1820 року (а це рік, коли 21-річний Алєксандр Пушкін придумав «Євгенія Онєгіна», або, простіше кажучи — русскій язик), тобто за півстоліття після першої окупації РП, у РІ нараховувалося хіба 50,000 письменного люду, що становило, УВАГА! 0,1% від усього населення (пруф).

За чверть століття, 1844 року, за 72 роки після першої окупації в центральній (так званій «великоруській») частині РІ питома вага грамотних та малограмотних сягала хіба 4% (якщо точно, то 3,6%, пруф + пруф).

Порівняємо ці «показники» із «показниками» окупованих територій РП. Станом на 1772 р. чисельність населення — понад 11,5 млн. З них 70% — селяни (будемо вважати їх усіх неписьменними), 20% — міщани, 6-7% — шляхта, 3-4% — духівництво всіх деномінацій.

Якщо припустити, що лише частина міського населення вміла читати/писати, а більша частина шляхти, не кажучи вже про більшість священиків (а скоріш за все, до 100% шляхти та духовних осіб) зналася на грамоті, то це, щонайменше, 15% частково або повністю грамотних. Тобто вшестеро більше, ніж у РІ за 50 років!

Про знання мов годі й згадувати. Офіційна мова в Польщі — латина. Повсякденні: польська, руська, французька, іврит, литовська, татарська, німецька.

Литва послуговувалася на офіційному рівні т. зв. староруською (з неї виокремилися білоруська та українська) + повсякденними литовською, польською, німецькою, французькою, церковнослов’янською, деякі навіть івритом…

Грецька і латина, між іншим, в обох християнських країнах також не бідували. Особливо в церквах, монастирях, релігійних та світських школах та вишах.

Ось лише дві картинки. Це — Ягеллонський університет (Краків, заснований 1364 р.), найстаріший університет Польщі.

Ягеллонський університет

А це — сучасний вигляд Вільнюського університету. 1579 р. заснування.

Вільнюський університет

Довідково: чи не найстарший виш на території сучасної України — Києво-Могилянська академія. Заснована 1632 р. на базі Київської братської школи, змавпованої з єзуїтських шкіл. Мова викладання — латинська. А яка ще могла бути?!

Отака фігня, малята.

Якщо щось пропустив — даруйте.

Далі буде.

Данило.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці

Історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук. Веду авторський телеграм-канал.

Коменти