Поки прихильники і противники дня Святого Валентина ведуть щорічну священну війну у соцмережах, я вирішив взяти ситуацію в свої руки і з допомогою гугла та двох вказівних пальців розставити всі крапки над «і», щоб припинити цю безглузду ментальну боротьбу.

І що мені вдалося з’ясувати? У католицькій церкві дійсно є такий святий, але 14 лютого — це лише день його пам’яті. Саме цього дня у третьому столітті священика Валентина було страчено за наказом римського імператора за проповідування християнства. Оскільки на цей день припадало язичницьке свято закоханих, то народ приписав його Валентину і закріпив красивою легендою про таємні вінчання.

Насправді церквою він визнаний як покровитель душевнохворих та психічно неврівноважених, бо не одного бідолаху зцілив від такої недуги. І поки весь світ у цей день скуповує квіти, шкарпетки та пінку для гоління, влаштовуючи аншлаги в ресторанах та кінотеатрах, німці ігнорують це світське свято і просто приділяють більше уваги людям з психічними розладами.

Погодьтесь, що допомога хворому, скажімо, на синдром Туретта, викликає якусь благородну гордість в душі, а чути слова подяки — безцінно.

З іншої сторони – нема нічого поганого у дні закоханих. Деякі оптимісти навіть кажуть: «любов врятує світ». Тут і нічого додати. Ходять такі милі, тримаються за ручки, ну і нехай. Кому вони заважають?

Хоча… Стоп! А як же ж бути самотнім людям, таким, наприклад, як я? На власному досвіді знаю, що коли тебе весь день оточують закохані пари — жертви Купідона, то це дратує. Вони скрізь: на лавочках у парку, у громадському транспорті, закладах харчування і навть на роботі. Вони демонстративно обнімаються і цілуються, посилюючи таким чином падіння твоєї самооцінки і відчуття власної нікчемності. Огортає депресія, зникає апетит і ти виглядаєш так, наче тебе щойно виловили з річки.

Що робити?

На щастя, за багато років холостого життя я навчився боротись з негативними наслідками цього дня, тому можу поділитись із вами кількома порадами.

В цей день краще відпроситись з роботи і сидіти вдома, бо в колективі буде лише й розмов, що про кохання. І навіть є велика вірогідність наткнутись у якійсь підсобці на співробітників, котрі крутять роман.

Вдома потрібно приготувати щось смачне і дивитись хорошу комедію або фільм жахів. А ще краще — приділити час своєму хобі. І в жодному разі не вживати алкоголь, бо він посилює депресію і примушує робити дурниці. Такі, наприклад, як подзвонити колишній.

Якщо з днем ми більш-менш розібрались, то що робити увечері? Правильно — йти до бару.  Саме там збираються самотні люди, щоб втопити горе в напівпорожній склянці. А це означає, що у тебе є можливість якщо не знайти кохання, то хоча б закрутити роман і припинити цю самотність.

А від самотності, як відомо, погіршується зір.

Відкрий шафу, знайди найкращу дублянку, причешись, напахтись і сідай в убер. По приїзді одразу займай місце за барною стійкою. Замов подвійний бурбон з льодом і повільно ціди з сумним виразом обличчя. Я називаю цей спосіб «приманка». Якась самотня дівчина неодмінно тебе помітить і запропонує свою компанію. Якщо приманка не спрацьовує, то озирнись, оціни ситуацію, знайди «жертву» і йди в наступ.

Пам’ятай, що потрібно слідкувати за кількістю випитого, щоб не втратити запал і людську подобу. І неодмінно залишай бармену на чай, бо якщо, не дай бог, трапиться якийсь конфлікт з он тими лисими хлопцями в спортивних костюмах або хтось вирішить зламати тобі хребет барним стільцем, то персонал закладу буде на твоєму боці.

Сподіваюсь, що мої поради допоможуть провести цей день без депресії і знайти велику взаємну любов. Таку, як у голівудських фільмах і нашому телеграм-каналі.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці

Людина кількох слів і заплутаних дій. Альтруїст, мікроблогер, нонконформіст. Автор телеграм-каналу «Груз 250».

Коменти