Вірус Petya.A, який у червні 2017 року атакував Україну (і низку інших держав), чітко дав зрозуміти — наш кіберзахист нікуди не годиться. Відповіддю на віртуальні загрози стало створення Ситуаційного центру забезпечення кібернетичної безпеки, повідомляє прес-служба СБУ.

«Минулого року наші фахівці зафіксували та відбили понад 50 кібератак різного ступеня потужності, окремі з них за руйнівними наслідками могли бути набагато гіршими, ніж славнозвісний Petya-A», — зазначив голова СБУ Василь Грицак під час відкриття Центру.

Зазвичай злочинці намагалися зламати системи урядових та банківських установ. Ще одна спільна риса останніх масштабних атак — вони мають російське походження. У Службі безпеки вважають, що сусіди зробили Україну своєрідним полігоном для відпрацювання своїх хакерських здібностей.

Того ж 2017 року відомство отримало необхідне обладнання та програмне забезпечення. Допомога надійшла від Трастового фонду з питань кібербезпеки Україна-НАТО. Угоду про реалізацію цього проекту між СБУ та Румунською службою інформації було підписано 2015 року.

Завдання новоствореного Центру — не тільки виявляти кібератаки та реагувати на них, але й запобігати їм, вдосконалюючи захист. Визначати походження вірусів та аналізувати їх будуть у лабораторії з комп’ютерної криміналістики.

Центр відкритий для співпраці з іншими установами, організаціями, підприємствами та профільними фахівцями, які також протидіють хакерам, запевнив керівник СБУ. Ба більше, обіцяють захищати не лише держустанови та об’єкти критичної інфраструктури, а й представників великого, середнього та навіть малого бізнесу.

У планах — створити мережу ситуаційних Центрів кібербезпеки по всій України зі штабом у Києві.

У вересні 2017 року секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що збитки України від кібератак Російської Федерації оцінюються в десятки мільйонів доларів. Та досі невідомо, чи є у цих слів якесь статистичне підґрунтя.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти