Millclock, стартап із запорізьким корінням, створив незвичний годинник в естетиці індустріальної революції або, що для сьогодення актуальніше, у дусі футуристичного стимпанку. Як він працює? Скільки коштує? Кому може бути цікавий? Відповіді нижче.

Moonracer, саме таку назву має годинник, зроблений з одного твердого шматка алюмінію і високоякісного акрилу. Всередині — газорозрядна трубка (Nixie Tube). Це наповнена газом неонова трубка з анодом із дротяної сітки і різними катодами, що мають форму цифр. Ще в 1950-х роках такі трубки використовувалися в комп’ютерах, калькуляторах та іншому обладнанні. Пізніше їх замінили вакуумно-люмінесцентні і рідкокристалічні дисплеї.

Годинник заряджається від usb.

Наразі Nixie Tube не випускають. Тому Millclock використовує трубки ще радянського виробництва, які застосовувалися у військовій галузі під час гонки озброєнь.

Moonracer показує години з хвилинами не весь час, а лише тоді, коли користувач натисне на кнопку. Це зроблено для того, аби зекономити заряд батареї. Її має вистачити на 240 годин або 10 днів роботи. Та вам треба самотужки слідкувати за рівнем заряду, бо відповідного індикатора у Moonracer’а немає. Для цього треба двічі натиснути Key1. Цифри 45-50 означають, що батарея повна, 10 — що годинник вже час підзарядити. Для цього Moonracer має роз’єм micro USB.

Окрім власне годинника та кабелю, у комплекті йдуть ремінець та подушка для зберігання годинника.

Коштує Moonracer 309$. Бонусом покупець отримує настільний годинник, який складається з однієї газорозрядної трубки.

На думку розробників, Moonracer пасуватиме модним дизайнерам, представникам різних субкультур, конструкторам, любителям історії та мистецтва.

Наприкінці минулого року компанія Millclock презентувала свій годинник на Kickstarter’і. Концепт настільки сподобався користувачам, що стартап замість 40 тис. $ зібрав 51,7 тис. $. Але у каталозі компанії Moonracer’а ще немає.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти