Андрій Сабініч
Опубліковано: 29 Червня 2018

Перший же результат запиту до Google повідомляє, що Hyperloop — це вакуумний потяг. Цікаве визначення. Але якщо вам цього недостатньо,  це стаття саме для вас!

На логотипі Hyperloop (дослівно — «велетенська петля») бачимо замкнуту фігуру у формі нескінченності. Це і є загальний вигляд проекту, розробленого командою Ілона Маска у 2012-2013 рр. Візуально принцип роботи досить простий: капсула з пасажирами у великій довгій трубці певним чином перебуває над рейками, розвиває колосальну швидкість (450-1220 км/год) і гальмує на станції. Як це працює?

Головне завдання такого потягу — подолати спротив повітря. Сучасні потяги мають певні перешкоди, що гальмують їхній рух; це, зокрема, сила тертя (сталеві колеса на сталевих рейках) та зіткнення з повітрям. Якщо звернути увагу на звичайні трамвайні рейки, коли ними їде трамвай, можна побачити, що вони просідають. Це зроблено для того, щоб сила, з якою трамвай тисне на рейки, не поверталася до нього, а йшла «в землю». Творцям Hyperloop вдалося вирішити як проблему коліс і рейок, так і спротиву повітря.

Саму капсулу зроблено з надлегкого, але міцного і жорсткого матеріалу під назвою вуглепластик, або карбон.

Зі сталевої труби, яка є основною частиною транспортної траєкторії, завдяки розставленим на всьому шляху вакуумним насосам викачується максимально можлива кількість повітря. Ось звідки назва «вакуумний потяг».

Явище магнітної левітації, що піднімає капсулу над рейками і приводить її в рух, позбавляючи нас проблеми сили тертя, забезпечується лінійним індукційним двигуном. Принцип його роботи легко розглянути на прикладі вентилятора: на фото вище бачимо ротор (яскраво-блакитний), що рухається завдяки електромагнітній індукції від статора (напівпрозорі ланки навколо ротора).

Коли на статор подається струм, ротор обертається. У Hyperloop, як уже зазначалося, лінійний двигун, тому ланки статора зібрані не в коло, а в довгу лінію. Така лінія завдяки електромагнітній силі й дозволяє підняти капсулу з ротором над рейками.

Завдяки вакуумним насосам можна викачати багато повітря, але не все. Отже, спротив повітря, яке залишиться, все ж таки буде?

Турбіна компресора на носі капсули перенаправляє залишки повітря під капсулу, чим максимально зменшує ту його кількість, з якою доведеться зіштовхнутися потягу.

Електроенергію, яка має забезпечувати повноцінну роботу Hyperloop, планується отримувати від сонячних панелей, розташованих біля станцій.

За даними досліджень Українського інституту майбутнього, побудова маршруту «Київ-Одеса» буде коштувати $3,6 млрд, вартість квитка становитиме 518 грн, а час у дорозі — 31 хв. А це щонайменше в 14 разів швидше за нинішні 7 годин дороги Укрзалізницею.

Закінчив НТУ "Дніпровська політехніка" за спеціальністю "Відновлювальні джерела енергії". Пишу про електромобілі та альтернативу енергетику.
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення