Борознити простори Всесвіту — вельми витратна справа. Тому інженери завжди працюють над тим, аби зробити космічні польоти менш витратними. Днями власний варіант, як можна зекономити, презентувала команда дослідників із Шотландії та України.

Журналісти Science Alert зазначають, що наразі найбільш популярні варіанти знизити витрати — це запускати багаторазові ракети та одноступінчасті орбітальні.

«Проте команда інженерів з Університету Глазго та України нещодавно запропонувала зовсім іншу ідею, яка могла б зробити запуск космічних апаратів із корисним навантаженням більш доступним», — пишуть вони.

Презентовану ракету прозвали «аутофаг». У біології це слово означає поглинання клітин власного організму. Та як цей термін стосується космічної галузі?

Почнемо з початку. Команда учених під керівництвом Віталія Ємєця, професора Дніпровського Національного університету ім. Олеся Гончара, та Патріка Харкнеса, старшого викладача з Університету Глазго (Шотландія), замислилася над тим, що ж у ракеті можна спростити. Перше, що спадає на думку — це паливні баки, чия вага знижує ефективність ракети-носія. Окрім цього, вони дуже швидко перетворюються на космічне сміття, бо є одноразовими.

Та що менше пального, то менша орбіта, на яку може вийти апарат. Тому економити на резервуарах — не вихід. І тоді дослідники створили «двигун-аутофаг».

За основу вони взяли принцип дії аерозольного балона. Є паливний стрижень, виготовлений із твердого пластику і заповнений окислювачем. Коли стрижень вводиться у гарячий двигун, паливо і окислювач випаровуються, і виникає газ, який створює тягу.

«Тіло ракети — це вихлопна труба. У міру того, як транспортний засіб набирає висоту, двигун «з’їдає» «тіло» від самого низу», — кажуть розробники.

Вони вже випробували прототип двигуна у лабораторії міста Дніпра. Пристрій справно працював протягом 60 секунд. У майбутньому команда хотіла б провести повноцінний запуск, але для цього потрібні кошти.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти