Аби бодай спробувати зрозуміти наслідки окупації XVIII ст. для наших пращурів, киньмо побіжний погляд на географічну мапу. Це важливо не тільки для того, аби не почуватися йолопом (користуючись можливостями «безвізу»), але і для того, аби зрозуміти нарешті, що таке Російська імперія/СРСР у вашій і моїй (але не тільки) історії.
Ось вам коротенька хроніка окупацій та ліквідацій:
XVIII ст.
- 1772-1795 — більша частина Речі Посполитої (Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об’єднували території сучасних Білорусі, Литви, Польщі та правобережної України),
- 1774 — Кримське ханство.
Європа, 1800 рік
XIX ст.
- 1801-1804 — Грузія,
- 1804-806 — Азербайджан,
- 1806 — Валахія (Молдова),
- 1809 — Фінляндія та Аландські острови,
- 1828 — Вірменське та Нахічеванське ханство (т. зв. Вірменська обл.).
Впродовж усього ХІХ сторіччя: Адигея, Дагестан, Кабарда, Осетія, Чечня, Бухарське, Кокандське, Хівинське ханства, тодішні Казахстан, Туркменістан.
Європа, 1900 рік
ХХ ст.
- 1920 — УНР, Монголія (1924 р., протекторат СРСР), ІІ Річ Посполита (1939 р., разом з нацистською Німеччиною),
- 1940 — Литва, Латвія, Естонія, Північна Буковина,
- 1945-1989 — (de facto): Болгарія, Східна Німеччина, Румунія, Польща, Чехословаччина, Угорщина.
Європа. 1963 р.
Тепер зрозуміло, чиїм коштом відбувався карколомний ріст населення РІ/СРСР?
Тепер про людей.
- 1800 — чисельність населення РІ — 38 млн.
- 1815 — 45 млн.
- 1851 — 69 млн.
- 1897 —123 млн.
- 1926 — 147 млн, в т. ч. тих, хто записався «русскім» — 78 млн, тобто понад 50%.
Підкреслю: половина тогочасних підданих московських царів ніколи не просилася, не мріяла, не бажала, ба більше — десятками років чинила активний збройний спротив «щастю», яке на них очікувало.
Тепер пару рядків про якість населення країни-окупанта…
Але це в наступному матеріалі.
Далі буде.
