Ірина Львова
Опубліковано: 5 Червня 2018
Оновлено: 7 Червня 2018

Ще античний лікар Гіппократ стверджував, що стан організму тісно пов’язаний із темпераментом людини. Він писав, що гнів викликає астму, смуток — розлади шлунково-кишкового тракту, меланхолія — ​​хвороби серця і мозку.

Однак саме слово «психосоматика» з’явилося тільки у XIX столітті, а класична теорія психосоматичних захворювань виникла вже у середині XX століття.

Ґрунтується вона на твердженні, що свідомість тілесна, а тіло сприймається психологічно. І стрес – це зовсім не банальний набір відчуттів у нашій голові, а конкретний фізіологічний процес, який впливає на роботу внутрішніх органів.

Сучасна медицина не заперечує, що більшість хвороб справді виникають на тлі стресу і негативних психологічних переживань, а отже передусім потрібно лікувати нерви.

Водночас будь-який лікар скаже вам, що твердження, ніби рак виникає від невисловлених образ, можна пояснити тільки цинізмом або невіглаством.

Йдеться про те, що, окрім психологічних, у хвороб є безліч інших причин: харчування, спосіб життя, стан довкілля, генетична схильність, інфекції. І саме ці причини зазвичай виявляються основними.

І «підписувати» під психосоматику ангіну чи апендицит, м’яко кажучи, нерозумно.

Але є низка певних захворювань, у яких відсутній фізіологічний субстрат за безсумнівної наявності негативних симптомів.

Ми підготували перелік хвороб, які, на думку провідних світових медиків, усе ж мають психосоматичне походження. Але водночас хочемо зауважити, що й вони потребують лікування не лише у кабінеті психотерапевта.

1. Артеріальна гіпертензія

Хвороба небезпечна безсимптомним перебігом, адже симптоми проявляються лише під час гіпертонічних кризів (головний біль, запаморочення, біль у грудях, відчуття страху).

Основною клінічною ознакою хвороби є тривале і стійке підвищення артеріального тиску внаслідок стресів.

На що звернути увагу: вживання кофеїну, куріння та дефіцит вітаміну D теж можуть бути основними причинами виникнення хвороби.

2. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки

Це одне з найпоширеніших у світі захворювань, від якого страждають приблизно 15-20% дорослого населення планети. Що й не дивно у наш неспокійний час.

На що звернути увагу: останніми роками вчені знаходять докази того, що виразка є автоімунним захворюванням і виникає у людей, які перенесли бактеріальну кишкову інфекцію. Здебільшого тут винна бактерія Helicobacter pylori, а лікують її антибіотиками.

3. Ревматоїдний артрит

Це системне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів вперше може проявитися після важкого фізичного навантаження, емоційного шоку, втоми.

На що звернути увагу: за результатами останніх досліджень, які провели американські дієтологи, хворобу спричиняє алергічна реакція на якийсь чинник, що впливає на нервову систему. Підозрюваними у цій справі є бактерії і токсини, які потрапляють у кров із товстої кишки та через печінку, яка не може їх вивести.

4. Гіпертиреоз та тиреотоксикоз

Ці хвороби щитоподібної залози нерідко викликають занепокоєння, дратівливість, психомоторне збудження, труднощі з увагою та зосередженням, безсоння.

На що звернути увагу: гіпертиреоз також може з’являтися на тлі приймання деяких медикаментів або через дефіцит йоду.

5. Бронхіальна астма

Причина хвороби – неможливість висловити свої негативні емоції природним способом, наприклад, за допомогою сліз. Ситуація ускладнюється тим, що для астматиків зазвичай характерна сильна емоційність і низька стресостійкість.

Вони постійно пригнічують внутрішній негатив, а той усе-таки намагається вийти назовні бронхіальним спазмом.

На що звернути увагу: астму також викликає поєднання комплексної та не зовсім зрозумілої взаємодії факторів довкілля та генів.

Ці фактори впливають як на важкість протікання хвороби, так і на реакцію на лікування. Вважається, що нещодавнє зростання рівня захворюваності на астму спричинене епігенетичними змінами (спадковими факторами, що не пов’язані з послідовністю ДНК) та несприятливим середовищем проживання

6. Нейродерміт

Належить до захворювань нейрогенно-алергічного характеру і проявляється шкірними висипаннями. Часто розвивається у складних партнерських взаєминах.

Нерідко спостерігається тісний взаємозв’язок із сильними переживаннями, бажанням сексуальної близькості або, навпаки, запереченням партнера.

За такого розвитку захворювання перша реакція на зміну емоційного фону надходить через тілесне сприйняття, тобто – шкіру. Дані проведених досліджень вказують на взаємозв’язок нейродерміту з депресивним синдромом, напруженими умовами проживання, страхом перед майбутнім і відсутністю підтримки близьких людей

На що звернути увагу: вважається, що основним фактором розвитку нейродерміту є також генетична схильність

7. Міалгічний енцефаломієліт

Простіше кажучи – це синдром хронічної втоми. Раніше цей синдром, жертви якого відчувають нестачу енергії навіть при мінімальних навантаженнях і часто стають ізольованими від суспільства, вважався одним із різновидів істерії.

Пацієнтам рекомендувалося пройти курс психоаналізу, щоб опрацювати витіснення емоційних травм, які нібито проявляються занепадом сил та іншими фізіологічними симптомами.

На що звернути увагу: вчені припускають вірусний характер цього захворювання.

А висновок із цього простий: нерви нервами, але провокують вони далеко не кожну хворобу.

І під час лікування навіть психосоматичних захворювань все ж не слід нехтувати ретельним обстеженням і варто дослухатися до лікаря, якщо він пропонує медикаментозне лікування.

← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення