Злочинне вивідування даних або, якщо стисло, соціальна інженерія — найпопулярніший метод, завдяки якому кібершахраї отримують чужі гроші. Це й не дивно. За результатами опитування 77% респондентів знають, що реквізити картки та коди з банківських SMS — це не та інформація, якою можна ділитися з ближнім. Але 76%, стикнувшись із шахрайством, враз забувають це золоте правило і майже миттєво втрачають свої чесно зароблені.
Перейдемо до цифр. 2017 року кіберзлочинці викрали в українців понад 670 млн грн. 2016-го ця сума була вдвічі меншою — 339 млн грн, повідомляє «Економічна правда». Відповідно збільшилася й кількість звернень громадян щодо крадіжки грошей з банківських карт. За даними департаменту Кіберполіції, минулого року їх було 3820, що на 70% більше, ніж роком раніше.
2014 року особисто зіткнулися з картковим шахрайством 3% населення України, а 2016-го року цей показник зріс до 12%. Зазвичай жертвами стають літні люди (від 55 і старші) і середнього віку (35-44). У першій віковій категорії кількість жертв склала 15%, у другій —13%.
«Перше місце посідає кібершахрайство, коли злочинець намагається шляхом обману заволодіти інформацією про банківські картки. Це також кардинг — крадіжка даних банківської карти й отримання доступу до інтернет-банкінгу жертви», — зазначив Сергій Демедюк, начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
За підрахунками Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА, 2017 року збитки від соціальної інженерії склали 509 млн грн. Середня сума шахрайської операції збільшилася до 2543 грн. 2016 року ця цифра становила 1403 грн.
Другий за популярністю вид шахрайства — протиправний контент. Мова йде про захист інтелектуальної власності і боротьбу з поширенням дитячої порнографії. На третьому місці — поширення шкідливого ПЗ і створення майданчиків для продажу викраденої інформації.
Та не все так погано. Наприклад, минулого року поменшало «фішингових» сайтів: 2017-го їх було 108, а 2016-го — 174.
Окрім цього, зменшилися збитки українських банків від незаконних дій з платіжними картками. Така позитивна тенденція спостерігається вперше з 2015 року, повідомляє прес-служба НБУ.
«2017 року ця сума становила 0,0077 % від загального обсягу всіх операцій з платіжними картками (2016 року — 0,011%). Тобто на 1 млн грн видаткових операцій з використанням платіжних карток 77 грн припадало на незаконні операції, тоді як 2016 року ця сума складала майже 110 грн», — поділився підрахунками Олександр Яблунівський, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
У Національному банку також зауважили, що минулого року зросла кількість сумнівних інтернет-операцій. Усе тому, що шахраї замість технологічних засобів зосередилися на людській психології, вважають в НБУ.
Тому нагадуємо — не передавайте іншим особисту інформацію та реквізити своєї картки (термін дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код), а також логін/пароль для входу до веб-банкінгу, та одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації платежів. Представники банків ніколи не запитують цю інформацію.
