Денис Захаров
Опубліковано: 8 Грудня 2017
Оновлено: 13 Січня 2018

У той час, коли вартість літру бензину А-95 перевалила за 1 долар, а середня заробітня плата складає 160 доларів, то замислюєшся про оптимізацію витрат на паливо. Тому я вирішив радикально змінити свій засіб пересування й пересісти на електромобіль.

Вибір моделі

Насправді, причин для зміни авто в мене було дві. Звичайно, по-перше, це витрати на паливо — мій попередній транспортний засіб завдяки гідротрансформаторному «автомату» при об’ємі двигуна в 2 літри споживав 16-17 літрів пропану.

По-друге,  це — непристосованість наших доріг до машин з жорсткою підвіскою. Експлуатація попереднього спортивного купе приносила радість лише на декількох ділянках окремих доріг. У цьому абзаці можна було б написати про екологічність, однак я мешкаю у Дніпрі — місті, в якому димить «Петрівка» та рухаються дуже багато дуже «дружніх» до природи вантажівок виробництва епохи «совка», тому не буду кривити душею.

Після продажу купе на руках була певна сума грошей. В рамках бюджету було декілька пропозицій: Nissan Leaf, Ford Focus Electric, Smart Electric та Fiat 500e.

Останні два варіанти відпали одразу — їхня вартість була на рівні більш великих авто, а практичність — значно нижча, були питання й до комфортності ходової частини. Після читання інтернетів відпав й Ford — реальні користувачі писали про невеликий запас ходу.

Залишився один претендент — найпопулярніший електромобіль у світі, Nissan Leaf. Його користувачі писали про реальні 100 кілометрів пробігу від однієї зарядки за будь-яких умов, а найвідоміший ресурс з продажу автомобілів в Україні обіцяв непогану ціну на базову комплектацію — від 10 тисяч доларів для моделей 2013 року (перші авто 2011-2012 років випуску не розглядалися через застарілу конструкцію акумуляторів та двигуна).

Nissan Leaf

Де шукати електрокар?

Офіційно Leaf в нашій країні не продається. Європейські варіанти не розглядалися, бо «ціле» авто в Європі коштувало майже стільки ж, як і в Україні. Зрозуміло, що ніхто не буде займатися благодійністю і всі «європейці» перетинають кордон вже з дуже насиченою історією (це м’яко кажучи).

Тому я зупинив вибір на авто з США. Імпонувало й те, що в Сполучених Штатах є єдина база, куди вноситься історія експлуатації (Carfax). Тобто, кожне авто за допомогою унікального VIN-коду можна перевірити на:

  1. Відповідність пробігу
  2. Історію обслуговування
  3. І головне — наявність ДТП або інших факторів, які призвели до визнання машини непридатною до подальшого користування.

В інтернеті можна знайти безліч сайтів, які пропонують виписку з Carfax за окрему плату. Детальне вивчення сайтів з продажу авто визначило три варіанти покупки авто:

  1. Купівля у приватних продавців,
  2. Купівля у компаній, які доставляють електрокари з США,
  3. Замовлення з США через посередників.

Якщо з першим варіантом все зрозуміло, то два інших були для мене новими. Спочатку вирішив спробувати звернутися до найвідомішої компанії з продажу електромобілів. На сайті з продажу авто вони обіцяли дуже привабливі ціни на фоні конкурентів.

Однак уже перший дзвінок мене розчарував — всі Leaf за 10-13 тисяч «щойно продані», зате ви можете придбати авто під замовлення і почекати 2-3 місяці, або купити «дуже класний варіант» за 14,5 тисяч прямо тут і зараз.

Попри такі невідповідності, я купився на слова «для вас є спецпропозиція за дванадцять тисяч триста» і поїхав на тест-драйв. Мені дали проїхатися біля торговельного центру, все сподобалося. Трохи збентежив факт «тут чудова батарея, ми її перебрали» (навіщо?), але до більш предметної розмови справа не дійшла — наступного дня авто вже було продане.

Цілий тиждень я чекав від менеджерів аналогічної пропозиції, однак вони пропонували мені лише авто під замовлення або значно дорожчі машини.

Викуп авто на аукціоні не дуже цікавив, адже у такому випадку довелося б щонайменше 2 місяці очікувати на доставку. Спілкування зі «перегонщиками» та детальне вивчення штатівських сайтів дало розуміння — менше ніж за 12-13 тисяч отримати цілий Leaf не вийде. Ніхто не буде працювати собі у збиток. Зменшення ціни можливе, однак це буде або бите авто, або таке, що побувало у воді.

Залишався один варіант — купувати авто у власників в Україні.

Пошук

Для себе я визначив наступний алгоритм пошуку:

1. Телефонуємо за оголошенням, ставимо стандартні питання, перевіряємо наявність авто, а продавця — на адекватність.

На цьому етапі була перша несподіванка — майже всі непогані з виду Leaf з адекватною ціною продавалися майже наступного дня після публікації оголошення. За фактом попит на електромобілі виявився шаленим.

Частина пропозицій не розглядалася через неспроможність продавця нормально відповісти на питання «чи билась машина?»

Що тільки не почуєш у відповідь — від «мамою клянуся, ні» до «я точно не знаю». Звичайно, остання відповідь — це прерогатива посередників, однак майже ніхто з них не зізнається в тому, що перепродаж авто — це їхній бізнес. Нічого поганого в цьому я не бачу, але обман вже у телефонній розмові за досвідом призведе до більш серйозних недомовок.

2. Перевірка на Carfax

Беремо VIN-код у продавця й перевіряємо його американську історію. Тут чекала ще більше несподіванка. З приблизно двадцяти авто, тільки в трьох я не побачив щось подібне до такого запису:

Результат перевірки авто

Total loss vehicle — ця примітка з’являється у випадку, коли відновлювати авто після ДТП економічно невигідно. Машини після повені я тут теж бачив.

З трьох відібраних авто пробіг відповідав реальному лише у двох машинах. Один харків’янин, який особисто привозив авто, говорив правду, що авто не бите. А ось з пробігом проблема — після приїзду до України він зменшився у 2,5 рази.

Добре, що хоч потім зізнався:

До честі одного продавця, він одразу сказав, що брав машину після невеликої пригоди,  однак зі стріляною подушкою безпеки, яку він потім відновив. Продавець був готовий надати фотографічні докази. Маю зізнатися, що я навіть хотів більш детально перевірити це авто, однак його дуже швидко продали — за два дні.

3. Візуальна перевірка та візит до СТО

В результаті у мене залишилися два варіанти — у Харкові та Рівному. Машина в Рівному коштувала на 500 доларів менше, мала кращу комплектацію, однак пробіг був більший на 12 тисяч км. Спочатку вирішив подивитись харківський варіант, доставити який можна своїм ходом.

Як показала практика, треба було діяти миттєво, адже хороші варіанти розкуповують дуже швидко, тому довго не роздумував — BlaBlaCar, швидкий трансфер і ось похмурого недільного дня я вже у першій столиці.

Спеціально для перегляду заздалегідь я придбав вимірювач лакофарбового покриття. Він показав, що авто ніде не фарбувалось. Швидкий тест-драйв та перевірка батареї теж не виявили жодних проблем. Отже, виникла дилема — домовлятися щодо перегляду авто на СТО, та потім вирішувати або залишати завдаток та приїжджати за два дні оформлювати (у понеділок сервісні центри не працюють).

Враховуючи ситуацію, що продавець був зацікавлений продати авто якнайшвидше, вирішив ризикнути. До такого вчинку мене спонукав той факт, що з моменту продажу в Штатах машина проїхала лише близько тисячі кілометрів. Відколи її доставили до України найбільше часу вона простояла на складі одеської митниці, про що свідчили відповідні документи.

Як потім виявилося при ретельній перевірці на СТО вдома, ризик був виправданим — машина дійсно була у дуже хорошому стані.

Мій новий Leaf після покупки.

Підсумок

Після проходження такого квесту тривалістю кілька тижнів можу процитувати Доктора Хауса — «Всі брешуть». Приблизно 10% — саме така кількість авто пройшла перевірку за Carfax. Кількість пропозицій, викинутих до сміття після спілкування з продавцями, я навіть не рахував.

Звичайно, такий алгоритм покупки можна застосувати до практично будь-якої машини, що була в експлуатації. Однак якщо ви зібралися придбати електрокар, що їздив Штатами, — то потрібно бути дуже уважним, адже найчастіше до нас везуть екземпляри з дуже суперечливою історію.

Тепер я розумію, чому в пропозиції компанії, яка спеціалізується на електромобілях, від менеджера звучала фраза про замінені акумулятори — хтось награвся у конструктори ще у дитинстві, а для когось це великий бізнес.

Якщо вам сподобалася тема електромобілів, ви хочете дізнатися про нюанси експлуатації авто в наших умовах та мою спробу побути Uber-драйвером, напишіть про це в коментарях, я залюбки поділюся цим досвідом.

Технолог за професією, літератор в душі. Любить технологічні речі. Мріє розвинути в Україні мережу безкоштовних заправок для електромобілів.
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення

  1. ML

    Яка ціна в результаті?

    1. Денис Захаров

      Зараз щоб придбати цілий базовий Ліф 13 року потрібно розраховувати на $14000 та вище. Декілька днів тому був прийнятий Закон про скасування податків на електромобілі, однак я не думаю, що він суттєво вплине на вартість – через величезний попит Ліфи подорожчали у Штатах.