З наших матеріалів може здатися, що реалізація усіх стартапів завершується славою, грошима та зарезервованою ділянкою у Кремнієвій долині. На жаль, це не так. Не завжди творцям вистачає коштів, сил та удачі, аби їхній продукт дійшов до кінцевого споживача.
Яскравий приклад — «розумні» гантелі Helko, які 2015 року презентували два десятикласники — Євген Гнатюк та Богдан Сас. Та нині проект закрили. Його не врятували ані підтримка Intel, ані 40 тис. $ від IoT Hub. Як так вийшло, днями розповів Богдан.
У чому суть. Гантелі мали працювати за принципом фітнес-трекера, передаючи статистику занять до «хмари». Далі хлопці хотіли випустити спеціальні «таблетки», які можна було б закріпити на будь-якому тренажері.
Так користувач отримував би повну інформацію про фізичне навантаження і реакцію організму на нього.
Перша причина закриття проекту банальна — брак коштів. За словами Богдана, отриманих інвестицій вистачило на два роки. Увесь цей час хлопці працювали (свого часу в їхній команді було 10 осіб) та їздили зі своїми гантелями по різних виставках.
Зокрема, побували і на CES у Лас-Вегасі. Але нових інвесторів залучити не вдалося. Також забракло коштів, щоб вийти на Kickstarter.
«Це комерційний майданчик, де все прораховується. Щоб зібрати там 1 млн $, потрібно вкласти 300 тис. $. Kickstarter перестав бути раєм для винахідників. Так, можна зняти відео на iPhone, зробити пару фото, додати опис і запустити кампанію дешево. Але якщо мова йде про запуск із очікуваним результатом, потрібно десь 50 тис. $. Математика тут проста: гарне відео — 10 тис. $, якісні фото — 5 тис. $, послуги консультанта з хорошими контактами західних ЗМІ — 10 тис. $, маркетингове агентство — 10 тис. $. Решта — на рекламу і прототипи для журналістів», — каже Богдан.
Друга причина — невідповідність інтересам клієнтів. Фітнес-центри, з якими хлопці вели перемовини, цікавила інша технологія — connected gym. Тобто вони хотіли, аби все обладнання, яке є у залі, було під’єднане до однієї мережі.
Третя причина — відсутність чіткої стратегії.
«Це була одна з наших помилок: ми спочатку робили багато різних продуктів, а потім вже шукали проблеми, які вони можуть вирішити, а не навпаки», — визнає Богдан.
Наприклад, українські розробники створили «розумну» кнопку для фітнес-ігор. Її можна було використовувати для човникового бігу або для занять із м’ячем. Та потенційних клієнтів вона не зацікавила.
І четверта причина — разом із грошима закінчилося й натхнення.
Зараз Богдан, вже отримавши безцінний досвід, працює над новим проектом:
«Це щось на стику маркетингу, дизайну і технологій. І я хочу розвивати його за власні кошти. Хочу зробити бізнес, а не стартап. Бо бізнес приносить гроші, а стартап, можливо, коли-небудь дасть прибуток».
