Єрченко Вадим
Опубліковано: 13 Липня 2018

Днями відбувся черговий запуск, який здійснила компанія SpaceX Ілона Маска. Місія — доправити на міжнародну космічну станцію не зовсім звичайний вантаж: 20 мишей-космонавтів жіночої статі, причому генетично ідентичних, міцну каву та Cimon’а, робота зі штучним інтелектом, зовні схожого на телевізор.

Перші потрібні для дослідів, із приводу кави також немає питань, а ось що там буде робити «розумна» бляшанка? Доводити екіпаж до божевілля, щоб потім знищити не лише його, а й взагалі людство? Ви що, кіно не дивилися?!

«Він доброзичливий хлопець, і взагалі у нього є кнопка вимкнення», — запевняє Крістіан Карраш, фізик із Німеччини та менеджер проекту.

Так що ж Cimon буде робити на МСК? Узагалі його ім’я розшифровується як Crew Interactive Mobile Companion, або «мобільний інтерактивний компаньйон екіпажу».

Німецький астронавт Олександр Герст, який прибув на станцію десь місяць тому, познайомить Cimon’а з особливостями життя в космосі та на МКС зокрема. Коли робот розбереться, що до чого, він буде «дрейфувати» біля Герста та надавати консультаційну підтримку під час дослідів.

Cimon був знайомий з Олександром, так би мовити, заочно — у його пам’ять завантажили голос та обличчя астронавта. Так, Cimon може допомагати й іншим п’яти членам екіпажу. Але найкращим «компаньйоном» він буде саме для Герста, зазначив Карраш.

Щоб покликати Cimon’а, космонавту буде достатньо лише назвати його ім’я. Мова спілкування — англійська, яка офіційно визнана на МКС.

Робот посміхається, якщо відчуває, що учасники діалогу мають добрий настрій, та хмуриться, якщо навпаки. Під час перебування у космосі Cimon має ставати розумнішим. Водночас його система буде оновлюватися через IBM Cloud.

До речі, розробники вирішили відмовитися від робота-гуманоїда, аби зайвий раз не лякати космонавтів. Окрім цього, завдяки своїй сферичній формі він безпечний для оточення. Робот не має гострих країв, якими міг би випадково пошкодити обладнання чи зачепити людей.

Cimon коштував 5,8 млн $. На його створення пішло два роки.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти
← Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
Поширити у Фейсбуці
Надіслати у Messenger
Надіслати в Telegram
Надіслати у WhatsApp
Зберегти в Pocket
Обговорення