У медицині вважають нормою погіршення пам’яті у 57 – 60 років. Однак нові дослідження доводять, що перші дзвіночки відчувають 10% 40-річних людей і 6% – 30-річних. Йдеться про здорових людей, які не мають розладів роботи головного мозку чи серцево-судинних хвороб.

Тобто можна стверджувати, що причиною цього справді є певні психологічні проблеми.

Найчастіше йдеться про порушення концентрації уваги. Тим, у кого голова переповнена думками про щось стороннє, важко концентруватися на тому, що відбувається навколо, а часто й на поточних справах і роботі.

Через це людина неспроможна правильно сприймати відповідну інформацію. І тоді проблема виникає не із запам’ятовуванням, а із порушенням сприйняття інформації.

Є поняття оперативної та довгострокової пам’яті. Оперативна – це своєрідний «сейф тимчасового зберігання». Вона потім стає довгостроковою або «стирається», як непотрібна. Наприклад, сказали номер телефону, і якщо він був більше не потрібен — завтра того вже не загадаєте.

Якщо подати таку схему пам’яті умовно і вельми образно, то уявімо диск, яким «бігає» короткострокова пам’ять. Є вхід для оперативної пам’яті, звідки час від часу інформація перекидається у довгострокову пам’ять.

Не дарма нам легше даються іноземні мови в дитячому чи молодшому віці, ми краще запам’ятовуємо терміни. До того ж дитина не здатна розрізняти потрібну і непотрібну інформацію так само чітко, як доросла людина.

Тому вона запам’ятовує все яскраве, що з нею відбувається: нові враження, цікаві події.

А тепер відбувається своєрідний захист: ви не тримаєте у пам’яті незначні події і факти, «витираєте» їх. Тому й не можете пригадати, що було місяць, тиждень, навіть день тому, якщо не трапилося чогось особливого.

Правила для підтримки пам’яті

Що ж робити, щоб повернути «молодість» своїй пам’яті?

Ось кілька практичних порад:

  1. Звучить дивно, але пам’ять потрібно тримати у тонусі так само, як і м’язи. Якщо вона тренується, то працює нормально, якщо ні — деградує. Тому, якщо хочеться, щоб пам’ять працювала ефективно, треба її тренувати. Від запам’ятовування номерів машин і тролейбусів, назв вулиць, розгадування кросвордів до простого читання.
  2. Хороша пам’ять також залежить від того, чи вмієте ви створювати чітку картинку того, що вам потрібно запам’ятати. Багато людей не здатні це зробити, однак це не означає, що цього не можна навчитися. Для поліпшення цієї здатності робіть таку вправу: уявіть себе… фотоапаратом і подумки робіть знімки того, що ви хочете запам’ятати. Зафіксуйте картинку в усіх подробицях. Робіть щодня по 10 – 20 «кадрів» того, що вас оточує, і згодом ви побачите, наскільки покращилась ваша пам’ять.
  3. Візьміть журнал, зупиніть погляд на рекламі або на якомусь складному зображенні. Як слід вивчіть його, запам’ятайте, де який предмет зображено. Закрийте журнал і напам’ять напишіть список усього, що там зображено, і вкажіть, в якому місці картинки є цей предмет. Після цього розгорніть журнал і перевірте себе. Що довше ви будете тренуватися, то складніші картинки вибирайте.
  4. Дуже хороша терапія – вивчення чогось нового. Аплодуємо тим людям, які у зрілому віці здобувають другу чи третю освіту, вивчають іноземну мову. Їм важко перші кілька місяців, а далі пам’ять показує чудові результати. А життєвий досвід приходить їй на допомогу і сприяє в досягненні значних успіхів.
  5. Вибирайте сприятливий час для запам’ятовування інформації. Пам’ять 40-річних найкраще працює зранку, тоді як молоді люди легше запам’ятовують інформацію в середині дня.
  6. Записуйте, але в міру. Китайська мудрість каже: «Навіть найтьмяніше чорнило збереже думки набагато довше, ніж найкраща пам’ять». Ведіть щоденник, у якому зазначайте важливі для вас моменти. Однак не перестарайтеся. Склавши список продуктів, перед тим як піти до супермаркету, спочатку купіть все з пам’яті, а вже потім звіряйте, чи чогось не забули.
  7. Тільки корисна їжа! Зловживання м’ясними продуктами шкодить пам’яті, натомість свіжі овочі і фрукти, як і горіхи та мед, корисні для пам’яті. Недавні дослідження засвідчили, що кофеїну, який міститься в чашці кави, достатньо, щоб допомогти вам сконцентруватися.
  8. Більше читайте, притому не лише твори розважального характеру, а ті, що спонукають мислити. Переглядайте «розумні» фільми, ходіть на вистави, концерти. Польські вчені довели, що люди, кар’єра яких залежить від їхніх розумових здібностей, намагаються використовувати свою пам’ять й інтелект максимально, тим самим розвиваючи їх.
  9. Спілкуйтеся з людьми, які розумніші за вас. Це підсвідомо стимулюватиме розвиток пам’яті та інтелектуальних здібностей загалом.
  10. Учіться в Леонардо да Вінчі. У книжці Майкла Гелба «Як думати так само, як Леонардо да Вінчі» запропоновано різні стратегії з поліпшення пам’яті. Наприклад, автор пропонує навчатися писати чи малювати іншою рукою. Це розвиває ті ділянки мозку, які раніше «спали».
  11. Допоможе класика. Психологам вдалося довести, що «ефект Моцарта» справді діє. Він полягає в тому, що під час прослуховування класичної музики мозок людини починає вибудовувати складніші зв’язки між частинами інформації, які містяться в ньому. Як наслідок, потрібно набагато менше часу на те, аби щось згадати.
  12. Тренуйте тіло, щоб тренувати розум. Дослідження показали, що під час виконання фізичних вправ у крові збільшується вміст кисню і пришвидшується обмін речовин. Кров циркулює по всьому організмі, живлячи й мозок. Тому після занять фізкультурою мозкова активність значно зростає.

У підсумку

Отже, щоб пам’ять не підводила, тримайте її у тонусі і не лінуйтеся працювати над собою.

Усе у ваших руках.

І перш ніж нарікати на «погану» пам’ять, спробуйте дати їй шанс стати кращою.

Активіст за права курців. Нікого не чіпаю. Час від часу публікуюсь в журналі «Фокус».

Коменти

Кирило Шамраєв

Добра стаття. Однак тут не відображено цілий напрямок у дослідженні пам’яті. Маловідомий, але досить цікавий. Ряд експериментів показав, що людина може згадати ВСЕ! А погана пам’ять лише частково обумовлена вказаними у статті причинами. Інша причина – спосіб мислення та, як результат, конфлікт між зонами мозку. Результатом цього конфлікту є нездатність більшості сучасних людей детально (“фотографічно”) згадати будь яку інформацію зі свого життя. Але це людина здатна зробити (наприклад у стані гіпнотичного трансу, при ураженні певних ділянок мозку та після спеціальних тренувань).