Проблема забрудненості океанів пластиковими відходами наразі гостра, як ніколи. Тому кожна країна намагається зробити свій внесок у спільну боротьбу. В Іспанії знайшли гусінь, яка той пластик їсть. У Тихому океані запустили очисну станцію, що збирає сміття. А днями китайські дослідники повідомили про створення нового виду пластику, що розкладається у морській воді за лічені дні.

За словами вчених з Університету Джорджії (США), щороку моря та океани «приймають» від щедрого людства десь 10 млн т пластикових відходів.

Аби це сміття повністю зникло, потрібні століття. Та у морських тварин немає стільки часу — вони гинуть прямо зараз, заплутуючись в упаковках з-під банкового пива або ковтаючи маленькі пластикові елементи.

Що ж пропонують дослідники з Китайської академії наук? Робити ту саму упаковку, одноразовий посуд тощо з винайденого ними матеріалу. В ньому є молекули, що призводять до хімічної реакції при взаємодії з H2O. Та головне, що процес розкладання триває лише 10 днів і він нетоксичний, зазначає Ван Гексіа, авторка проекту.

До біорозкладних поліефірів науковці додають водорозчинні з’єднання. Ця суміш також містить радикали (заряджені атоми або молекули з вільною валентністю), що діють, як каталізатор, який допомагає руйнувати пластик, реагуючи на інші хімічні елементи у воді.

У Китайській академії наук зазначили, що вони можуть адаптувати техніку для виробництва пакетів та одноразового посуду з такого матеріалу.

Наразі Ван патентує цю технологію. Також вона запевнила, що невдовзі Китай щороку вироблятиме 75 тис. т товарів з такого пластику. Над цим працюватимуть 4 заводи.

Та не все так райдужно. За словами Чан Вай-кіна, професора хімії з Університету Гонконгу, біорозкладний пластик існує вже кілька років і головна перешкода для його масового використання — це вартість.

Зазвичай такі матеріали коштують на 50% більше, ніж звичайні.

Каже професор.

Окрім цього, він звернув увагу на обсяги — 75 тис. т продукції проти 10 млн т відходів. Та це вже не в компетенції науки, додав Чан.

Скільки буде коштувати виробництво з нового матеріалу, ще невідомо, відповіла на це пані Ван. Також вона послалася на комерційну конфіденційність. Тому результати дослідження опублікують лише після отримання патенту.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти