Єрченко Вадим
Опубліковано: 12 Лютого 2018

«Сторожова Застава», «Кіборги», «DZIDZIO Контрабас» — назви цих фільмів знайомі не лише тим, хто не пропускає жодної української кінопрем’єри, а й пересічним глядачам. Тобто вітчизняний сінематограф остаточно вийшов з андеграунду і став надбанням мас. Як це й має бути.

Тому ми вирішили зробити добірку з п’яти українських кінопроектів, які, на нашу думку, також зможуть привернути увагу широкої аудиторії. За рік-другий, бо зараз усі вони перебувають на стадії підготовки.

Серед них — фільм із Жаном Рено, перший вітчизняний сиквел-пріквел, і біографічна стрічка про Бандеру.

1. «Останній крок»

Не всі знають, та 2017 року Жан Рено вже знімався в українському кіно. Точніше — брав участь у зйомках однієї сцени українсько-французько-бельгійської стрічки. Вийшло задовго, зате чесно.

Робота над фільмом, який має назву «Поліна», триває з 2014 року. Спочатку його хотіли показати 2016-го, потім 2017-го. Неважко здогадатися, що тепер прем’єру перенесли на 2018 рік.

Та Оліас Барко, режисер «Поліни», не гаяв часу. Як продюсер він уже встиг презентувати свій наступний проект — психологічний трилер «Останній крок», отримати підтримку від Держкіно і підписати договір про ко-продукцію.

Сюжет нехитрий. Генрі, найбільш розшукуваний анонімний найманий вбивця у відставці, насолоджується усамітненням на березі маленького віддаленого канадського озера. Та цей спокій порушує дівчина, яка після тяжкого нещасного випадку на мотосанях стоїть однією ногою в могилі. Генрі, який усе життя вбивав, рятує її…

Головного героя і зіграє Жан Рено. До речі, прес-служба Держкіно надала інформацію, що це його остання роль у кіно. У це важко повірити, бо, за різними джерелами, в Жана ще є кілька проектів. Наприклад, «Швейцар», де його напарницею має стати Кеті Холмс.

Та повернемося до «Останнього кроку». У ньому, окрім Рено, задіяні такі актори — Сара Лінд («Як боязкий Роберт Форд убив Джесі Джеймса»), Том Хоппер (грає в серіалах далеко не головні ролі), Гарі Дурдан («CSI: Місце злочину»). Від України у стрічці знімуться Ігор Цишкевич, Маргарита Бурковська (грає у вітчизняних серіалах), Олег Карпенко (колега Маргарити по серіальному цеху, а ще — дублер одного з убивць у третьому «Перевізнику»).

Сценарій написав Фредерік Петіжан. Він же буде у режисерському кріслі. За даними IMDB, «Останній крок» стане його повнометражним дебютом (до цього Фредерік зняв лише одну короткометражку).

За камерою — Т’єррі Арбоґаст, який зняв «Поліну». Ні, краще так: який зняв всі фільми Люка Бесона, тобто «Леона-кілера», «П’ятий елемент» і навіть його останній «Валеріан і місто тисячі планет». Ставити стрічку будуть у Карпатах (на озері Синевир), у Києві, в Нью-Йорку та в Канаді.

Бюджет — 73,8 млн грн. Частка України — 21,6 млн. Інші гроші за французами. Вихід стрічки у прокат заплановано на 2019-й рік.

2. «Я — Бандера»

А ось у кого ще менше режисерського досвіду, так це у Дмитра Мухарського. Мабуть, єдине, що пов’язує його зі світом великого кіно, це рік народження — 1943. Саме того року, наприклад, народилися Терренс Малік та Майкл Манн. Щодо пана Мухарського, то пишуть, що він — «режисер-постановник вистав, козацьких свят, концертів». А у 60-70 рр. вони разом із дружиною були вокалістами ансамблю «Мрія», і так, син його — той самий Антін Мухарський.

Так ось, у свої 75 років пан Дмитро вирішив зняти, мабуть, свій перший повнометражний фільм «Я — Бандера». Це біографічна стрічка зрозуміло про кого. Творці обіцяють показати багато невідомих фактів із життя Бандери. Сюжет стрічки охопить дитинство Степана (7-8 років), юність (18-20) і вже дорослий вік (на момент загибелі йому було 50 років).

Бандеру-чоловіка зіграє Антін. Хоча він і закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого за фахом «актор театру та кіно», та глядачам більше знайомий, як ведучий, письменник, митець, а в останні півроку ще й як учасник шлюборозлучного процесу з оголенням на Майдані.

Тож можемо сподіватися на те, що Антін за сюжетної потреби зможе роздягнутися у кадрі. Більшого від нього ми поки не очікуємо.

Сценарій написав сам Дмитро Мухарський. Станом на січень в нього була готова лише літературна версія рукопису, над якою автор працював 2,5 роки. Тому проект на отримання держпідтримки поки що не подавали. Можливо, творці зроблять це, коли матимуть необхідний матеріал. Також вони розраховують отримати гроші від української діаспори у Германії, Канаді та США.

Попри те, що бюджет стрічки — питання відкрите, пан Мухарський вже анонсував початок зйомок на червень-липень 2018 року. Презентувати фільм хочуть на день народження Бандери — 1 січня 2019 року.

Перелік заявлених локацій за фактичної відсутності кошторису вражає — Львів, Краків, Рим, Мюнхен та Веймар.

На презентації проекту пан Дмитро розповів, що у стрічці буде багато музики (за це відповідатиме композитор Юлія Діброва). Фільм буде художнім, а не політичним. Але автори хочуть показати ставлення Бандери до поляків та євреїв.

Окрім Антіна, у картині зіграє Богдан Бенюк. А взагалі «кастинг почнеться тоді, коли будуть гроші».

3. «Захар Беркут»

Ахтем Сейтаблаєв, один із найбільш продуктивних і затребуваних режисерів сучасної України, після «Кіборгів» вже працює над новим проектом — екранізацією повісті Івана Франка «Захар Беркут». Цікаво, що консультантом проекту став онук видатного письменника Роланд.

«Захар Беркут» — масштабний проект із великим міжнародним потенціалом, над яким ми будемо працювати разом із колегами зі США. Наша мета — розказати світу цю неймовірну героїчну історію від Івана Франка, використовуючи сучасні технології та мову кіно, а також показати красу, багатство та різноманітність української культури і міфології», — так розповідав про проект продюсер Єгор Олесов.

Сценарист стрічки — Ярослав Войцешек, один з авторів «Сторожової застави».

Знімальна група у пошуках локацій вже була з експедицією у Карпатах. Відомо, що Ахтем з колегами відвідали Манявський водоспад, наскельний комплекс Тустань, село Нагуєвичі і відтворену садибу, в якій народився та жив Франко.

Зйомки заплановані на весну 2018 року. Бюджет фільму складає 75 млн грн, з яких 30 млн грн надасть Держкіно. Заявлений жанр — історичний екшн.

4. «Червоний. Без лінії фронту»

Ще одна стрічка, зйомки якої розпочнуться навесні, — сиквел, а точніше, пріквел до фільму «Червоний» за сценарієм українського письменника Андрія Кокотюхи. Нагадаємо, про що йшлося в першій частині.

Головний герой — воїн УПА Данило Червоний (Микола Береза). 1947 року він, разом з іншим українцем Віктором Гуровим, потрапляє до ГУЛАГу. Та Гуров має трохи інші погляди, ніж Данило: його вважають дезертиром, бо він потрапив до німецького полону, але Сталін для нього все одно непохитний авторитет.

Ось такий ідеологічний конфлікт на тлі каторги та злочинних елементів. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Події пріквела перенесуть глядача в Кременець 1930-х років.

«Данило Червоний стане на шлях боротьби, познайомившись із радикалами. Його товариш із колегіуму Юрій Дорош теж хоче боротися за Україну, але в його розумінні вона має стати комуністичною. Після драматичних подій, коли переконання розведуть ровесників по різний бік барикад, вони зустрінуться вже 1943 року. Тепер Червоний — чотовий УПА, а Дорош — капітан НКВС, очолює групу диверсантів», — описував сюжет Андрій Кокотюха.

Історія фільму «Червоний. Без лінії фронту» закінчиться тим, як 1945 року Данила заманили в пастку і схопили. Стрічку зніматимуть не лише у Кременці, а й у Тернополі та Бережанах.

Бюджет пріквелу вдвічі більший ніж у першої частини: 43,9 млн грн проти 20 млн грн. Допомога Держкіно складатиме 21,95 млн грн.

«Червоний» у прокаті зібрав 2,8 млн грн. Залишається сподіватися, що фінансово другий фільм буде більш успішним.

5. «11 дітей з Моршина»

Це не просто жартівливий підзаголовок з алюзією на друзів Оушена, а назва майбутньої детективної комедії. Синопсис такий: «Купка дітлахів з українського курортного містечка вирішила погратися у дорослі ігри та організувати аферу століття. На що здатні 11 дітей з Моршина — можна лише здогадуватися».

Режисер — Аркадій Непиталюк («Припутні»). Продюсер стрічки — Сергій Лавренюк («DZIDIZO Контрабас» та #SelfieParty).

Оголошена дата прем’єри — 29 листопада 2018 року. Так, це вже скоро, та принаймні пан Лавренюк вже має досвід, як у мінімальні терміни робити кіно. Наприклад, зйомки «Контрабаса» розпочалися 3 травня 2017 року, а 31 серпня стрічка вже була у прокаті.

Не потрібні Лавренюку і великі бюджети. За неофіційними даними комедія із Дзідзьо коштувала всього 4-4,5 млн грн. При цьому лише у національному прокаті вона зібрала 22 млн грн. Скільки хочуть вкласти в «11 дітей з Моршина», наразі невідомо.

Цікаво, що після анонсу дитячого детективу виник конфлікт, як у кращих традиціях Голівуду, і ні, це був не харасмент. Сценарист «DZIDIZO Контрабас» Володимир Нагорний розповів про те, що ідею сімейного фільму-пограбування, де скривджені олігархом вихованці дитбудинку вирішують провернути аферу століття, він придумав ще 2013 року. Потім Володимир розвинув ідею разом зі ще двома авторами та презентував Сергію Лавренюку.

І ось відтоді щось пішло не так. Перший каже, що продюсер майже одразу почав розробляти цей проект самостійно, бо сценарій йому не сподобався. Другий – що сценарист не почув його зауважень, і довелося взяти ініціативу на себе.

Зараз над рукописом «11 дітей з Моршина» працює інша сценарна група.

Щодо назви, то, як стверджує пан Лавренюк, він її придумав ще рік тому, і навіть подав на реєстрацію як торговельну марку.

«Будь-які звинувачення у випадкових збігах з іншими проектами вважаємо безпідставними та необґрунтованими, і готові довести це у встановленому законом порядку», — йшлося у заяві, поширеній виробником.

Сподіваємося, що конфлікт вже вичерпано, і стрічку таки буде знято. Як і вищезгадані стрічки. А, доки чекаємо, не забуваємо дивитися хороше кіно!

P.S.: За словами Пилипа Іллєнко, на різних етапах виробництва зараз знаходиться півсотні повнометражних фільмів. І це лише ті, які виходять за підтримки Держкіно.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.