Є категорія людей, яка хоче хоче багато грошей. Але не заробити власною працею, а просто отримати. Ідеальний варіант — як спадок. Біда лише в тому, що заможні родичі є геть не в кожного.

Тому диванні підприємці обирають інший шлях — вкласти наявний капітал. Причому не у реальну справу, на кшталт кав’ярні або барбершопу, а у щось абстрактне. Раніше це було МММ, зараз — крипто-проекти, які мімікрують під біткоїн. SwisCoin — одна з таких «мильних бульбашок».

«Це фінансова афера, що використовує підвид псевдо-криптовалюти», — пише profita.org.

Автори дослідження зазначають, що SwisCoin — це, по суті, лише сайт swisscoin.eu. Тобто якщо він зникне, то разом з ним зникне й ваша криптовалюта. Хто керує цією системою — невідомо. Також SwisCoin не має своєї технології майнінгу, з чого можна зробити висновок, що такої криптовалюти взагалі не існує.

Для порівняння — біткоїни виробляють всі охочі. Їх можна зберегти на флешку або на іншій носій.

До чого ми хилимо? Кілька українців та один громадянин Індії створили проект щодо впровадження в Україні криптовалюти SwisCoin. Інакше кажучи — вони вирішили заробити на тому, чого не існує.

Інвесторів, або, точніше, тих самих диванних підприємців аферисти знаходили в інтернеті. Потім, вже під час особистих зустрічей, обіцяли манну небесну, аби лиш ті віддали свої гроші. Але отриману готівку вони просто розподіляли між собою. Так вони й «працювали», доки не потрапили в поле зору Генеральної прокуратури України та Нацполіції.

Правоохоронці встановили, що злодії заволоділи коштами на суму понад 500 тис. $. Наразі мова йде про одного потерпілого.

В офісних приміщеннях та місцях проживання осіб, що причетні до скоєння злочину, провели обшуки. Окрім грошей, оперативники знайшли зброю, «зовні схожу на автомат Калашникова, та бойові набої до неї».

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами потерпілого за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) КК України триває. Аферистам загрожує позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти