Дезінформація щодо військового конфлікту на сході України, втручання у вибори США та Британії, втрата даних Facebook та безліч фейкових новин — усі ці виклики сучасності наочно показали, на якому рівні зараз перебувають журналістика та медіаграмотність. На доволі низькому, майже критичному.

Можливо, ситуацію змінить план дій, який днями презентувала Єврокомісія. У ньому — заходи із боротьби з дезінформацією, підтримка незалежної мережі фактчекінгових агентів тощо.

Останнє опитування Eurobarometer показало, що  83% респондентів вважають фейкові новини небезпекою для демократії. Особливо непокоїть опитаних умисна дезінформація, спрямована на вибори та імміграційну політику.

Щодо надійності джерел новин, то перевага за традиційними ЗМІ — радіо (70%), ТВ (66%), друковані видання (63%). Водночас інтернет-відеоресурси та новинні сайти сприймають як найменш надійні джерела інформації — 27% і 26% відповідно.

«Дезінформація не є новим інструментом політичного впливу. Та сучасні технології, особливо цифрові, розширили сферу охоплення через онлайн-середовище, щоб підірвати нашу демократію і громадянське суспільство», — зазначив Андрус Ансіп, віце-президент Єврокомісії в галузі єдиного цифрового ринку.

Тому вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу пропонує низку заходів, аби зробити інтернет інформаційно чистішим та безпечнішим.

По-перше, до липня онлайн-платформи мають розробити та впровадити Кодекс практики, який має:

  • Забезпечити прозорість щодо спонсорського контенту, зокрема, політичної реклами;
  • Дати більше інформації про алгоритми роботи ресурсу та забезпечити можливість сторонньої перевірки;
  • Спростити доступ до пошуку та інших джерел інформації, аби користувач міг ознайомитися з альтернативною точкою зору;
  • Запровадити механізм боротьби із ботами тощо.

Окрім цього, Єврокомісія пропонує створити мережу фактчекінгових агентів, підвищити рівень грамотності у ЗМІ через розповсюдження навчальних матеріалів, підтримувати держави, шо є членами ЄС, у разі кібер-загроз під час виборчих процесів та ін.

У найближчих планах Комісії — зібрати форум за участю зацікавлених сторін (онлайн-платформи, великі рекламодавці), щоб домовитися про ефективну співпрацю. Кодекс практики ЄС щодо дезінформації має з’явитися до липня 2018 року.

Результати його дії сподіваються отримати вже у жовтні цього ж року. До грудня Єврокомісія планує звітувати про прогрес.

Можливо, тоді ж презентують інші заходи, якщо у цьому виникне потреба.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти

Віктор

Останні півтори року ця думка постійно крутися в голові, як зробити так щоб за фейк і навмисну брехню люди несли відповідальність. Тому що Україна докотилася до того, що хтось один напише, 10-20 ботів підтримають і декілька міліонів людей вже в це вірить. А в кінці немає крайнього і ця історія повторюється знову і знову, репости роблять бездумно. По суті настрОєм людей керують за допомогою фейкових новин як бездумним стадом. А за Британію і США фейсбук так і не поніс відповідальність, що показало відкрите поле шахрайської діяльності з повною безкарністю.