Більшість жінок з нетерпінням чекають на 8 березня, як солдат чекає листа з дому, як сантехнік свій налитий келих. Адже саме в цей день вони отримають подарунки і їх кохають, цілують та роблять щасливими трошки більше, ніж завжди. Але, виявляється, що це свято толерують далеко не всі жінки.
Зі словом «фемінізм» я познайомився вісім років тому, коли мав необережність привітати з міжнародним жіночим днем знайому у листуванні по інтернету. Вона тоді у грубій формі послала мене туди, звідки я з’явився на світ, і додала до чорного списку. За кілька днів мені вдалося дізнатись, що вона феміністка, і восьме березня для неї — «вакханалія рожевих принцесок».
Щоб запобігти повторенню таких казусів, я взявся з’ясувати походження цього свята і його стосунок до фемінізму.
Виявляється, що найвесняніше жіноче свято було започатковане, як пролетарське і феміністичне 1909 року жінками-робітницями, котрі боролись за рівні права з чоловіками, хотіли однакову заробітну платню та права голосу на виборах.
Та й спочатку цей день був зовсім не святом, а проведенням численних демонстрацій проти сексизму. Святом його зробили у 60-х і відтоді було заведено дарувати жінкам квіти та обожнювати їх, як символ материнства та прекрасну половину людства.
Сильним і незалежним феміністкам така ідея одразу не сподобалась, адже вони вбачали в цьому приниження і не хотіли бути слабкими та залежними від чоловіків.
Але фемінізм і сам вже трансформувався, що призвело до розділення його на кілька течій. Найрадикальніші його представниці є відвертими чоловіконенависницями, що є сексизмом вже щодо чоловіків. І хоч існує твердження, що чоловічого сексизму не існує (як і расизму щодо білих), але як тоді це назвати?
В Україні вже була спроба скасувати це свято законом про декомунізацію, але рішення скасували і цього року 8 березня — знову вихідний день.
За свою більш ніж сторічну історію день жінки був спочатку політичним святом, потім гендерним, а тепер ще й радянським. Проте, попри ярлики, котрі на нього вішали, зайвий раз виявити увагу до прекрасної половини людства, до вас, жінок, не завадить.
Через вашу красу, ми, чоловіки, втрачаємо голову та робимо дурниці: б’ємо собі тату, змагаємось на дуелі або слухаємо Олега Винника. Ми присвячуємо вам вірші та пісні. Ми називаємо планети вашими іменами.
Ви надихаєте нас.
Тому користуючись моментом, колектив tokar.ua вітає вас, дорогі читачки нашого сайту. Шлемо віртуальні поцілунки і піднімаємо келих.
Дякуємо, що Ви з нами 😉
