Якого тільки року не запускали на орбіту супутник «Либідь». Почали 2011-го. Не склалося. Може, наступного року? Так, наступного точно запустимо! Але на календарі вже 2017-й, а супутник й досі там (і ви здивуєтесь, де саме «там»).

З останніх новин — «Либідь» почне виконувати свою місію у другій половині 2018 року. Про це розповів Павло Дегтяренко, голова Державного космічного агентства України.

Призначення супутника — надання послуг регіонального і закордонного телебачення, послуг мультимедіа та інтернету, забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранету на основі VSAT та формування Національної системи супутникового зв’язку України, якщо узагальнити.

Працювати над «Либіддю» почали ще 2009 року. Принаймні тоді ДКАУ уклало договір з канадською компанією MacDonald Dettwiler and Associates (MDA ), яка виступила головним підрядником. Супутник створювався на платформі Express 1000HТ ВАТ «Інформаційні супутникові системи ім. академіка Решетнева» (РФ). Загальний обсяг фінансування програми було затверджено у розмірі 38,5 млрд грн.

Паралельно у Євпаторії облаштовували пункт керування супутником. Зрозуміло, що після анексії Криму його було втрачено. Відтак наземну інфраструктуру перенесли на материк, розповів у квітні 2017 року Юрій Радченко, на той момент — в.о. голови ДКАУ.

«Супутник повністю готовий, ракета-носій — на 85%», — додав він.

Тоді ж пан Радченко повідомив про рішення дофінансувати проект на 17 млн $. Ніби це мали бути не бюджетні кошти, а плата від орендарів супутника.

А ось що наразі розказав пан Дегтяренко:

«Ми знайшли підтримку Кабінету Міністрів щодо подальшого фінансування завершення цього проекту. Розраховуємо, що заплановані кроки дадуть змогу виконати весь комплекс робіт, необхідний для того, щоб Україна нарешті отримала власний супутник зв’язку на орбіті у другій половині 2018 року».

У проекті держбюджету на наступний рік видатки для ДКАУ передбачені у розмірі 2,2 млрд грн. З них 1,5 млрд — це виплата боргів за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації проекту «Створення Національної супутникової системи зв’язку».

Та найцікавіше ми залишили насамкінець — супутник знаходиться в Красноярську, на зберіганні у тих самих «Інформаційних супутникових систем».

Ось шо з цього приводу писав журналіст Іван Яковина:

«… Захищеним зв’язком через нього мали користуватися всі українські держструктури, спецслужби, etc. Зараз «Либідь» зберігається в Росії, де вже спливає термін його гарантійного зберігання. Ясна річ, що про жоден секретний зв’язок через нього й мови бути не може…».

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти