Успіхи українських школярів на різноманітних конкурсах, зокрема й міжнародних, безкоштовний цикл уроків з інформатики The Future, сайт із підготовки до ЗНО, літня школа програмування — ці приклади демонструють позитивні зрушення у вітчизняній системі освіти.

Але проблема в тім, що вони не є системними, і здебільшого прогрес залежить від ініціативи на місцях. У Міністерстві освіти до реформування галузі нібито готові, та констатують: є низка перешкод.

Загальна проблема нашої освіти в тому, що вона застаріла. Як морально, так і технологічно. Що треба зробити, аби це виправити? Відповідь шукали на круглому столі, учасниками якого стали представники влади, бізнесу, громадськості, експертних кіл та представники різних регіонів України.

Отже, маємо добру новину, але із домішками дьогтю. Протягом 2018 року має бути створено національну е-платформу, здійснено розробку перших е-підручників, курсів дистанційного навчання для школярів та підвищення кваліфікації для вчителів. Але.

Є кілька проблем, які гальмують процес. Серед них — незадовільне інтернет-покриття, недостатня кількість комп’ютерів (із 16 тис. закладів середньої освіти лише 5,6 тис., а це 34%, мають понад 20 ПК), застарілі нормативи.

«Санітарні правила та норми, затверджені МОЗ, обмежують кількість уроків із застосуванням  технічних засобів навчання до 4-х на тиждень для початкової школи і до 6-ти уроків для старшокласників — тобто менше одного уроку на день», — зазначається у повідомленні МОН.

Ще одна проблема пов’язана з фінансуванням. Наприклад, на розробку та створення е-підручників цього року в бюджеті закладено 40,9 млн грн, а на їхні друковані аналоги — 732 млн грн.

«Ми починаємо розвиток цифрової освіти в Україні — створюється національна освітня платформа та е-підручники, але нам потрібна допомога. Зокрема, ми запрошуємо до співпраці програмістів та представників бізнесу. Сучасні технології в школі мотивуватимуть дітей до навчання і формуватимуть практичні навички», — зазначила Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України.

Відповідь на таке прохання прогнозована і зрозуміла — держава має підготувати стратегію з упровадження цифрових технологій, аби бізнес розумів, які кроки він може зробити. Також за державою— технічне забезпечення шкіл та підвищення кваліфікації вчителів.

«Світова практика свідчить, що країни з передовими системами освіти — Фінляндія, Швейцарія, Сінгапур, Корея, Уругвай — випереджають інших і за рівнем економічного розвитку», — додав Олександр Кубраков, керівник сектору IT BRDO (незалежний експертно-аналітичний центр із регуляторної політики в Україні).

Наразі спільними зусиллями триває розробка документації, необхідної для запровадження цифрової освіти.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти