Доглядати літніх людей значно важче, аніж малечу, тож у Японії цю справу дедалі частіше доручають роботам, а так званим «care robots» (роботи-доглядальники).

Річ у тому, що чверть населення цієї країни має вік понад 65 років. Зрозуміло, що соцпрацівників для всіх бракує. Водночас Японія — один із лідерів у роботехніці і напрямок, який там зараз набуває популярності, — створення care robots.

Поки цей ринок не дуже великий, проте місцевий уряд очікує, що до 2020 року він збільшиться втричі, до 54,3 млрд. ієн (480 млн $). Але тривалий час компанії все одно будуть отримувати менші прибутки, ніж їхні колеги, які випускають промислових та сервісних роботів.

Головна проблема — це вартість. Далеко не кожен може придбати такого «доглядальника». Тому насамперед виробники розраховують на державні субсидії, бо основними їхніми клієнтами є будинки для людей похилого віку, які також отримують гроші з бюджету.

Наразі близько 5 тис. відповідних установ випробовують care robots.

«Коли Стів Джобс винайшов персональний комп’ютер, для нього не було ринку», — зі східною мудрістю зауважує Йошукі Санкай, засновник компанії Cyberdyne.

Але досить про гроші. Давайте вже про роботів! Вони різні. Наприклад, у Shintomi, будинку для людей поважного віку, розташованому у Токіо, є ліжка від Panasonic. Вони складаються з двох частин, одна з яких трансформується у візок.

У кімнатах є датчики, які попереджають працівників, коли пацієнт опиняється на краю ліжка і вже ризикує впасти. Є й інші датчики, щоб передбачити, коли комусь потрібно в туалет. Вони фіксуються на тілі.

Та найпопулярніші роботи — ті, які можуть взаємодіяти з людьми. Наприклад, Paro — це маленький робот-тюлень, якого створили, аби лікувати хворобу Альцгеймера. Його оснастили світловими, звуковими, тактильними датчиками, а також датчиками тиску. Спілкуючись з людиною, Paro поводиться, як справжнісінький тюлень: на голос рухає головою та видає звуки.

Його «друг» — робо-собака Sony Aibo.

Японський робот Paro покликаний лікувати хворобу Альцгеймера у японців похилого віку.

Найбільш перспективним є Pepper, електронний чоловічок, створений для обслуговування клієнтів. Згодом його «перекваліфікували» і відтепер він доглядає за літніми людьми. Pepper розмовляє з ними, вони разом роблять фізичні вправи, а вночі робот за коридорами.

Так, поки що тільки люди можуть почистити зуби пацієнту або поголити його. Проте багато мешканців Shintomi віддають перевагу саме роботам, каже Юкарі Секігучі, менеджер цієї установи.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти