Першого грудня 1992 року один із засновників інтернету Джон Постел делегував домен .UA, внісши відповідну інформацію на кореневі сервери. Цей момент і став днем народження домену, символу України в глобальній мережі.

У п’ятницю, 1 грудня, в київському ТЦ «Космополіт» пройшла сьома щорічна конференція доменної індустрії «UADOM». Цього року конференцію було присвячено особливо святкового приводу — 25-літтю домену «.UA».

Наш журналіст побував на святі і заодно дізнався, коли доменна індустрія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, помре.

Це унікальна в світі ситуація, коли в управлінні доменом, у підтримці його стабільності та розвитку беруть участь приватний сектор і громадськість. Домен «.UA» розвивався не завдяки тому, що нам допомагала держава, а всупереч, — говорить один з піонерів Уанету, президент групи компаній «Адамант» Іван Пєтухов. — Спочатку вони (держчиновники — Ред.) нас не бачили, вважали це все дурницями, і тільки потім, починаючи з «нульових», намагалися взяти під контроль. Але коли хочеш дуже багато, нічого не отримаєш.

Іван Михайлович каже, що без людей, які стояли біля витоків «.UA» (Ігоря Свиридова, Миколи Безрукова, Юрія Гінзбурга, Андрія Блохінцева, Дмитра Кохманюка, Бориса Мостового) нинішнє життя національної доменної зони було б зовсім іншим.

— Попри всі труднощі, попри те, що нам доводилося дуже довго домовлятися між собою, домен отримав потужний розвиток. Те, що в «.UA» понад півмільйона доменних адрес, і те, що у нас практично відсутній киберсквоттінг доменів другого рівня, стало можливим не завдяки заборонам, а завдяки розумним підходам, policy і запропонованому економічному механізму, який і донині стримує крадіжки, — впевнений Іван Пєтухов.

Очільниця інтернет-корпорації з присвоєння імен і номерів (ICANN) з глобальної взаємодії із зацікавленими сторонами в Східній Європі і Центральній Азії Олександра Куликова називає «.UA» одним із найбільш динамічних в регіоні і світі:

— «.UA» — практично ровесник технології DNS, а людям, які стояли у його витоків, цей домен делегував сам Джонатан Постел. «.UA» — один із найбільш «дорослих» доменів у нашому регіоні і один із найдинамічніших, — розповіла Олександра Куликова. — Команда, що займається безпосереднім розвитком домену — теж одна з найактивніших серед тієї інтернет-спільноти, з якою співпрацює ICANN.

Історія домену

Сам домен «.UA» був делегований в ніч з першого на друге грудня 1992 року. Того ж року з’явилися публічні домени для регіонів України. За три роки, в 1995-му, були делеговані публічні домени «com.ua», «gov.ua» і «net.ua». 1997-го з’явилися короткі публічні домени регіонів, а 2001-го — «Хостмастер», що забезпечує підтримку реєстру домену «.UA».

Тоді ж було зареєстровано перше приватне ім’я другого рівня (business.ua для газети «Бізнес»). 2004 року стала застосовуватися хмарна технологія Anycast для серверів домену «.UA».

Учасники конференції Юрій Каргаполов та Олександра Куликова.

Знаковим в історії розвитку домену «.UA» став 2010 рік. Саме тоді кількість зареєстрованих доменних імен подолала межу в півмільйона. Крім того, 2010-го з’явилися підтримка IPv6 і перше дзеркало кореневого сервера L-root в Україні. Цього ж року з’явилася можливість реєстрації кириличних доменних імен третього рівня. Цікаво, що перший кириличний домен, зареєстрований за півроку до офіційного старту реєстрації одним із «динозаврів» Уанету, був, м’яко кажучи, не зовсім цензурним.

2011-й запам’ятався впровадженням технології EPP, першою вітчизняною профільною конференцією доменної індустрії і генерацією DNSSEC-ключа домену «.UA». За чотири роки «Хостмастер» підписав угоду з Міжнародною корпорацією з розподілу доменних імен ICANN і з’явився перший іноземний реєстратор, а ще за рік, 2016-го, відбувся перший східноєвропейський EE DNS Forum.

На сьогодні в доменній зоні «.UA» зареєстровано близько 550 тисяч доменних імен.

— У нас залишилася регіональна структура. Це означає, що у нас більше 26 регіональних публічних доменів. Кожен з адміністраторів розвиває свою область самостійно і ми цим дуже задоволені. На сьогоднішній день ми маємо сумарно 550 тисяч делегувань і це досить велика кількість, — каже директор ТОВ «Хостмастер» Олег Левченко. — Домен «.UA» — доволі великий навіть за світовими масштабами. Звичайно, нас не порівняти з «.com» та іншими великими, проте, якщо порівнювати, то за «кількістю населення» домен «.UA» і домен «.ru» приблизно однакові.

Левченко відзначає, що кількість реєстрацій на другому рівні в «.ua» зростає, попри досить жорсткі правила реєстрації, зокрема — наявність відповідної торгової марки:

— Весь час збільшується кількість доменів на другому рівні. Крім того, якщо, наприклад, ще три або чотири роки тому я отримував запити від реєстраторів, від користувачів щодо зміни умов або зняття обмежень на реєстрацію, то на сьогодні таких запитів усе менше і менше. Більше того, багато реєстраторів говорять, що не потрібно скасовувати обмеження. Напевно, останні кілька років, після гучних справ в судах, у цих обмеженнях все-таки бачать необхідність самі клієнти, — розповів нашому журналісту директор ТОВ «Хостмастер».

Пік реєстрації доменних імен припав на 2012 рік — тоді їхня сукупна кількість впевнено перетнула позначку в 600 тисяч, але відтоді ці показники поступово падають.

Президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський.

Схожа ситуація і в нашого сусіда — Латвії. За даними представника NIC.LV Катріни Сатакі, доменна зона «.LV» продовжує рости (на 29.11.2017 зареєстровано 122 643 доменних імені), проте в процентному співвідношенні зростання поступово зменшується (від майже 35% 2007-го до менше 5% 2017 року).

Останні дні?

На те, що зростання кількості доменів практично зупинилося, звернув увагу учасників конференції і президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський.

— Якщо подивитися на Google Trends або на будь-яку статистику, то стає зрозуміло, що кількість доменів глобально не росте. Були там якісь короткочасні сплески, пов’язані з тим, що китайці реєстрували страшну кількість цифрових, п’ятибуквених, чотирибуквених доменів і т.д. Але загальну тенденцію це не змінює, — вважає Ольшанський.

На думку Олександра Ольшанського, за останні 5 років доменна індустрія зробила низку серйозних помилок, за які доведеться розплачуватися. До того ж, зростання бюрократії вже незабаром може призвести до глобальних змін в системі управління доменним простором.

— Мені здається, що за останні 5 років у доменній індустрії було зроблено дуже багато серйозних помилок, починаючи з використання національних алфавітів у доменних іменах, і закінчуючи новими gTLD, на які, як було зазначено, чекає колапс. Те, що на них чекає колапс — хрін із ними. Проблема в тому, що їхній колапс не мине непоміченим для традиційної доменної сфери. Це та ціна, яку індустрії доведеться заплатити за свої дурниці, — вважає Ольшанський. — Якщо так триватиме і далі, то за п’ять років ми будемо обговорювати якийсь розподілений блокчейн-реєстр, що буде виконувати всю роботу за нас. Просто тому, що ми не змогли впоратися з регулюванням цієї системи.

У тому, що сучасна доменна індустрія зараз проходить період трансформації, впевнений і Юрій Каргаполов, генеральний директор консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес”.

— Ми перебуваємо в передреволюційній або в перед-еволюційній ситуації. Я не згоден з Олександром у тому, що все зроблене було низкою помилок. Це був цілком усвідомлений хід подій. Інше питання — тепер слід усвідомити, що ми зробили, — каже Юрій Каргаполов. — Ми дійсно перейдемо до розподілених реєстрів. У нас не буде архітектури з управління доменною індустрією, яку ми маємо сьогодні, з центральними реєстрами. Блокчейн формуватиме нам простір прозорих транзакцій і ми перейдемо у доменній індустрії до поняття смарт-контракту. І це будуть нові формати смарт-контрактів.

Ми справді стоїмо на порозі революційних змін в DNS-індустрії. І найголовніше — це буде не просто технологічна революція: ми з вами потихеньку «вповзаємо» в мережеві структури. Тобто в управління мережевими структурами або через мережеві структури. І в цьому сенсі слова проксі і WHOIS не буде жити.

Це цілком нормальний перебіг подій, який запровадять люди — інакше вони не були б людьми. Але точно так буде й опір цьому. Зрештою, від цього залежить безпека держав у новому цифровому форматі, у новому цифровому просторі.

Як там молодший брат?

У день народження доменної зони «.UA» не можна не згадати про «молодшого брата» — кириличний домен «.УКР». За озвученими на конференції даними, на сьогодні в зоні «.УКР» зареєстровано всього близько 9 тисяч доменних імен.

Як розповів нашому виданню представник «Об’єднаних мереж України» Борис Борисов (а саме йому співтовариство приписує реєстрацію першого кириличного домену в країні), причиною таких показників могло стати падіння актуальності візуального відображення домена як такого через пошукові системи. Ця тенденція поширюється не тільки на кириличні домени:

— Візуальне відображення доменів стає, на мій погляд, дедалі менш актуальним. Важливість візуального сприйняття домену падає, бо зараз все більше користувачів для отримання інформації користуються пошуковими системами, які, зі свого боку, вдосконалюються. Я не шукаю, наприклад, «Mesto.ua», я шукаю нерухомість в Києві і мені абсолютно байдуже, як називається домен. Якщо цей ресурс мені сподобався, я, знову ж таки, не запам’ятовую його назву — я роблю закладку. У такій ситуації доменний бізнес може з часом перетворитися на видачу якихось суто математичних ознак ресурсу, — говорить Борис Борисов.

Ще однією причиною, чому в зоні «.УКР» спостерігається затишшя, вважає Борис Борисович, можна назвати зростання грамотності самих українців:

— Щодо кириличних доменів, то зростає грамотність українців і дедалі більше людей володіють англійською мовою хоча б на тому рівні, щоб можна було ввести доменне ім’я, — говорить Борисов. — На мій погляд, важливість кириличних доменів дещо перебільшена. Хоча, з іншого боку, якщо є хоча б якась категорія людей, котрим це корисно, то чому б цього не зробити? Можливо, настане якась пауза у розвитку домену. І напрямок розвитку цього домену нині геть не зрозумілий.

Домен, безперечно, потрібен, але, повторюся, візуальне сприйняття відходить на другий план і залишається важливим тільки тоді, коли ресурс намагається впливати на «чуттєве» сприйняття.

Закінчив філфак у Кропивницькому. Назвав кішку «Киця», щоб не заплутатись. Вісім років вчився в університеті, хоча хотів бути журналістом. Через вісім років в журналістиці, мабуть, захочу знову вчитися. Люблю зефір.

Коменти