Мені давно хотілося записати це інтерв’ю, але все щось заважало. То не було часу, то ми опинялись у різних країнах. Але час знайшовся, країна теж, і бесіда все ж склалась. Це інтерв’ю не буде звичним, адже я навмисне хотів показати Олега з іншої точки зору — не так з музичної, як з особистої. Я хотів почути його власну історію.
І ось ми зустрілись на відпочинку в старому і тихому іспанському кафе.
Під зеленими кронами дерев стоять кілька скляних столиків. Десь поблизу чути невеликий фонтан, а з вікна лунає старий джаз. Сьогодні ми будемо говорити із лідером одного з найпопулярніших рок-гуртів України — Олегом Собчуком.
Назар: Розкажи, як почався гурт «Скай» і взагалі твоя музична історія
Олег: «Скай» з’явився 2001 року. Я придумав назву, коли їхав в маршрутці з педагогічного університету. Гурт мав виступати на конкурсі «Студентська пісня» і треба було якось себе назвати. Ми тільки починали грати і взагалі ніяк не називались. Мені подобається небо, відтінки синього і саме буквосполучення слова «Скай».
І наша музика схожа на небо: інколи лагідна і спокійна, а іноді як град і дощ, динамічна і агресивна.
А 2002—2003 року ми вже записали кілька пісень, які згодом з’явились на місцевих радіостанціях. Нас почали запрошувати в різні клуби у Західній Україні, а згодом і не лише у Західній. 2003 року вийшла пісня «Тебе це може вбити», вона зазвучала на більш ніж 25 радіостанціях України, і ми почали активно гастролювати.
2005 року Сашко Положинський запросив нас на проект «Свіжа кров» на канал М1, де молоді гурти могли показати себе. Там була цікава історія: у нас було підряд три концерти, і третій виступ був саме на проекті «Свіжа кров».
Після перших двох концертів у мене сильно боліло горло. Як потім виявилось, у мене була пневмонія. І з тією пневмонією я приїхав на телеканал, де ми успішно виступили і навіть підписали контракт на п’ять років з «Lavina Music».
Після цього всі переїхали до Києва і почали активно працювати як повноцінна команда.
Ми вже знімали кліпи, у нас був продюсер — наше життя дуже сильно змінилося.
З того часу ви випустили вже п’ять альбомів, і кожен новий відрізняється від попереднього. Що змінилося з того часу: у техніці, у підході до музики?
Альбоми стають якіснішими. Не скажу, що попередні гірші, просто інші, але з кожним альбомом ми прогресуємо.
Якщо раніше для запису альбому використовували якісь мінімальні технологічні ресурси (наприклад, перший альбом ми писали взагалі на електронних барабанах і використовували семпли, тому що так було швидше і дешевше), то з третього альбому ми записуємо лише живі ударні і заморочуємося над саундом, незважаючи на час.
Ми не зважаємо на бюджет, бо розуміємо, що якість — це найголовніше.
В альбомі «Нове життя» ми пішли вже набагато далі: ми записали альбом в Україні, а зводив матеріал продюсер моєї улюбленої групи «Switchfoot» Танер Спаркс у Сан-Дієго.
До речі, він став саундпродюсером альбому «Нове життя».
Тобто зведення важливе для якості музики?
Можу точно сказати, що такого звучання в Україні ми ніколи не добивались, хоча й обійшли багато студій.
Окрім записів, у вас було кілька міжнародних турів. Ви виступили в Іспанії, США, Канаді, Англії, Ірландії, Франції, Данії, Польщі. Для вас це доволі новий досвід. Як зустріли вас місцеві слухачі?
Зустрічали дуже добре. Звісно, за кордоном на наші концерти приходять переважно українці, але й вони беруть з собою місцевих друзів. Ми були приємно здивовані кількістю людей.
Наприклад, у Нью-Йорку всі білети розкупили задовго до концерту, а у Данії, в місті Хольстебро, ми зібрали понад тисячу глядачів у невеликому містечку на 30 тисяч населення. Ми були там вперше, і місцевий зал був заповнений. Люди приїхали зі Швеції і з усієї Данії.
Українці на концерті в Данії говорили, що вони вперше за 15 років зібрались разом.
І це було вже до сліз душевно. Друга половина концерту просто перейшла у величезний квартирник: діти бігали по сцені, наступали на примочки гітаристу, із залу несли букети, виходили робити фото.
Українців є багато всюди і ми привозимо наші пісні туди, де на нас чекають і хочуть чути. Ми дуже дякуємо всім, хто був і буде на наших концертах — за теплий прийом. Організатори часто щось роблять, незважаючи на труднощі. Ми дякуємо їм за це і, якщо можливо, йдемо назустріч.
Тож ми і надалі будемо писати нові пісні і їхати в будь-яку точку світу, де хочуть нас почути.
На концерти приходять українці слухати українську музику. Пісня «Я тебе люблю» мала англомовну версію для Євробачення. Це данина традиціям конкурсу чи ми бачимо початок англомовного періоду «Скай»?
Це два в одному. Я збрешу, якщо скажу, що ми не записали англомовну пісню спеціально для Євробачення. Але й не можу сказати, що ми не плануємо записувати нічого іншого англомовного.
Сам проект «Я тебе люблю» і «All My Love For You» — це великий сингл, навколо якого тривала дуже велика робота протягом півтора року. І кінцева зупинка цієї пісні — зовсім не Євробачення.
Поясню чому: над цією піснею працювало багато людей, зокрема, текст англомовної версії писав Джон Хіл, а я літав до Чикаго її записувати. Ця пісня дуже подобається нашим американським друзям — музикантам і продюсерам, а ми плануємо активно розвивати цю тему і хочемо створювати якомога більше англомовного контенту.
Тобто так, «Скай» буде звучати англійською.
…і водночас українською?
Звісно. Українською я продовжую писати, тому що я нею думаю, це моя рідна мова і я українець. Але ми будемо якісно перекладати і виконувати пісні англійською на території інших країн, зокрема США. Як це буде — не можу сказати, але планів безліч і ми будемо робити для цього все необхідне.
Крім пісні, ви зняли кліп із симфонічним оркестром. І він також має версії двома мовами. Складно знімати такі кліпи в Україні? Наскільки це вигідно і потрібно?
Це на 100% потрібно. Зараз у нас покоління візуалів і люди хочуть бачити, а не лише чути. Кліпом займався режисер Віктор Скуратовський, якому я дуже вдячний. Зйомка тривала три дні, а на майданчиках було задіяно близько ста людей.
Чи варто знімати такі кліпи? Думаю, варто. Ми підкреслили красу цієї пісні якісним і щирим відеорядом. Ми показуємо те, про що співаємо: любов є і вона керує світом.
У новому альбомі видно серйозніший технічний підхід. Що буде в наступному турі? Чим він відрізнятиметься?
Треба рухатись вперед — і ми йдемо вперед, працюємо над новим альбомом. У новому турі будуть видовищні світлові шоу і відеоінсталяції. Нам буде чим здивувати: як аудіо, так і відео. Можу точно сказати, що ці концерти варто буде відвідати…
А як взагалі сучасні технології впливають на аналогову музику?
Ми давно поєднуємо електроніку з живими інструментами. Це непросто і вимагає майстерності і терпіння, щоб об’єднати ці інструменти так, щоб разом вони звучали гармонійно.
Я чув драм-н-бейсовий ремікс на пісню «Я буду йти», дуже незвично для рок-музики і для гурту «СКАЙ». Плануєте нові треки з електронікою замість гітари та ударних?
У деяких піснях замість живих барабанів ми використовуємо електронні і це нормально. А ось гітари у нас завжди живі, бо краще за живу гітару не зіграє жодна електронна. Вокал теж живий, до нього іноді додаємо ефекти. У новому альбомі буде більше електроніки.
Ми весь час експериментуємо, але так, щоб самим це подобалось. Тут легко переборщити, тому доводиться дбайливо поводитися з електронікою і зберігати цю золоту середину.
З електронікою зрозуміло. А як щодо інших стилів, наприклад, джаз чи блюзу?
Можна зробити все, що завгодно. Але якщо ми сильно відійдемо від основного напрямку — не факт, що це сподобається нашим прихильникам і нам самим.
Ми експериментуємо в межах своїх смакових вподобань.
В інтернеті можна безкоштовно скачати будь-який ваш альбом. Як це вплинуло на продажі музики?
Все можна скачати, і я в цьому бачу більше плюсів. З інтернетом твою музику почують набагато більше людей, ніж без нього. Ніхто не зможе проконтролювати скачування.
Слухач, який безкоштовно завжди качав музику, зробить так знову, але є шанс, що він почує нашу музику і прийде до нас на концерт, заплативши за квиток.
Тебе надихає, що твою музику почує якомога більше людей?
Звісно. Ми музиканти і граємо для людей. Ми хотіли б заробляти більше коштів і таким чином писати ще більше кращої і якісної музики і знімати класні кліпи. Але також хочемо, щоб цю музику просто почуло якомога більше людей. Щоб ці пісні допомагали людям.
Написання музики і текстів — це творча і складна робота. Як ти поновлюєш сили, де береш натхнення?
Абсолютно всюди. Натхнення дає мені моя сім’я, друзі. Моя музика — це водночас і хобі, і робота. Подорожі, негаразди, вдачі і невдачі, життєвий досвід, хороші музика і фільми — абсолютно все, що навколо мене, дає мені сили.
А чи є у гурту «Скай» головний фанат?
У нас є декілька таких людей, але про одного варто згадати окремо. Ще у першій частині нашого туру «СКАЙ: Нове життя 15» у нас з’явився Володя, який був з нами вісім концертів поспіль в різних містах. Він їздив за власний кошт і коли ми побачили його вчергове, то представляли всьому залу.
Видно, йому настільки сподобалось, що він і після цього продовжив їздити за нами. Коли ми звертаємо на нього увагу перед всім залом, то він теж стає на цей час зіркою. Він дуже сильно заводить натовп і вболіває, тож ми сподіваємось побачити його у наступних наших турах і дякуємо йому.
Дякую тобі за бесіду. Бажаю, щоб наступний тур відкрив нові грані ваших музичних талантів.
Дякую тобі за запитання. Приходьте на наші концерти, тому що музика врятує світ. Поважаймо і любімо один одного.
Фото — Марія Зверинцева.