Деякі народні депутати запевняли нас, що криптовалюта отримає правовий статус ще до кінця вересня. Та цього не сталося, хоча надворі вже грудень. А судячи зі спільної заяви українських фінансових регуляторів — і не станеться. У цьому році — так точно.

У чому ж проблема? Криптовалюта не підпадає під жодні чинні ознаки. Це не гроші, бо немає банкнот чи монет. Та й взагалі її не банк випускає. З цієї ж причини це не електроні гроші.

Також це не валюта, бо немає прив’язки до грошової одиниці жодної з держав. І це не цінні папери — немає встановленої форми з відповідними реквізитами. То, може, криптовалюта — це грошовий сурогат? Знову ні, бо відсутня мета виготовлення.

Отже, кожна країна викручується по-своєму. Ось варіанти, які використовуються для ідентифікації криптовалюти іншими країнами:

  • «товар»,
  • «платіжний засіб»,
  • «розрахункова одиниця»,
  • «нематеріальний цифровий актив»,
  • «інвестиційний актив»,
  • «фінансовий актив»,
  • «окремий вид цінних паперів».
«Також їх ще називають «віртуальною валютою» («virtual currency») та «цифровою валютою» («digital currency»). Однак ці терміни не можна вважати  абсолютними синонімами криптовалют, оскільки вони ширші за обсягом. Помилкове і застосування до криптовалют правового режиму валюти виключно через загальновживану назву, що породжує низку правових колізій», — йдеться у заяві.

Водночас регулятори (а це НБУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг) розуміють: питання треба вирішувати. Бо операції з криптовалютами громадяни України проводять на власний ризик.

Можна втратити свої гроші через злам або шахраїв. Окрім цього, відсутня інфраструктура, аби скрізь розраховуватися криптовалютою. Хоча ось в мережі італійських ресторанів Pesto Café вже приймають біткоіни.

Нині регулятори не називають жодних дат, коли можна було б чекати на розв’язання цього крипторебуса. Єдине, що ми зрозуміли з цієї заяви, — «опрацювання питання правового статусу криптовалют триває». І на тому дякуємо.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти