Там, де людина, там і сміття. Із цим не посперечаєшся. Та хто б міг подумати, що цей вислів стосується не тільки нашої неньки-Землі, а й простору за її межами, тобто космосу. Це погано з двох причин. Перша — в найближчі 20-25 років того мотлоху стане так багато, що він буквально почне на нас падати.

Друга — він уже заважає космічним місіям. Тому треба прибирати. Саме для цього вчені з Університету Суррея (Великобританія) розробили сміттєзбиральник під назвою RemoveDebris.

Варто згадати про масштаби проблеми. За підрахунками експертів, зараз над нами десь у термосфері «літає» близько 7,5 тис. т металобрухту. Здебільшого це старі ракети та їхні частини. У Business Insider навіть підрахували, хто та скільки насмітив. Очолює трійку лідерів США (3999 великих уламків), Росія (3961) та Китай (3475).

І що ж із цим усім «добром» робити? Спалити в атмосфері, відповідають науковці. Аби реалізувати цей задум, у RemoveDebris є сітка, гарпун та вітрило. За словами доктора Джейсона Форшоу, керівника проекту, ці технології ще ніколи не застосовувалися у космосі. Тому перший запуск буде експериментальним.

Сітку хочуть протестувати на кубсатах. Це дуже маленькі супутники вагою у декілька кілограмів, які будуть на борту апарата. Спочатку він розкидає їх у космосі, а потім спробує зібрати за допомогою своєї сітки.

Спочатку пристрій перевірять в роботі із маленькими супутниками вагою у кілька кілограмів.

Друга експериментальна технологія — це гарпун. Його випускатимуть в ціль з невеликої відстані. Головне, що хочуть перевірити конструктори — чи спрацює він належним чином у невагомості.

Щодо вітрила розміром 10 м², то його прибережуть наостанок. Коли місію буде завершено, RemoveDebris розгорне його, аби пришвидшити повернення апарату на Землю. Та додому він вже не потрапить, бо згорить в атмосфері.

«Вітрило допоможе RemoveDebris самому не перетворитися на сміття», — зазначив пан Форшоу.

Вартість проекту — 15 млн фунтів (19 млн $).

Космічний сміттєзбиральник буде готовий до запуску вже на початку 2018 року. Він вирушить на міжнародну космічну станцію, де астронавти підготують його до роботи.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти