцеру. Як надовго — невідомо. Зв’язку із зовнішнім світом немає, але пошту приносять.

Він має вийти на свободу 2018-го року.

Глава шоста

Дмитро підробляє документи

На свободі Голубов розуміє, що в підході до роботи час щось міняти. 2008 року він разом з Владиславом Хорохориним (псевдонім BadB) засновує scanlab.name — ресурс, де можна було замовити підробні копії будь-яких документів із майже всіх країн світу.

На сайті було зібрано 17 Гб документів зі 120 країн.

Приклад підробленого паспорту Греції. Його практично неможливо було відрізнити від справжнього.

За запитом клієнт міг отримати будь-які підробні документи: паспорт, водійські права, свідоцтво про народження, смерть, весілля тощо. Треба тільки вказати бажані ім’я, тип документу і сплатити 35$.

Іронічно, що сервіс не приймав оплату картками: тільки російську електронну валюту Webmoney.

Окрім кредитних шахрайств, Владислав малював мультфільми. В одному з них Путін (на той час прем’єр РФ) нагороджував російських кардерів медаллю за крадіжки грошей у США.

Традиційно західні країни хакери називали «буржуїнами» і красти у них гроші вважалось хорошою справою.

Проте, цей бізнес проіснував недовго. За два роки, в серпні 2010-го, Владислава Хорохоріна, теж було заарештовано, коли 27-літній росіянин орендував приватний літак для перельоту з Ніцци до Москви. Хорохорін мав два паспорти, України та Ізраїлю. ФБР вважає Владислава одним з п’яти найбільш відомих кіберзлочинців світу.

До цього Владислав вже встиг відсидіти строк у ізраїльській тюрмі, куди свого часу перебрався з матір’ю з Донецька.

Глава сьома

Герой стає народним депутатом і працює приватним хакером Януковича

Ще з часів Януковича хакер Голубов став для тодішнього глави держави в нагоді. В сім’ї «міцного донецького господаря» Дмитро був необхідним комп’ютерним спеціалістом. За це його і було «повністю виправдано у зв’язку з відсутністю злочину» Солом’янським судом Києва.

2010 року Голубов створює в Одесі так звану «Інтернет-партію» і намагається зареєструвати людину в костюмі Дарта Вейдера кандидатом у президенти.

2014-го одесит стає народним депутатом Верховної ради від Блоку Петра Порошенка. Прогулявши 27% засідань Верховної ради, Дмитро вніс законопроект про заборону абортів, а в декларації за 2015 рік подав 125 млн грн у електронній валюті — біткоїнах.

Виписка з декларації Голубова за 2015 рік.

На виборах Голубов разом із Юрієм Луценком представляють одну партію на виборах. Це іронічно, якщо згадати, що 2005 року ФБР зверталось саме до тодішнього міністра МВС Луценка із проханням видати Голубова для суду.

Глава восьма

Підсумки

В цій статті немає жодних оригінальних досліджень, вся інформація взята з відкритих джерел, а будь-які факти з неї легко перевірити. Якщо читач сумнівається у чесності колишніх хакерів, то дослідження британського Скотланд Ярду, The Washington Post, New York Times, Forbes та Wired важко буде назвати упередженими.

Діяльність Голубова неодноразово підтверджена як свідченнями його колишніх колег, так і ним самим в інтерв’ю і десятках згадок в безлічі видань. Сьогодні сам Дмитро будь-яку діяльність, пов’язану із кардингом, спростовує.

Поліція Великобританії вважає, що за 2003-2006 роки завдяки роботі «планети» Голубова з банківських рахунків було вкрадено не менше ніж 11 млн доларів.

Джерела із колишнього оточення Дмитра вважають цю суму заниженою як мінімум в 10 разів.

Скотланд Ярд називає Дмитра одним з найвідоміших кіберзлочинців світу. Який досі діє в Україні і навіть має депутатську недоторканність.

Голубов із персонажем «Зоряних воєн»

Нині Дмитро пише статті про електронний уряд і «податок на інтернет», висаджує дерева перед камерами і веде стандартно-депутатський образ життя.

Голубов відкрив приймальню в Одесі і купив як мінімум два місцевих телеканали, які висвітлюють його добрі справи. Відоме в Одесі онлайн-видання Думская.нет в біографії героя обережно пише: «Повністю виправданий Солом’янським судом міста Києва, в зв’язку з відсутністю складу злочину».

Дмитро часто виступає на публіці, вітає 60-літніх ветеранів з «днем перемоги», роздає гречку і продуктові набори пенсіонерам, записує новорічні вітання і відкриває дитячі майданчики.

Дитячий майданчик в Одесі. Фото — FB.

Фактично Голубов є невиїзною персоною: як тільки він зі справжнім паспортом виїде за кордон України до ЄС, ФБР або Інтерпол, моментально заарештують його і він постане вже перед судом США. Тому Дмитро продовжує свою діяльність в Україні, де його захищають високопосадовці.

Ми зібрали дані про людину, яка приймає закони і безпосередньо впливає на життя нашої країни. Щодня ми чуємо про корупцію, злочини, крадіжки, і те, що з роками нічого не міняється. Але насправді ви можете вплинути на державу, в якій ми живемо.

Допоможіть нам — поділіться цією статтею в соцмережах, напишіть свою думку, не дайте в черговий раз спустити все без наслідків. Держава не зможе мовчати, якщо багато з нас знатиме про проблему і вимагатиме її вирішення.

Врешті, це наша держава, а не тільки «їхня». І кожен має боротись так, як може.

← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбук
    Поширити у Фейсбуці
    Надіслати у Messenger
    Зберегти в Pocket
    Надіслати в Telegram
    Надіслати у WhatsApp

    Додати коментар

    Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

    Ви вказали некоректні логін або пароль

    Вибачте, для коментування необхідно увійти.

    1 коментар

    спочатку нові
    за рейтингом спочатку нові за хронологією

    Спасибо за статью.