Певно, ця новина розділить наших читачів на старків та ланістерів — у березні в Київському університеті імені Бориса Грінченка з’явиться спецкурс «Гра престолів»: міфи й ритуали».
Перші скажуть: «Що це за маячня? Усі вже такі розумні, що нема більше чому вчитися?». Інші будуть тішитися: «О, як круто! І в нас вивчатимуть сучасне мистецтво!». Та перш ніж робити висновки, надамо слово авторці курсу, доктору філологічних наук, доценту Юлії Вишницькій.
«Я просто хочу, щоб наші студенти вивчали те, що їм цікаво», — таку думку висловила пані Юлія.
За її словами, ідея впровадження такої дисципліни виникла в неї після того, як відповідний спецкурс з’явився у Каліфорнійському університеті. Але там за основу взяли лише серіал. А Юлія Вишницька дивиться на цю тему значно ширше.
Програма
«Матеріалом буде не лише серіал «Гра престолів», а й — і це насамперед — цикл романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я», а також інтермедіальні версії тексту: настільні та рольові ігри, живописні полотна, засновані на фентезі-романах Джорджа Мартіна», — зазначила доцент.
Завдання курсу:
- проаналізувати ключові міфологеми «Гри престолів» (як-от: хронотоп Семи Королівств Вестероса, образи-медіатори Стіна, Ліс тощо);
- дослідити особливості релігійних культів Семи Королівств (Релігія Сімох, Віра Перших людей, Культ Р’глора, Утоплений Бог, Багатоликий);
- побудувати семіотичні моделі ядерних та опозитивних міфосценаріїв, що розгортаються в «Пісні льоду й полум’я».
Ми спитали в Юлії Вишницької, чи взагалі потрібні українським студентам такі нестандартні курсі і навіщо?
— Нестандартні курси збурюють свідомість студентів, провокують до критичного мислення, допомагають із самоідентифікацією (через морально-етичні національні та загальнолюдські цінності, мистецтво, мову, громадянськість, гендер тощо). Оригінальні курси підштовхують студентів до читання й пошуку, до своєрідного «текстового дайвінгу» — до занурення у твір, віднаходження в ньому прихованих чи загублених змістів (я завжди студентам розповідаю, що в латинській мові слово «текст» означає «плетиво», «тканина»).
Цього року на нашій кафедрі світової літератури Інституту філології будуть й інші цікаві курси: «Чому читачі завжди керуватимуть юзерами?», «Кохання як тема у світовій літературі», «Інтермедіальні студії сучасної літератури». Та нестандартні курси і нас самих змушують змінюватися, виходити із зони комфорту.
— Як заохотити викладачів мислити ширше і йти назустріч молоді?
— Як на мене, це можуть зробити конкуренція і час. Університети зараз конкурують за кожного студента, так само як викладачі у вишах — за кожного охочого слухати саме його вибірковий курс. Тому й з’являються оригінальні дисципліни, що якимись своїми «гачками» ловлять студентів.
Важливо ще розуміти час і вирішити для себе: ти будеш йти з ним в ногу чи відставати від нього. Якщо перше, то це цікаво: ловити флюїди змін і хотіти змінюватися, самовдосконалюватися. Жодні вказівки згори, міністерські приписи не допоможуть у бажанні внутрішніх змін (як викладачів, так і студентів). Зовнішні зміни можливі лише за наявності внутрішніх.
Курс розрахований не лише на філологів, а й на студентів інших спеціальностей.
