2016 року команда Greencubator, заснована братами Романом та Андрієм Зінченками, залучила €1 млн на підтримку розробників кліматичних проектів в Україні.
Журналіст Tokar.ua поспілкувався з Романом Зінченком про стан енергетики в Україні, інвестиції в «зелені» технології та запровадження блокчейну у систему енергопостачання.
Роман і Андрій Зінченки, співзасновники Greencubator. Роман ліворуч.
— Звідки прийшла мода на ВДЕ?
— Останню чверть століття домогосподарства в цілому світі хочуть долучитися до ідеї свідомої та екологічної генерації енергії та водночас отримати незалежність від великих енергетичних монополій. Тому на ринках Європи та Америки почали з’являтись гравці, які запроваджують відновлювальні джерела енергії (далі — ВДЕ) у локальних масштабах.
— Європейські країни розробляли систему заохочення «зеленої» енергетики багато років тому. Цікавий феномен можна спостерігати у наших європейських сусідів — ціна на електроенергію для підприємств у них досить низька, а для домогосподарств ця цифра реально завищена. Ось чому вони так прагнуть енергонезалежності.
— Хто інвестує в «зелену» енергетику у світі?
— По всьому світі у «зелені» стартапи інвестують висококонкурентні енергетичні ринки. І давайте будемо чесними: українські компанії не конкурують за споживача. Відповідно, наші команди працюють здебільшого на зовнішні ринки. Рушієм фінансування таких стартапів у ЄС є корпоративні венчурні фонди. Вони мають «довші» гроші та більший запас терпіння, аби включити ці рішення безпосередньо в свій цикл.
Одним із найбільших інвесторів у власну зелену енергетику є Китай — вони планують продукувати чверть своєї енергії завдяки ВДЕ. Враховуючи масштаби Китаю, це вражає.
— Що потрібно, аби бути успішними на світових «зелених» ринках?
— Без інтересу ми не будемо розуміти, що взагалі коїться на ринку. Гарним прикладом є російські тематичні ресурси, де повсюди йде заперечення можливостей і потенціалу ВДЕ паралельно з «національною ідеєю» палити газ.
— Як розвивати ВДЕ в Україні?
— Важливий компонент розвитку ВДЕ в Україні — це створення середовищ, у яких народжуються і тестуються ідеї, у яких мріють про ідеї. Власне, середовища інноваторів надзвичайно важливі, бо в них формується пул команд та компаній, які створюють проривні рішення. Такі речі неможливо зробити, якщо ти сидиш в гаражі і паяєш мікросхеми. Одне з завдань greencubator’a — створювати такі середовища.
У січні 2016 року Німеччина третину свого споживання електроенергії забезпечувала завдяки ВДЕ. За словами німців, це зумовлено соціальним консенсусом, досягнутим країною у 70-х роках! Чи можливо таке штурхання політиків в Україні? Питання залишається відкритим.
— Наскільки застарілою є наша система технічної освіти?
— Якщо говорити про освіту, великою складовою є критичне мислення і фундаментальні технічні знання. Також важливо бути готовим відмовитися від напрацьованих моделей. Коли я розмовляю з людьми з класичної енергетики, то чую від них фрази на кшталт «це правильно, бо так завжди було».
Наразі більшість енергетичних моделей застаріли та не мають доданої вартості. Також треба розуміти сучасні тренди, зміни і трансформації. Це й децентралізована енергетика, і вільні енергетичні ринки, і віртуальні електростанції.
— Я не розумію золото. Значна частина нашого життя живиться кіловатами, а не елементами з золота. Для багатьох не є новиною, що рівень добробуту країни корелює з індексом електроспоживання на душу населення. Іншими словами, якщо ви палите дрова, замість того, аби ввімкнути обігрівач — цивілізаційно ви ближче до Чукотки.
— Де беруть гроші вітчизняні «зелені» стартапи?
— На сьогодні в Україну найбільше інвестує ЄБРР, особливо у рішення щодо енергоменеджменту та fintech’у. Одним із результатів цього є успішна розробка «зеленого бетону» (екологічний матеріал з вапна та вуглекислого газу, схожий за властивостями на бетон) в Україні. Електромобільна інфраструктура, smart-city, рішення для енергоефективності — ми маємо багато потенційних компаній та проектів, але майже 2/3 з них експортні.
— Де майбутнє «зеленої» енергетики?
— Сьогодні багато країн орієнтуються на модель гіперцентралізації, коли є велика країна, в ній велика монолітна енергетична структура, а всі інші є її підданими. Цей час минув. Нові енергетичні моделі потребують цілковитого переосмислення не тільки самих мереж, але й безпеки.
Код є серцем нової енергетики, і ми дуже скоро прийдемо до програмування трансформаторів, електростанцій і навіть механізмів обліку електроенергії. Коли я був у Берліні на Berlin Energy Transition Dialogue, одним із трендів спікери визнали впровадження blockchain-методу в енергетику. Сьогодні його вже тестують у міжоператорських розрахунках. Це — нова ідеологія мереж.
Наприкінці Роман порадив нашим читачам книжку Energy And Civilization та виступ Алекса Ласкі.
Якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель.
Антуан Де Сент-Екзюпері
