Як і всі інші батьки, Аріана Андерсон панікувала щоразу, коли її перша дитина починала плакати. Їй боляче? Вона хоче їсти? Та коли в жінки з’явилася третя дитина, вона вже добре розуміла, чого хоче немовля.

Пані Андерсон — нейропсихолог із Каліфорнійського університету, тому власний досвід та знання вона вирішила перетворити на алгоритм, який стане у пригоді іншим. За 5 років, тисячі криків та 1,7 тис. дітей на світ з’явився безкоштовний додаток Chatterbaby.

Він аналізує співвідношення мовчання та плачу малечі, гучність, тощо. Тому програма з 90-відсотковою точністю знає, коли дитині боляче, коли вона просить їсти, а коли просто капризує.

Наразі додаток має досить обмежений словниковий запас. Але що більше людей його використовує, то ширший спектр емоцій і бажань він зможе ідентифікувати.

На думку розробників, Chatterbaby може стати чимось більшим, ніж простим помічником для молодих батьків. Це насамперед потужний інструмент збору даних, який одного дня зможе діагностувати аутизм.

Принаймні цього прагне пані Андерсон. Вона вважає, що особливо корисною така функція буде у регіонах, де люди мають обмежений доступ до якісних медичних послуг.

«Більшість досліджень аутизму проводилося серед соціально розвинутих та економічно вигідних груп населення, тобто серед білих. Тому дітям інших кольорів шкіри аутизм діагностують на 1-2 роки пізніше, аніж їхнім білим одноліткам», — каже нейропсихолог.

Щоб використовувати додаток, батьки мають підписати форму згоди на дослідження. Це дозволяє Каліфорнійському університету збирати і зберігати аудіофайли, записані через програму, на своїх серверах.

Користувачам також пропонують пройти опитування, яке допомагає ідентифікувати відхилення у дитини.

Chatterbaby доступний англійською та іспанською мовами.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Завантажити додаток для android можна тут.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти