Переведення стрілок — чи це нам справді потрібно?

Ще позаминулого століття американець Бенджамін Франклін якось помітив: улітку сонце сходить раніше, та люди продовжують спати при світлі, а потім спалюють свічки, працюючи в темряві. А що, як влітку посунути час уперед, щоб працювати більше при світлі сонця — воно ж безкоштовне, а за свічки треба платити.

Він підрахував економію від подібного введення й побачив, що так місто зможе заощадити значну суму коштів. Франклін підготував про це повноцінний проект. На заперечення відповів, що спочатку незручно, але згодом звикнеш і побачиш, наскільки це вигідно. Та все ж ідею Франкліна не схвалили.

Десь через сто років британця Вільяма Віллета відвідала та ж сама думка: спати після світанку — це ж яке марнування денного світла! Він запропонував переводити стрілки на 20 хв. вперед щонеділі у квітні й на 20 хв. назад щонеділі у вересні — так дискомфорт від миттєвого переведення мав би зменшитися.

Парламент розглядав цю ідею так довго, що король Едвард VII стомився чекати і з 1908-го року почав сам переводити стрілки на 30 хвилин у своєму маєтку Сандрінґем. Так він міг полювати на півгодини довше. Німеччина виявилася сміливішою в цьому питанні: 30 квітня 1916-го року вони пересунули стрілки на годину вперед, а 1 жовтня 1916-го — на годину назад. Того ж року на це зважилась і Великобританія.

З Першої світової війни на літній час перейшло близько ста різних країн по всьому світу. В Україні почали переводити стрілки 1981-го року.

Протягом багатьох років на літній час переходили 1-го квітня, а повертались назад 1-го жовтня. Згодом визнали, що адаптуватися до часових змін зручніше у вихідні, тому перехід перенесли на останню неділю березня та останню неділю вересня. З 1996 року, за рекомендацією Європейської економічної комісії ООН, тривалість літнього часу продовжили до останньої неділі жовтня. 

Цікава ситуація з датами переходу сталась у США. Зі збільшенням кількості автомобілів різко зросла кількість аварій у ніч перед Геловіном — їх ставало вчетверо більше за будь-яку іншу ніч. Тож 2006-го року вирішили переводити стрілки не в останню неділю жовтня, а в першу неділю листопада. Так діти довше збиратимуть цукерки вдень, аніж уночі. Але краще не стало: малеча традиційно чекала темряви і тільки потім ішла збирати солодощі. Благо, згодом ситуація поліпшилась.

В чому вигода?

Користь від переходу вже була зазначена: економія спочатку свічок, а потім електроенергії для освітлення. Проте є очевидна шкода: збивається біологічний режим людини. Якщо ми спимо до обіду, то зайва годинка на нас не вплине, але для працівників денної зміни такий перехід є суттєвим стресом.

Тож не дивно, що деякі країни згодом від цього відмовилися. 

В Євросоюзі оцінили збитки та вигоду від маніпуляції стрілками й постановили: лампи енергозбереження економлять більше коштів ніж переведення стрілок, а здоров’я громадян понад усе. До того ж онлайн-голосування, котре проходило в ЄС з 5 липня по 16 серпня цього року, показало, що більшість європейців хочуть жити за літнім часом. Тому 2019-го року по всьому Євросоюзу скасують переведення стрілок. Поряд із тим кожна країна-учасниця сама обирає, за яким часом жити — літнім чи стандартним. Ухвалити рішенні потрібно до квітня наступного року. 

2011-го року Україна вже скасовувала літній час, однак невдоволення частини населення змусило відмінити це рішення. Друга спроба була за два роки, але нічого з того не вийшло. Цьогорічний вчинок ЄС побудив знову підняти дане питання.

Це вже третє скасування, і якщо Україна тримає курс на Європу, то ця спроба мусить бути останньою й успішною. Годі гратися стрілками, адже ці ігри відбиваються на нашому здоров’ї.