Як це — бігти з власного будинку і просити притулку в іншій країні? Жити на копійки і буквально згоряти від невизначеності: чи дозволять вам залишитися або відправлять назад до пекла? На ці питання вирішили відповісти журналісти The Guardian.

У своєму проекті «Limbo» вони спробували передати те почуття ізоляції і розгубленості, яке виникає в шукачів нової домівки.

Вочевидь, що таку назву співробітники видання вибрали невипадково. У католиків лімб — це місце для душ, які не потрапили до раю. Там вони приречені на вічне блукання в пошуках світла.

Проеціюємо ситуацію на нашу реальність і на наші дні. З квітня 2016 року по березень 2017 року у Великобританії заявки на отримання притулку подали 36.846 осіб. Станом на березень кількість тих, хто все ще чекає на рішення, — 31.500 осіб. Ці люди не можуть працювати та жити там, де їм хочеться.

Вони живуть на 5 фунтів (або 6,3 $) на день і не знають, коли їх покличуть на інтерв’ю.

«Ми хотіли, щоб аудиторія відчула, як це — опинитися в країні, в якій у тебе немає прав, і ти навіть не розумієш, як влаштована система», — говорить Франческа Панетта, головний редактор проектів віртуальної реальності в The Guardian News and Media.

Кадр з відео.

У 8-хвилинному відео глядачеві показують його тимчасовий притулок — кімнатку в безликому місті з безликими сусідами, які застрягли тут так само, як і ти.

Ви говорите різними мовами, представляєте різну культуру. «…І нікому розповісти свою історію», — промовляє в цей час закадровий голос.

Монохромна естетика, в якій виконаний ролик, створює ілюзію сну або навіть жаху, де все фрагментарно. І, попри огляд в 360 градусів, ти не можеш розгледіти жодної деталі. Тебе ніби не існує в цьому світі.

Працюючи над проектом, журналісти провели багатогодинні інтерв’ю з людьми, які шукають притулку у Великій Британії. Саме їхні голоси та історії супроводжують глядача під час подорожі по Limbo.

Як Британія надає притулок

Рішення про притулок приймається протягом шести місяців. Але це в теорії. На практиці люди чекають набагато довше. З одного боку, їм доступні послуги різних благодійних організацій. З іншого — вони не можуть вільно переміщатися, працювати і вивчати англійську. Тобто вони знаходяться між пеклом, куди їх можуть повернути будь-якої миті, і раєм, де все ніяк не знайдуть для них місця.

«Спочатку ми хотіли знімати сферичне відео на 360 градусів, але люди, які попросили притулку, зажадали зберегти анонімність. Тому ми використали графічні засоби, які підкреслюють відчуття самотності та ізоляції», — доповнює Шеханіїн Фернандо, керівник проекту.

Світ Limbo конструювали у співпраці з командою з ScanLAB Projects, яка спеціалізується на створенні цифрових моделей за допомогою технології 3D-сканування. Відео можна подивитися як на YouTube, так і через платформу віртуальної реальності Google cardboard. Користувачі також можуть завантажити додаток Guardian VR з Google Play Store. Творці обіцяють запустити й версію для Gear VR.

Limbo є лише частиною масштабного проекту The Guardian під назвою New Arrivals, який буде розповідати про біженців у Європі.

Це не перший проект видання, в якому використовується VR-технологія. Пілот був присвячений лондонській системі підземних комунікацій, другий переносив глядача до тюремної камери, третій пропонував прогулятися Арктикою, і заразом дізнатися про кліматичну катастрофу, в четвертому ми дивилися на життя очима немовляти.

Ці проекти доступні за посиланням.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти