Учені створили пристрій, завдяки якому можна отримати воду навіть із сухого повітря десь у пустелі. Бо і в найбільш посушливих регіонах нашої планети у повітрі є певна волога.

Практичний спосіб виокремлювати її може стати ключем до виживання у таких місцях.

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту довели, що така система видобутку може працювати. За їхніми словами, прилад вже випробували у засушливій Темпі (штат Арізона).

В основі системи — металоорганічні каркаси (МОК). Це відносно нові матеріали, частки яких і поглинають воду з повітря. Процес відбувається під впливом сонячного світла. Отримана волога конденсується у спеціальній ємності.

МОК здатні отримувати питну воду навіть у засушливих регіонах, де вологість повітря становить лише 10% (як у тій же Темпі). Водночас інші прилади потребують більш високого рівня вологості: 100% — для методів екстракції вологи з туману і 50% — із роси.

До того ж, таким апаратам потрібна велика кількість енергії для самоохолодження. А ще треба врахувати компресори та насоси, які з часом виходять з ладу.

«З нашим пристроєм не буде таких проблем. Його можна експлуатувати у повністю пасивному режимі, у місцинах із низьким рівнем вологи, але з великою кількістю сонячного світла», — запевнив Самір Рал, один із дослідників.

Нова система в перспективі може задовільнити потребу у воді там, де її навіть у вигляді опадів зустрінеш нечасто.

Тестовий прототип живиться виключно за рахунок енергії сонця. Він має невеликі розміри, але, якщо його збільшити, то з кожного кілограма МОК можна отримати 250 г води на день.

А якщо вдасться модернізувати саме частки, тоді конденсованої вологи буде втричі більше, запевняє Хьюнхо Кім із Массачусетського інституту.

Поточна версія апарату може працювати лише протягом одного нічного і денного циклу з сонячним світлом, але безперервна робота також можлива за рахунок використання різних джерел тепла, наприклад, таких, як біомаса.

 

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти