Ще позаминулого століття американець Бенджамін Франклін якось помітив: улітку сонце сходить раніше, та люди продовжують спати при світлі, а потім спалюють свічки, працюючи в темряві. А що, як влітку посунути час уперед, щоб працювати більше при світлі сонця — воно ж безкоштовне, а за свічки треба платити.

Він підрахував економію від подібного введення й побачив, що так місто зможе заощадити значну суму коштів. Франклін підготував про це повноцінний проект. На заперечення відповів, що спочатку незручно, але згодом звикнеш і побачиш, наскільки це вигідно. Та все ж ідею Франкліна не схвалили.

Десь через сто років британця Вільяма Віллета відвідала та ж сама думка: спати після світанку — це ж яке марнування денного світла! Він запропонував переводити стрілки на 20 хв. вперед щонеділі у квітні й на 20 хв. назад щонеділі у вересні — так дискомфорт від миттєвого переведення мав би зменшитися.

Парламент розглядав цю ідею так довго, що король Едвард VII стомився чекати і з 1908-го року почав сам переводити стрілки на 30 хвилин у своєму маєтку Сандрінґем. Так він міг полювати на півгодини довше. Німеччина виявилася сміливішою в цьому питанні: 30 квітня 1916-го року вони пересунули стрілки на годину вперед, а 1 жовтня 1916-го — на годину назад. Того ж року на це зважилась і Великобританія.

Сумно в цій історії те, що Вільям Віллет, ревний прихильник літнього часу, помер 1915 року, так і не дочекавшись втілення своєї мрії.
Посередині світлиина Вільяма Волета, а з по боках фото меморіялу на його честь.

Світлина Вільяма Волета й меморіалу поблизу Лондона на його честь: сонячний годинник, що показує літній час. Напис латиною: «Не рахую години, за винятком літніх».

З Першої світової війни на літній час перейшло близько ста різних країн по всьому світу. В Україні почали переводити стрілки 1981-го року.

Протягом багатьох років на літній час переходили 1-го квітня, а повертались назад 1-го жовтня. Згодом визнали, що адаптуватися до часових змін зручніше у вихідні, тому перехід перенесли на останню неділю березня та останню неділю вересня. З 1996 року, за рекомендацією Європейської економічної комісії ООН, тривалість літнього часу продовжили до останньої неділі жовтня. 

Цікава ситуація з датами переходу сталась у США. Зі збільшенням кількості автомобілів різко зросла кількість аварій у ніч перед Геловіном — їх ставало вчетверо більше за будь-яку іншу ніч. Тож 2006-го року вирішили переводити стрілки не в останню неділю жовтня, а в першу неділю листопада. Так діти довше збиратимуть цукерки вдень, аніж уночі. Але краще не стало: малеча традиційно чекала темряви і тільки потім ішла збирати солодощі. Благо, згодом ситуація поліпшилась.

В чому вигода?

Користь від переходу вже була зазначена: економія спочатку свічок, а потім електроенергії для освітлення. Проте є очевидна шкода: збивається біологічний режим людини. Якщо ми спимо до обіду, то зайва годинка на нас не вплине, але для працівників денної зміни такий перехід є суттєвим стресом.

Зміна часу призводить до втрати концентрації, зниження працездатності та підвищує шанс отримати інсульт, що особливо небезпечно для літніх людей.

Тож не дивно, що деякі країни згодом від цього відмовилися. 

Синім позначено країни, де досі переводять стрілки; жовтим – країни, де це скасували; червоним — де взагалі ніколи не вводили літній час

В Євросоюзі оцінили збитки та вигоду від маніпуляції стрілками й постановили: лампи енергозбереження економлять більше коштів ніж переведення стрілок, а здоров’я громадян понад усе. До того ж онлайн-голосування, котре проходило в ЄС з 5 липня по 16 серпня цього року, показало, що більшість європейців хочуть жити за літнім часом. Тому 2019-го року по всьому Євросоюзу скасують переведення стрілок. Поряд із тим кожна країна-учасниця сама обирає, за яким часом жити — літнім чи стандартним. Ухвалити рішенні потрібно до квітня наступного року. 

2011-го року Україна вже скасовувала літній час, однак невдоволення частини населення змусило відмінити це рішення. Друга спроба була за два роки, але нічого з того не вийшло. Цьогорічний вчинок ЄС побудив знову підняти дане питання.

Це вже третє скасування, і якщо Україна тримає курс на Європу, то ця спроба мусить бути останньою й успішною. Годі гратися стрілками, адже ці ігри відбиваються на нашому здоров’ї. 

Навчаюсь на кафедрі Акустики та Акустоелектроніки «Київського Політехнічного Інституту ім. Ігоря Сікорського». Популяризую науку та українську мову. Веду Telegram-канал «Мовний трибунал».

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Андрій

Біологічні ритми прив’язані до сонячного циклу, тому би тра би кожного дня стрілки переводити :-) Для протираючих штани за комп’ютером перевід стрілок не грає ролі. А для робітників збільшення світлового дня має велике значення. при природному світлі значно краще працювати. Що до Європи -європейська наука за час правління ліваків здорово підупала і там такі дурощі ходять по головах. Своїх вистарчає, нічого і їхні додавати :-)

Іван

Панове, а що це за така цікава мапа у вас? Крим та Донбас вже не Україна??? :(

Назар Токар

Іване, наша помилка. Журналіст недогледів, замінили карту. Дякуємо за зауваження.

Одександр

Не перевіряв вірогідність інших даних але Бенджамін Франлін не був президентом америки

Назар Токар

А де в статті ми писали, що він був президентом?

Роман

якщо залишатися – то зі стандартним часом, бо при літньому в зимку темрява буде аж до обіду. а це найпродуктивніший час для більшості людей