Люди, які втратили ногу або руку, часто відчувають «фантомний біль» — ніби відсутня кінцівка все ще існує. Та невдовзі, завдяки зусиллям учених з Університету Джона Хопкінса, така ілюзія може стати реальністю. Науковці створили оболонку для протезів, яка повертає можливість відчувати.

«Через багато років до мене повернулося чуття дотику», — запевняє чоловік, який переніс ампутацію та вже випробував на собі нову технологію.

Е-dermis — саме таку назву має оболонка, створена із тканини та гуми. Але головне у цій конструкції — датчики, які імітують нервові закінчення. Вони відтворюють чуття дотику, а також біль, передаючи імпульси назад до периферичних нервів.

«Ми створили датчик, який дозволяє відчувати, ніби це є ваша шкіра. Нас надихала анатомія людини», — зазначив Люк Осборн, учасник дослідницької групи.

Учений додає, що людині з протезом дуже важливо відчувати не лише дотики, але й біль, коли того вимагає ситуація.

«Біль — це, звісно, неприємне відчуття, але воно не менш важливе, бо є частиною захисної реакції. Наявні протези можуть допомогти відновити втрачену функцію, але людині все ж не вистачає відчуття дотику або сприйняття», — каже Люк.

За словами Осборна, e-dermis не потребує виготовлення якогось особливого протеза — пристрій може співпрацювати із тими, що вже є на ринку.

Водночас e-dermis не є чутливим до температури.

Технологія штучної шкіри допоможе зробити роботизовані системи більш «людяними», впевнені науковці. Також вона може знадобитися космонавтам у відкритому космосі, якщо зафіксувати e-dermis на рукавицях скафандра.

Наразі учені хочуть зрозуміти, як краще забезпечити нервовий зв’язок, аби незабаром технологія була готова для широкого використання.

Співробітники з Університету Джона Хопкінса не єдині, хто рухається у цьому напрямку. Нещодавно світлі голови з Клівлендської клініки нарешті змогли встановити кінетичний зв’язок, тобто налагодити сигнали нервової системи між протезом та тілом людини.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти