Хто, де і чому вигадав сучасну концепцію історії України?

Відповідь на це запитання давно і добре відома. Прадідом сучасної концепції історії України був відомий кожному студентові-історикові Василь Татищев (або на українській Вікі).

Нащадок смоленської гілки Рюриковичів, активний діяч доби Петра І, Татищев реалізовував свої таланти у різних напрямках — військовому, цивільному та інших. Відзначився як економіст та географ. Заснував три міста — Єкатеринбург, Перм та Ставрополь (сучасний Тольятті). 1739 р.

Татищев завершив перший варіант відомої «Історії Російської».

Суть його версії така: Київська Русь — це «дрєвнєрусскоє государство», за яким настав час «феодального роздрібнення». Основний зміст цього періоду — боротьба із навалами із Заходу та «монголо-татар». Останнє завершилося встановленням «монголо-татарського» панування над Руссю. Далі настав період об’єднання «русскіх» земель, центром якого стала Москва.

Цей період завершився поваленням «ординського» панування в XVI ст. та утворенням Російської держави.

Далі на Росію чекали Лівонська війна, опричнина Івана IV «Грознава» та «Смута», яка завершилася обранням на царський престол Міхаіла «Романава».

Основні події наступного історичного періоду — утвердження кріпацтва, «возз’єднання» України та Росії, реформи Петра І, царювання Катерини Великої, «возз’єднання Правобережної України з Лівобережною і включення Білорусії до складу Росії, що мало об’єднати в одній державі росіян, українців та білорусів». І так далі і тому подібне.

Татищевська версія російської історії стала концептуальною основою фундаментальних узагальнюючих творів інших класиків російської історичної науки — Миколи Карамзіна, Сергія Соловйова, Василя Ключевського, Павла Мілюкова та інших беззаперечних для сучасної російської історичної школи авторитетів.

Цією ватою і набиті мізки людей по обидва боки україно-російського кордону.

Данило.