1926 року американський винахідник Нікола Тесла в інтерв’ю щотижневику «Collier’s» сказав, що в майбутньому радіо перетвориться на «великий мозок», а всі пристрої стануть частиною єдиного цілого. Засоби, що дозволятимуть це, поміщатимуться в кишені.

На початку XXI століття кількість пристроїв, під’єднаних до інтернету, перевищила населення Землі, а отже, виник інтернет речей, або IoT (Internet of Things).

Що це?

Інтернет речей — це система, що об’єднує реальні речі у віртуальну мережу. Завдяки цьому ефективність їхньої роботи підвищується, а втручання людини майже не потрібне.

Гарним прикладом є Smart Home від Xiaomi:

  • чайник закипить, щойно ви прокинетеся;
  • очищувач повітря працюватиме, коли ви біля нього,
  • робот-пилосос зробить усю роботу, поки вас немає вдома;
  • світло працюватиме, лише коли хтось є у кімнаті, відстежуючи це датчиками руху.

Apple, Amazon та Google також розробляють власні екосистеми, що у майбутньому мають приємно нас здивувати.

Як це працює?

Архітектура IoT-пристроїв досить проста. Для роботи прилади мають розпізнавати один одного, отримувати інформацію з довкілля, мати мережу для зв’язку між собою та комп’ютер, який все це оброблятиме.

Пристрої розпізнають один одного завдяки інфрачервоним міткам чи QR-кодам, які дозволяють кожному приладу мати власне «ім’я». Інформацію з довкілля отримують завдяки різним датчикам, сенсорам, а також Bluetooth та Wi-Fi. Обробляє все це невеличкий вбудований комп’ютер.

Для того, аби ефективно взаємодіяти між собою, пристрої мають «спілкуватися» однією мовою. Виробники намагаються прийти до загального стандарту, але ситуація далека від остаточного вирішення. Відсутність єдиної мережі зв’язку між девайсами сьогодні найбільше гальмує розвиток інтернету речей.

Різновиди IoT-систем

Загалом, усі екосистеми бувають двох типів: масові та критичні.

Масові — це такі, де один сервер приймає багато запитів від великої кількості пристроїв, обробляє їх та аналізує. Масовий IoT вже навколо нас — система Eway відстежує рух громадського транспорту в містах України, Нова пошта моніторить посилки і дає вам інформацію про доставку, а MiBand аналізує ваш сон і порівнює його з результатами інших користувачів. Масові системи зазвичай дешеві та не споживають багато електроенергії.

Не менш важливу роль у нашому житті відіграють критичні екосистеми IoT. Їхнє завдання — оперативно передавати інформацію через надійну стійку мережу, бо від цього часто залежить людське життя. Наприклад — автопілот Tesla.

Автопілот Tesla, графічний інтерфейс

Він працює завдяки чотирьом елементам, які обробляє центральний комп’ютер. Фронтальний радар дозволяє системі «бачити» крізь дощ чи туман. 12 невеличких ультразвукових сенсорів, розташованих по всій машині, допомагають автопілоту розуміти, де і на якій відстані перебувають машини навколо. Фронтальна відеокамера розпізнає та фіксує дорожні позначки, а надточний GPS-трекер, який водночас є й контролером, відстежує та аналізує дії всієї системи.

Інтернет речей сьогодні

Основний напрям розвитку IoT сьогодні — досягти такого рівня роботи системи, аби ми просто вказували їй, чого ми хочемо, а всі автоматизовані процеси вона взяла на себе.

Наприклад, в Австралії лікарі вже можуть відстежувати стан здоров’я пацієнтів у режимі онлайн завдяки натільним датчикам. Американський гігант стільникового зв’язку AT&T розробив платформу, яка відсилає сигнал SOS до поліклініки у випадку, якщо літня людина раптом впаде. А у Бразилії навряд чи в когось вийде зрубати лісові дерева, бо на них встановлені датчики, напряму з’єднані з поліційною дільницею.

Проблема безпеки

Найбільшою проблемою IoT є захищеність системи. У інтернету речей дуже низький рівень безпеки. Пристрої не мають жодних антивірусів або навіть систем ідентифікації користувача. А коли вони ще й під’єднуються до інтернету, хакери спокійно можуть викрасти будь-яку інформацію.

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) навіть писали про «ботнет речей»:

Ботнет — це мережа заражених вірусом комп’ютерів. Вірус відстежує і передає хакерам паролі користувачів та їхні особисті дані або виконує передані йому зловмисниками команди.

Так само заражають пристрої екосистем. Ботнет речей названо одним з найважливіших технологічних явищ 2017 року.

«Ботнет речей», ілюстрація

Майбутнє

IoT називають четвертою індустріальною революцією, яка не лише спростить нам побут, а й дозволить великим підприємствам автоматизувати багато процесів та ухвалювати ефективні рішення на основі аналізу величезних обсягів даних.

У майбутньому на нас чекають розумні будинки, які зможуть підбирати температуру в кімнатах відповідно до наших вподобань, автоматично відчиняти замки на дверях, коли ми будемо біля дому. Сподіваємося, проблему заторів вирішить громадський транспорт з автопілотом та система Smart City, але цього ще треба трошки зачекати.

Коменти

Александр

“-чайник закипить, як тільки ви прокинетесь;…” – неправда, чайники Xiaomi не обладают функцией удаленного включения или поддержкой сценариев. Единственное что они могут – поддерживать температуру на заданном уровне. Кроме того, управление осуществляется исключительно по Bluetooth, а значит необходимо находиться в зоне действия этого интерфейса.

Андрій Сабініч

І де протиріччя?