Мені давно хотілося записати це інтерв’ю, але все щось заважало. То не було часу, то ми опинялись у різних країнах. Але час знайшовся, країна теж, і бесіда все ж склалась. Це інтерв’ю не буде звичним, адже я навмисне хотів показати Олега з іншої точки зору — не так з музичної, як з особистої. Я хотів почути його власну історію.

І ось ми зустрілись на відпочинку в старому і тихому іспанському кафе.

Під зеленими кронами дерев стоять кілька скляних столиків. Десь поблизу чути невеликий фонтан, а з вікна лунає старий джаз. Сьогодні ми будемо говорити із лідером одного з найпопулярніших рок-гуртів України — Олегом Собчуком.

Назар: Розкажи, як почався гурт «Скай» і взагалі твоя музична історія

Олег: «Скай» з’явився 2001 року. Я придумав назву, коли їхав в маршрутці з педагогічного університету. Гурт мав виступати на конкурсі «Студентська пісня» і треба було якось себе назвати. Ми тільки починали грати і взагалі ніяк не називались. Мені подобається небо, відтінки синього і саме буквосполучення слова «Скай».

І наша музика схожа на небо: інколи лагідна і спокійна, а іноді як град і дощ, динамічна і агресивна.

А 2002—2003 року ми вже записали кілька пісень, які згодом з’явились на місцевих радіостанціях. Нас почали запрошувати в різні клуби у Західній Україні, а згодом і не лише у Західній. 2003 року вийшла пісня «Тебе це може вбити», вона зазвучала на більш ніж 25 радіостанціях України, і ми почали активно гастролювати.

2005 року Сашко Положинський запросив нас на проект «Свіжа кров» на канал М1, де молоді гурти могли показати себе. Там була цікава історія: у нас було підряд три концерти, і третій виступ був саме на проекті «Свіжа кров».

Після перших двох концертів у мене сильно боліло горло. Як потім виявилось, у мене була пневмонія. І з тією пневмонією я приїхав на телеканал, де ми успішно виступили і навіть підписали контракт на п’ять років з «Lavina Music».

Після цього всі переїхали до Києва і почали активно працювати як повноцінна команда.

Ми вже знімали кліпи, у нас був продюсер — наше життя дуже сильно змінилося.

З того часу ви випустили вже п’ять альбомів, і кожен новий відрізняється від попереднього. Що змінилося з того часу: у техніці, у підході до музики? 

Альбоми стають якіснішими. Не скажу, що попередні гірші, просто інші, але з кожним альбомом ми прогресуємо.

Якщо раніше для запису альбому використовували якісь мінімальні технологічні ресурси (наприклад, перший альбом ми писали взагалі на електронних барабанах і використовували семпли, тому що так було швидше і дешевше), то з третього альбому ми записуємо лише живі ударні і заморочуємося над саундом, незважаючи на час.

Ми не зважаємо на бюджет, бо розуміємо, що якість — це найголовніше.

В альбомі «Нове життя» ми пішли вже набагато далі: ми записали альбом в Україні, а зводив матеріал продюсер моєї улюбленої групи «Switchfoot» Танер Спаркс у Сан-Дієго.

До речі, він став саундпродюсером альбому «Нове життя».

Тобто зведення важливе для якості музики?

Можу точно сказати, що такого звучання в Україні ми ніколи не добивались, хоча й обійшли багато студій.

Окрім записів, у вас було кілька міжнародних турів. Ви виступили в Іспанії, США, Канаді, Англії, Ірландії, Франції, Данії, Польщі. Для вас це доволі новий досвід. Як зустріли вас місцеві слухачі?

Зустрічали дуже добре. Звісно, за кордоном на наші концерти приходять переважно українці, але й вони беруть з собою місцевих друзів. Ми були приємно здивовані кількістю людей.

Наприклад, у Нью-Йорку всі білети розкупили задовго до концерту, а у Данії, в місті Хольстебро, ми зібрали понад тисячу глядачів у невеликому містечку на 30 тисяч населення. Ми були там вперше, і місцевий зал був заповнений. Люди приїхали зі Швеції і з усієї Данії.

Українці на концерті в Данії говорили, що вони вперше за 15 років зібрались разом.

І це було вже до сліз душевно. Друга половина концерту просто перейшла у величезний квартирник: діти бігали по сцені, наступали на примочки гітаристу, із залу несли букети, виходили робити фото.

Українців є багато всюди і ми привозимо наші пісні туди, де на нас чекають і хочуть чути. Ми дуже дякуємо всім, хто був і буде на наших концертах — за теплий прийом. Організатори часто щось роблять, незважаючи на труднощі. Ми дякуємо їм за це і, якщо можливо, йдемо назустріч.

Тож ми і надалі будемо писати нові пісні і їхати в будь-яку точку світу, де хочуть нас почути.

Гурт СКАЙ на виступі в Барселоні 21 січня 2017-го.

На концерти приходять українці слухати українську музику. Пісня «Я тебе люблю» мала англомовну версію для Євробачення. Це данина традиціям конкурсу чи ми бачимо початок англомовного періоду «Скай»?

Це два в одному. Я збрешу, якщо скажу, що ми не записали англомовну пісню спеціально для Євробачення. Але й не можу сказати, що ми не плануємо записувати нічого іншого англомовного.

Сам проект «Я тебе люблю» і «All My Love For You» — це великий сингл, навколо якого тривала дуже велика робота протягом півтора року. І кінцева зупинка цієї пісні — зовсім не Євробачення.

Поясню чому: над цією піснею працювало багато людей, зокрема, текст англомовної версії писав Джон Хіл, а я літав до Чикаго її записувати. Ця пісня дуже подобається нашим американським друзям — музикантам і продюсерам, а ми плануємо активно розвивати цю тему і хочемо створювати якомога більше англомовного контенту.

Тобто так, «Скай» буде звучати англійською.

…і водночас українською?

Звісно. Українською я продовжую писати, тому що я нею думаю, це моя рідна мова і я українець. Але ми будемо якісно перекладати і виконувати пісні англійською на території інших країн, зокрема США. Як це буде — не можу сказати, але планів безліч і ми будемо робити для цього все необхідне.

Крім пісні, ви зняли кліп із симфонічним оркестром. І він також має версії двома мовами. Складно знімати такі кліпи в Україні? Наскільки це вигідно і потрібно?

Це на 100% потрібно. Зараз у нас покоління візуалів і люди хочуть бачити, а не лише чути. Кліпом займався режисер Віктор Скуратовський, якому я дуже вдячний. Зйомка тривала три дні, а на майданчиках було задіяно близько ста людей.

Чи варто знімати такі кліпи? Думаю, варто. Ми підкреслили красу цієї пісні якісним і щирим відеорядом. Ми показуємо те, про що співаємо: любов є і вона керує світом.

У новому альбомі видно серйозніший технічний підхід. Що буде в наступному турі? Чим він відрізнятиметься?

Треба рухатись вперед — і ми йдемо вперед, працюємо над новим альбомом. У новому турі будуть видовищні світлові шоу і відеоінсталяції. Нам буде чим здивувати: як аудіо, так і відео. Можу точно сказати, що ці концерти варто буде відвідати…

А як взагалі сучасні технології впливають на аналогову музику?

Ми давно поєднуємо електроніку з живими інструментами. Це непросто і вимагає майстерності і терпіння, щоб об’єднати ці інструменти так, щоб разом вони звучали гармонійно.

Я чув драм-н-бейсовий ремікс на пісню «Я буду йти», дуже незвично для рок-музики і для гурту «СКАЙ». Плануєте нові треки з електронікою замість гітари та ударних?

У деяких піснях замість живих барабанів ми використовуємо електронні і це нормально. А ось гітари у нас завжди живі, бо краще за живу гітару не зіграє жодна електронна. Вокал теж живий, до нього іноді додаємо ефекти. У новому альбомі буде більше електроніки.

Ми весь час експериментуємо, але так, щоб самим це подобалось. Тут легко переборщити, тому доводиться дбайливо поводитися з електронікою і зберігати цю золоту середину.

Настав час аналогових запитань.

З електронікою зрозуміло. А як щодо інших стилів, наприклад, джаз чи блюзу?

Можна зробити все, що завгодно. Але якщо ми сильно відійдемо від основного напрямку — не факт, що це сподобається нашим прихильникам і нам самим.

Ми експериментуємо в межах своїх смакових вподобань.

В інтернеті можна безкоштовно скачати будь-який ваш альбом. Як це вплинуло на продажі музики?

Все можна скачати, і я в цьому бачу більше плюсів. З інтернетом твою музику почують набагато більше людей, ніж без нього. Ніхто не зможе проконтролювати скачування.

Слухач, який безкоштовно завжди качав музику, зробить так знову, але є шанс, що він почує нашу музику і прийде до нас на концерт, заплативши за квиток.

Тебе надихає, що твою музику почує якомога більше людей?

Звісно. Ми музиканти і граємо для людей. Ми хотіли б заробляти більше коштів і таким чином писати ще більше кращої і якісної музики і знімати класні кліпи. Але також хочемо, щоб цю музику просто почуло якомога більше людей. Щоб ці пісні допомагали людям.

Написання музики і текстів — це творча і складна робота. Як ти поновлюєш сили, де береш натхнення?

Абсолютно всюди. Натхнення дає мені моя сім’я, друзі. Моя музика — це водночас і хобі, і робота. Подорожі, негаразди, вдачі і невдачі, життєвий досвід, хороші музика і фільми — абсолютно все, що навколо мене, дає мені сили.

А чи є у гурту «Скай» головний фанат?

У нас є декілька таких людей, але про одного варто згадати окремо. Ще у першій частині нашого туру «СКАЙ: Нове життя 15» у нас з’явився Володя, який був з нами вісім концертів поспіль в різних містах. Він їздив за власний кошт і коли ми побачили його вчергове, то представляли всьому залу.

Видно, йому настільки сподобалось, що він і після цього продовжив їздити за нами. Коли ми звертаємо на нього увагу перед всім залом, то він теж стає на цей час зіркою. Він дуже сильно заводить натовп і вболіває, тож ми сподіваємось побачити його у наступних наших турах і дякуємо йому.

Дякую тобі за бесіду. Бажаю, щоб наступний тур відкрив нові грані ваших музичних талантів.

Дякую тобі за запитання. Приходьте на наші концерти, тому що музика врятує світ. Поважаймо і любімо один одного.

Фото — Марія Зверинцева.

Коменти