Людство нарешті починає розуміти — чиста вода, повітря та інші природні ресурси не беруться нізвідки. Навіть більше, через нещадну експлуатацію нашої планети вони можуть і закінчитися. Тому будь-які розробки у цьому напрямі вітаються. Один із найяскравіших прикладів для наслідування — душ, в якому ніколи не закінчується гаряча вода.

Диво-душову кабінку розробив Мердад Маджубі зі Швеції. Та, правду кажучи, на її створення розробника надихнули аж ніяк не земні проблеми, а… марсіанські. Ще студентом він проходив стажування у Космічному центрі NASA імені Ліндона Джонсона. Хлопець працював над програмою «Марс», одним із напрямів якої була розробка варіантів колонізації Червоної планети. Головна проблема — спартанські умови, з якими неминуче стикнуться піонери.

«Ідея подорожей у космосі дуже приваблива. Та якщо вам скажуть, що ви будете носити підгузки і вже ніколи не зможете сходити в душ, я певен, ви двічі подумаєте, перш ніж спакувати валізи», — зазначав Маджубі в інтерв’ю.

У NASA вже був фільтр, який не тільки очищував воду після миття, а й навіть перетворював сечу на придатну для пиття рідину. Коли Мердад залишив космічне агентство та повернувся до рідної Швеції, він вирішив створити власну версію цього фільтра.

Так з’явилася душова кабінка, у якій рециркулює десь 5-10 л. Вода очищується у міру надходження, тобто майже миттєво. Під час миття зберігається до 90% H2O. Статистику використання можна відстежити через спеціальний додаток.

Зазвичай таку систему встановлюють під час будівництва або ремонту ванної кімнати.

Наразі душова кабінка коштує 2500 $. Та Мердад Маджубі робить все можливе, аби знизити вартість до 700-1000 $. Тоді його пристрій зможе потрапити на ринки країн, що розвиваються.

За словами Мердада, він та його компанія, яка має назву Orbital Systems, отримують багато питань щодо того, як працює система:

«Вода справді чиста? А якщо подзюрити?» — питають мене. Та відповідь у нас одна, незалежно від умов: «Вода дійсно чиста».

Нагадаємо, що у Великій Британії винайшли туалет, який спалює відходи, перетворюючи їх на попіл, а з сечі робить воду.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти