Ростислав Камеристов
Опубліковано: 31 Травня 2018
Оновлено: 3 Липня 2018

У нас клептоманію взагалі за хворобу не вважають і думають, що людині корисно посидіти за ґратами, щоб більше так не робити. Однак тюрма не виправить клептомана.

Шукаючи заспокоєння, він крастиме ще більше. Чому так?

Татова викрутка, мамина помада

По суті, клептоманія — це психічний розлад, викликаний сильним сплеском негативних емоцій. А перші сигнали хвороби з’являються здебільшого у дитячому віці. Одного разу щось сильно мусило вплинути на п’ятирічну дитину, аби вона шукала заспокоєння.

Може, її покарали або налякали. Можливо, вона стала свідком сварки батьків чи інших негараздів у родині.

А як дитині втішитися? Вона бачить цікаву річ, яка їй не належить. Зважте, що діти дивляться на світ іншими очима, ніж дорослі. Дзеркальце старшої сестри, мамина помада, шпилька сусідки видаються дівчинці справжнім скарбом. А хлопчик негайно хоче стати володарем яскравого скельця, цвяшка, татової викрутки, які знайшов у гаражі.

Це ж така радість – володіти речами, які подобаються тобі! Можна, звичайно, попросити. Але ж дорослі можуть їх не подарувати, тож іншого виходу немає — треба непомітно взяти.

Перша неусвідомлена крадіжка, яка дуже втішила дитину і зробила її щасливою, вже встигла забутися. Та емоційна пам’ять є набагато сильнішою, ніж подієва. Підсвідомо людина завжди прагне повернутися до стану щастя. Особливо цього хочеться тоді, коли тобі погано, коли щось засмучує.

Відтак, подорослішавши, людина розуміє, що чинить погано. Але почуття та емоції беруть гору над розумом.

Це майже секс

Як готується клептоман, вирушаючи «на справу»? А ніяк! Багато хто розповідає, що зовсім не планує красти, йдучи, наприклад, до магазину. «Але раптом ти відчуваєш, як пітніють руки, у скронях пульсує кров», — так клептомани описують свій стан.

«Тебе наче якась сила штовхає на крадіжку, ти не можеш не взяти те, що лежить перед тобою. Крадеш, тішишся, а потім сам дивуєшся, навіщо це зробив».

До речі, деякі західні психіатри вважають клептоманію різновидом сексуального порушення. Бо частина клептоманів отримує від крадіжок майже таке саме задоволення, як від сексу. Адреналін!

Беруть вони переважно те, що першим під руку потрапить. Зазвичай це дрібнички, які легко сховати. Клептоман не думає, чи потрібна йому ця річ, для нього важливий процес. Утім, він взагалі у мить крадіжки ні про що не думає, а діє імпульсивно.

Як відрізнити клептомана від злодія?

Злодій бере чуже заради наживи, клептоман — заради процесу, від якого дістає задоволення. Здебільшого клептомани не користуються тим, що поцупили, можуть забути про вкрадену річ або навіть викинути її. Злодій планує крадіжку, клептоман — ніколи.

Він діє спонтанно, підсвідомо, керуючись імпульсом. Для клептомана важливий не предмет крадіжки, а сам факт. Часто він сам не може пояснити, навіщо украв скріпки, якщо вдома немає степлера. Злодій, якого упіймали на крадіжці, заперечує до останнього, йому не буває соромно. А клептомани щиро каються, навіть плачуть і просять, щоб про їхній вчинок нікому не розповідали.

Понад 90% клептоманів — це дівчата і жінки, більшість з яких не мають фінансових труднощів. Крадуть вони лише із цікавості і для драйву

Найкращі ліки — щастя

Чи виліковна клептоманія? На щастя, так. Адже більшість пацієнтів усвідомлює проблему і просить про допомогу. Деяким людям потрібно 5 — 6 сеансів психотерапії, і вони забувають про свою погану звичку назавжди. Когось доводиться лікувати періодично, бо манія повертається.

Психолог витягує на поверхню психотравму, яка спричинила проблему. Вас попросять детально пригадати, з чого усе почалося — як відбулася перша крадіжка, що ви при цьому відчували, як поводилися — і чесно проаналізувати наслідки такої поведінки тепер.

Адже крадіжка — це підлість щодо людей, у яких ви цупите речі. Хтось платив за них гроші, а ви хочете відібрати чуже.

Спробуйте усвідомити безглуздість ситуації — невже варто ризикувати довірою людей і псувати власну репутацію, аби заволодіти якимось непотребом?

Натомість ви повинні тішитися чимось іншим. Що дає вам радість, що робить вас щасливими? Може, це перегляд фільмів, спілкування з друзями, якесь хобі? От і шукайте задоволення там!

Активіст за права курців. Нікого не чіпаю, веду Telegram-канал @depeshalypynskoho. Час від часу публікуюсь в журналі «Фокус».
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення