Проїжджаючи повз приватні садиби в селах та селищах міського типу, на дахах будинків досить часто можна побачити сонячні панелі. Трохи рідше впадають в око вітряні електростанції. Чи усі їхні власники заробляють на цьому? Як швидко може окупитися середня СЕС? Кому продавати електроенергію? Нумо розберімося.

Сонячні панелі виробляють енергію з різною ефективністю. Змінюються пори року та інтенсивність сонячних променів. У весняно-літній період виробляється майже вп’ятеро більше електроенергії, ніж взимку. Цей надлишок енергії великі сонячні ферми накопичують в акумуляторах, але звичайним громадянам такий спосіб не по кишені. До того ж, в акумуляторів є певні обмеження і термін роботи.

Якщо сонячні панелі вироблятимуть забагато енергії, інвертор може автоматично їх вимкнути, тому найкраще в такому випадку — продати надлишок електроенергії державі.

У всьому цивілізованому світі, зокрема, й в Україні, є «зелений тариф». Законодавство України гарантує викуп надлишкової електроенергії у домогосподарств, де встановлено сонячні панелі або вітряки.

Дослідження показують, що в центральній частині країни власник невеличкої СЕС із лютого по жовтень може повністю забезпечувати свій будинок електроенергією, ще й продавати надлишки державі. Для прикладу наводять середньостатистичну СЕС, яка за рік дає 13500 кВт/год. З них — 7500 кВт/год є надлишком енергії, який не використовується. Його держава купує по 3,75 грн за 1 кВт. Згідно з цим тарифом, за продаж 7500 кВт/год можна отримати від держави близько 28000 грн на рік.

«Зелений тариф» — не тариф у класичному розумінні цього слова. Це механізм заохочення населення до виробництва електроенергії з відновлювальних джерел.

Хочу власну електростанцію, що далі?

Насамперед, маємо відрізняти приватні електростанції (до 30 кВт), де сонячні панелі розташовані на даху або на фасаді приватного домогосподарства, та бізнес-проекти — величезні сонячні ферми потужністю в тисячі кіловатів. Більше уваги приділимо першому варіанту.

Над усіма питаннями щодо електроенергії та електростанцій в Україні працює НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Саме вона встановлює і регулює ціну, за якою держава купує електроенергію за «зеленим тарифом», заохочуючи громадян.

Динаміка цін, за якими НКРЕКП купуватиме 1 кВт/год за «зеленим тарифом»

У випадку з вітровими електростанціями, ціна за кВт/год до 2025 року впаде лише на 49 копійок.

До речі, за використання обладнання українського виробництва, до 2030 року ви будете отримувати надбавку в розмірі 3-5% до «зеленого тарифу».

Також є певні обмеження щодо СЕС у себе на ділянці: її максимальна потужність не має перевищувати 30 кВт (не більше 10 кВт на кожну зареєстровану за цією адресою особу), а право продавати електроенергію ви маєте лише тоді, коли її обсяг перевищує місячне споживання електроенергії цим приватним домогосподарством. Тобто щоб електростанція заробляла, вона має повністю забезпечувати вас електроенергією, бо продавати державі можна тільки надлишок.

Якщо ви спожили більше енергії, ніж виробила ваша станція — ви сплачуєте лише різницю.

Позитивним моментом є те, що для встановлення станції вам не потрібні жодні дозволи, документи, довідки, ліцензії тощо. У вимогах НКРЕКП до сонячних електростанцій вказано, що панелі мають орієнтуватися на південь, дах — бути досить міцним, аби витримати додаткове навантаження, та слід ліквідувати ті споруди або дерева, які могли б затіняти сонячні панелі.

Далі вам треба подати заяву і схему підключення до місцевого обленерго, встановити спеціальний лічильник та інвертор. Відкрийте рахунок в банку, куди будуть надходити гроші від продажу електроенергії. За 5 днів після оплати послуг фахівець з обленерго підготує лічильник до роботи. Останній крок — укладання угоди про купівлю-продаж між вами та енергопостачальником.

Через географічні умови у Західній Україні продуктивність сонячних панелей нижча, тому розрахунки проводяться індивідуально. Для тих, кого цікавлять цифри тут і зараз, наведемо опосередкований розрахунок: станція потужністю 10 кВт вироблятиме надлишок приблизно 7200 кВт/год на рік. Маючи зелений тариф 5,92 грн за кВт/год, з надлишку ми отримаємо 43000 грн за рік — це наш чистий прибуток. Додаємо до цієї цифри ~5000 грн, які ми зекономили на тому, що самі себе забезпечували електроенергією і отримаємо цифру у 48000 грн.

Монтаж і підключення 1 кВт сонячної електростанції в середньому коштує 25000 грн. Як бачимо, середній термін окупності СЕС — 10-15 років.

Побутова СЕС 20 кВт на Буковині

Вартість «зеленого тарифу» залежить від типу енергії, яку ви виробляєте та року підключення до тарифу. Таким чином, що раніше ви під’єднаєтесь, то дорожче зможете продавати електроенергію. До речі, сонячна енергія оплачується державою дорожче, аніж енергія вітру.

Тим, хто серйозно зацікавився цією темою — радимо гайд від Держенергоефективності.

В підсумку

Серед перспектив «зеленого тарифу» в Україні — можливість споживача обирати, у кого він хоче купувати енергію. Наразі є лише один покупець, який купує у всіх — держава. Конкуренція у цій сфері не лише дасть новий поштовх малому і середньому бізнесу, а й дозволить дізнатися реальну ціну за електроенергію.

Гадаємо, вам буде цікаво дізнатися, що насправді ціна на електроенергію взята «зі стелі» ще за радянських часів. Ці цифри дозволяють виробникам існувати навіть за мінімального обсягу продажу, мати якийсь прибуток та утримуватися на ринку. Реального підґрунтя для формування ціни на сьогодні немає. Спробуйте уявити, як саме конкуренція між сонячними фермами вплине на монополію нинішнього українського ринку електроенергії.

Це — принцип нової економіки, до якого Україна поступово приходить. Згадайте, яким потужним та непохитним був ринок таксі та «бомбил». Та кілька років тому прийшов Uber і став гігантом. Те ж саме з Telsa.

Радянські часи призвичаїли нас до схеми «більші обсяги — більше успіху». Наш час дозволяє невеликій, але інноваційній економічній моделі зробити переворот на ринку, і це — прекрасно.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці

Публіцист, інженер сонячних панелей.

Коменти