Зручний доступ до інформації та водночас її надійний захист — завдання, що стоїть не лише перед приватними корпораціями, а й перед державними відомствами. Це розуміють в Україні, тому беруть на озброєння нові технології.
Наприклад, блокчейн, на який нещодавно перевели земельний кадастр. Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Було запроваджено регулярний моніторинг земельних відносин, а найближчим часом аукціони з оренди державних земель також будуть проходити у режимі онлайн на технології блокчейн», — висловився з цього приводу Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики.
Блокчейн — це децентралізована база даних, яка не має загального сервера. Кожен запис — окремий блок, що має мітку про час створення та корективи, а також містить посилання на попередній блок.
Внести зміни до нього може лише той, хто має ключ, створений за криптографічним алгоритмом.
У Міністерстві запевняють, що на сьогодні блокчейн забезпечує найвищий ступінь захисту інформації.
Бета-версію платформи створила компанія BitFury, яка розробляє ПЗ та обладнання для видобутку криптовалюти. У квітні Валерій Вавілов, голова компанії, розповідав про те, що угода з українським КабМіном — найбільша в історії впровадження такої технології до системи уряду.
Так, є й інші країни, які теж запускають блокчейн-програми, але ті програми не такі масштабні, бо орієнтуються на один або два сектори, наприклад, облік землі та нерухомості. Серед таких держав Швеція, Естонія та Грузія. Остання також співпрацює з BitFury.
До речі, Валерій — колишній співвласник ex.ua, громадянин Латвії та резидент України. Жодної зради.
Земельний кадастр — вже другий проект у державному секторі України, де застосували технологію блокчейн. На початку вересня цю ж технологію впровадили в OpenMarket, систему електронних торгів арештованого майна. Перші у світі електронні торги з використанням блокчейну вже відбулися.
За словами пана Вавілова, впровадження блокчейна в Україні передбачає переведення на цю технологію регіональних служб, державних служб соціального забезпечення, охорони здоров’я та енергетичних підприємств. Щойно пілотний проект буде завершено, цю технологію застосують і в інших галузях, зокрема, у кібербезпеці.