Передмова.
У вересні 1935 року демократично обраний парламент Німеччини ухвалив, зокрема, «Закон про охорону німецької крові та німецької честі» (Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre, повний текст тут).
Стаття 1.1. забороняла шлюби між євреями та німецькими підданими. Стаття 1.3. забороняла статевий зв’язок між євреями та німецькими підданими. Кара за порушення – 1 рік тюремного ув’язнення та примусові роботи. І цей закон, і ця загально усталена в цивілізованому світі позиція були прелюдією для винищення європейського єврейства.
Зміст.
За дві сотні років до того, російська імператриця Анна Іоанівна (1693-1740 рр., племінниця Петра І, перебувала на престолі з 1730 р. по 1740 р.)
…підписала такий документ:
Тепер простими словами: як мінімум від 1734 р. російська окупаційна влада офіційно провадила курс на ліквідацію українського етносу. Перший крок — уникнення/заборона статевих відносин між тогочасними українцями та українками (а до такого не додумалися навіть нацистські «юристи»).
Впродовж наступних 250 років — ліквідація держави, правової системи, традиційних деномінацій, абетки, літератури, письменників, мистців, навчання «язиком», а не мовою, голодомори, психушки, депортації, гулаги, попса, огидні серіали та всі інші коштовності вєлікава рускава міра.
Сьогодні це і є гаряча війна проти кожного з нас. Зокрема, проти тих, хто вважає аморальним проводити військовий парад у день 24 серпня.
