Костянтин Котов
Опубліковано: 3 Березня 2018
Оновлено: 4 Березня 2018

За версією минулого Давоського економічного форуму основними навичками, необхідними для успішної кар’єри в майбутньому стануть комплексне вирішення проблем, критичне мислення та креативність.

В Україні ці навички тільки-но стають затребувані на ринку праці, а от в розвинених західних країнах вже існує професія, які всі їх поєднує – Troubleshooter (траблшутер).

Що таке «траблшутер?»

Суть професії на перший погляд дуже проста — потрібно знайти вирішення певної проблеми. Але якщо справа доходить до troubleshooter’a — це значить, що над проблемою вже ламали голову усі внутрішні менеджери та зовнішні консультанти компанії, але рішення так і знайшли.

Широкі маси дізнались про цю професію після одного випадку з Nike:

Компанія відкрила завод в Африці, щоб мати можливість знизити ціну на продукцію та зробити її доступнішою. Але, коли завод почав працювати, кількість крадіжок виявилася неймовірною. Бідні робітники просто викрадали кросівки з заводу і жоден із традиційних методів захисту не допомагав.

Для вирішення проблеми запросили фіхавця, якому окреслили проблему таким чином:

«Ми запустили виробництво кросівок в деяких найбідніших африканських країнах. Все було прораховано і спрогнозовано заздалегідь, побудували фабрики, персонал пройшов навчання, собівартість мала би бути дуже низькою. Але ми зіткнулися з несподіваною проблемою: місцеві працівники наших фабрик крали готову продукцію регулярно і дуже багато. Цілі села, від дітей до дідів, ходять в кросівках Nike, чия ціна складає їхній річний дохід.

Виробник спробував найняти більше охорони з місцевого населення, але стало тільки гірше — охоронцям і їхнім сім’ям теж подобаються кросівки Nike. Також розглядали варіант найму сек’юріті зі Штатів, але тоді собівартість взуття взагалі зашкалить.

Troubleshooter, звісно, не сильно вникав у тонкощі технології виробництва взуття, але, на відміну від команди топ-менеджерів компанії, умів дивитися на будь-яку проблему з абсолютно іншого кута.

Трохи побувши на самоті і добре занурившись у думки, він видав відповідь:

Вам потрібно випускати ваше взуття в різних країнах: в одній країну лише ліві кросівки, а в іншій — праві.

Траблшутери не дають інтерв’ю, не пишуть книги та не виступають на телебаченні. Цієї професії ви не знайдете у вакансіях Державного центру зайнятості або в газеті. Але кожен з них, за різними оцінками, отримує близько 10,000 $ за годину своєї роботи та надає 100% гарантію вирішення проблеми.

Це — одна із професій майбутнього, в якій поєднуються сучасні навички та нестандартний погляд на ситуацію. А наявність такого ремесла ще раз доводить, що наш світ настільки багатогранний і різноманітний, наскільки ви можете собі уявити.

І кожен, хто має мету та бажання, може бути успішним в цьому світі.

Дебатер, оратор і громадський активіст. В дитинстві став розумником, а тепер пишу простими словами про складні речі, щоб розумниками ставали і ви. Засновник і автор телеграм-каналу @koteikapro
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення

  1. Геннадій

    Мені приходилося декілька разів розв’язувати нестандартні проблеми. Спочатку це було пов’язано з розпізнаванням зображень у реальному часі, а потім у 1984 році я був у ролі troubleshooter для розв’язання надскладної на той час проблеми: потрібно було протягом трьох місяців розробити та виготовити макет пристрою для обробки також в реальному часі телеметричної інформації від більше 10000 сенсорів (давачів) космічної станції “МИР “. До цього часу вся телеметрія передавалася по радіоканалу в ЦУП де оброблялася (декодувалася) з допомогою декількох ЕОМ, пристроїв прийому телеметрії, запису на магнітні ленти, термопапір, відбувалася обробка інформації операторами. Все це містилося в декількох приміщеннях. На станції космонавти мали доступ тільки до 5% інформації. Завдання розробити бортову систему декомпозиції (декодування) телеметричних потоків у реальному часі вагою до 10 кГ було успішно виконано! Розробив пристрій вагою 6,5 кГ, він працював на станції з 1988 р. по 2001 р.

    1. Я думаю, ви можете бути знайомі із теорією «ТРИЗ» (Теория решения изображетельских задач)? Цікаво, ви нею керувались чи чимось іншим… І де ви отримали ті знання, які знадобились для вирішення?