Ми вирішили розібратись у тому, що сталось, чому так сталось і що буде далі.
Портрети із зображеннями культових українських письменників у революційному обмундируванні були нанесені на стіни будівлі на Грушевського, 4 на початку силового протистояння у січні 2014 року, коли майданівці вперше застосували проти «Беркута» і внутрішніх військ «коктейлі молотова», а співробітники міліції — зброю проти маніфестантів.
Після Майдану ці зображення не раз з’являлись на футболках, прапорах, плакатах, у книгах та сувенірній продукції.
Наказом Міністерства культури від 15 жовтня 2015-го №869 будинок із графіті було занесено до об’єктів культурної спадщини України. Пам’ятка культури і вуличне мистецтво гармонійно співіснували, поки орендар приміщення не вирішив знищити новітню українську історію.
Передісторія: знищення пам’яті
У суботу, 2 вересня, журналіст Тетяна Висоцька повідомила: із фасаду магазину люкс-меблів зникли знамениті патріотичні графіті:
«Власники магазину замалювали революційні графіті, які протрималися на стінах будинку 3,5 роки. Уже не бояться. Уже думають, що можна. Але помиляються. Хоч сучасна влада вже зрадила всі ідеали Майдану, залишилися люди, для яких ці ідеали досі є цінними. Тому вимагаю поновити графіті як пам’ятку Революції Гідності».
Вхід до будівлі після дій громадськості.
Цю інформацію підхопили українські ЗМІ, а потім вже на неї відреагувала громадськість. Зокрема, того ж дня ветеран АТО, учасник Майдану та лідер організації «Новий вогонь» Дмитро Різниченко запропонував у Facebook «поговорити із керівництвом магазину»:
«Сьогодні о 15.00 збираюся завітати у цю лавку і запитати торговця меблями, чому він знищив нашу історичну пам’ятку. Я йому був написав у Facebook, але він потер коментарі. Отже, потрібно зайти особисто».
До акції долучилися активісти з організації «С14», які обписали вітрини гаслами «Тут був Майдан, і він тут буде вічно!» та іншими. Також вони розклали й підпалили перед вхідними дверима автомобільні покришки, як це робили під час Майдану.
Шини на вулиці Грушевського, як і взимку 2014-го.
Реакція
Громадськість і влада відреагували миттєво: соцмережі вибухнули хвилею обурення. Одні засуджували активістів, інші — орендарів приміщення.
Увечері того ж дня генпрокурор Луценко повідомив, що Київська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом знищення графіті. Він нагадав, що, оскільки місце бойових дій та масової загибелі громадян на вулиці Грушевського у лютому 2014 року віднесено до об’єктів культурної спадщини, то їх пошкодження чи знищення тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 298 ККУ (нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури).
«Крім того, бізнес вандалів із “Емпоріуму” найближчим часом ретельно перевірять усі державні контролюючі органи. Разом — сила», — додав Луценко.
Автор малюнків, вуличний художник із псевдонімом Sociopath, прокоментував ситуацію чи не останнім, пізно увечері в неділю:
«Я до глибини душі вражений вашою реакцією на факт знищення трилогії «Ікони Революції». Мені, як і вам, прикро, що таке сталося. Однак, ніхто з представників державних інституцій, окрім простих українців, не звертався до мене з проханням відновити картини. Сподіваюсь, ви розумієте, що самовільне відновлення у даній ситуації неможливе.Читаю, що група художників, начебто, завтра – 4 вересня, відновлюватиме малюнки без моєї участі. Прикро, але такий крок, як на мене, є нічим іншим, як спробою обдурити нас усіх та пропіаритися на даній ситуації. Так само, як і продаж репродукцій моїх робіт, які начебто масово продають на ринках. Я не продаю свої роботи, сувенірну продукцію тощо. Тож, закликаю вас не купувати крадене.
«Ікони Революції» в оригінальному розмірі в одному екземплярі є у моїй колекції, так само, як і трафарети, якими я створював трилогію у 2014-му. Вони все ще у майданівській сажі… Я обіцяю вам усім, що відновлю трилогію, щойно ситуація набуде правильного розвитку».
Звинувачення у провокаціях
Керівник магазину Ігор Доценко повідомив про закриття магазину і зазначив, що роботи замалювали провокатори, «щоб пізніше і влаштувати цей вандалізм». Згодом він прибрав цей допис зі своєї сторінки.
У відповідь журналістка Тетяна Висоцька опублікувала фото, на яких видно, що сам Доценко (спортивна фігура зліва) був присутній, коли стирали графіті.
Ігор Доценко був присутнім під час знищення історичного графіті.
До речі, приміщення на Грушевського, 4, на якому було намальовано графіті, належить Інституту української мови НАН України та знаходиться на балансі Інституту історії України.
Конструктив після емоцій
Після того, як перша хвиля емоційного збурення вщухла, громадські активісти, культурні діячі, представники громадських організацій та державних установ провели брифінг в Українському кризовому медіа-центрі, де запропонували низку конструктивних кроків для вирішення проблемної ситуації.
«Український інститут національної пам’яті звернувся до голови Нацполіції пана Князєва і генпрокурора пана Луценка з тим, щоб цю справу розслідували і винесли відповідний вирок. Важливо зробити цей випадок показовим, аби спинити будь-які спроби у подальшому стерти нашу пам’ять», — заявив голова інституту пам’яті Володимир В’ятрович.
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Учасники брифінгу зауважили, що ця ситуація — сигнал про те, що пам’ятки Майдану у міському просторі потребують ретельнішої інвентаризації та захисту. За їхніми словами, багато свідчень про події після ремонтів просто знищені, у тому числі — сліди від куль на фасаді Жовтневого палацу.
«Насправді усе потроху зникало, але ми не звертали на це уваги. Треба зробити принаймні таблички про те, що це пам’ятка Майдану і вона охороняється законом», — зауважив член правління Українського кризового медіа-центру Геннадій Курочка.
На думку активістів, складовою проблеми є брак комунікації між Мінкультом і місцевою владою, адже ці пам’ятки є пам’ятками місцевого значення. Представник Інституту української мови НАН України Павло Гриценко стверджує, що після підписання наказу Міністерством культури Інститут Української мови не отримував жодних повідомлень про те, що графіті на фасаді охороняються законом.
«Ми будемо ініціювати створення або міжвідомчої робочої групи, або комісії, яка проведе інвентаризацію усіх зовнішніх об’єктів, і яка буде контролювати належне їхнє збереження і утримання в подальшому», — зазначив координатор Ініціативної групи постраждалих на Майдані Павло Сидоренко.
Координатор Ініціативної групи постраждалих на Майдані Павло Сидоренко.
Співзасновник ГО «Музей Майдану» Тимур Бобровський зауважив, що до облікових карток треба створити облікові паспорти, де буде прописано, що конкретно вважається пам’яткою — написи, графіті, сліди від куль тощо. Цю роботу розпочнуть найближчим часом.
Співзасновник ГО «Музей Майдану» Тимур Бобровський.
Учасники брифінгу також нагадали про необхідність швидше надати тимчасове приміщення для розміщення експозиції «Музею Майдану». Зараз у колекції близько 2 тисяч експонатів, вони зберігаються у неналежних умовах.
Цим приміщенням міг би стати 5-й поверх Українського дому або приміщення Інституту української мови НАН, яке до інциденту орендував магазин «Емпоріум».
